Про "антиколомойський" законопроєкт та співпрацю з МВФ
Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про банки, який називають "антиколомойським". Проте нардепи заблокували його розгляд, подавши понад 16 тисяч правок. Його ухвалення, а також відкриття ринку землі, є ключовими вимогами МВФ для надання Україні допомоги.
Зверніть увагу Кредит від МВФ: чи достатньо цього, щоб врятувати економіку України
Роман Кравець: Я прогнозую, що у четвер, 16 квітня, все ж таки буде засідання. Депутати придумають, як швидше розглядати "антиколомойський" законопроєкт. Але мені цікава інша історія. Я дивлюся, як реагує група, наближена до Коломойського, та як реагують медіа, співвласником яких він є.
Я не бачу, що вони заходять у клінч із владою. Вони все одно є досить акуратними. Навіть коли був скандал із "плівками Єрмака", більшість телеканалів його проігнорували. А це якраз та інформація, яку потенційно могли всі підхопити.
Чому "антиколомойський" законопроєкт так називають? Усе через те, що він фактично спрямований на неможливість повернути Ігорем Коломойським націоналізований Приватбанк. Нині той активно судиться з державою через націоналізацію.
У 2017 році українська влада схвалила рішення про докапіталізацію державою "Привату", аби уберегти банківську систему України від краху. Тоді власники свідомо доводили банк до банкрутства, щоб вивести з нього гроші вкладників. Держава ж після націоналізації вклала у "Приватбанк" понад 100 мільярдів гривень.
Сергій Щербина: Я відчуваю, що зараз йдуть якісь підрахунки, наскільки Україні потрібні гроші від МВФ, та наскільки терміново. Думаю, що фінального рішення щодо голосування за цей законопроєкт ще немає.
Довідка. Попередньо у МВФ обговорювали трирічну програму з Україною на 5,5 мільярдів доларів. Проте згодом сказали: якщо країна успішно виконає умови, можна говорити і про кращу угоду – 8 мільярдів доларів. Якщо ж ні, Україна очікуватиме лише на 1,5 мільярда. Натомість президент Зеленський говорить про допомогу до 10 мільярдів доларів.
Є чимало питань до позиції спікера Разумкова. Наскільки він готовий "продавлювати" в Раді законопроєкт про банки та зміни до регламенту. Все залежатиме також і від підрахунків щодо співпраці з МВФ, на них спиратиметься влада.
Є важливий момент, на який мало хто звернув увагу. З'явилися результати опитування КМІС щодо співпраці з МВФ. 32% опитаних українців відповіли, що вони за. Проте 46% висловилися проти. Думаю, це також буде аргументом при ухваленні фінального рішення.
Роман Кравець: Коли "слуги народу" зайшли у Раду, поділилися на 15 груп, які мають окремі чати. Лідери кожної з них зобов'язані перепитати всіх – хто за чи проти того чи іншого законопроєкту, хто буде на засіданні чи чому буде відсутнім. Тобто вони в онлайн-режимі запитують, чи підтримують депутати законопроєкти. Якщо ні, то починають додатково говорити про це. Яка ситуація – питають лідерів груп. Далі підключається лідер групи або керівництво партії. У крайньому випадку – ОП. Думаю, щодо законопроєкту про банки Зеленський ще не підключився.
Журналіти Роман Кравець та Сергій Щербина / Колаж 24 каналу
Сергій Щербина: Певні джерела кажуть: є ймовірність того, що законопроєкт про банки буде оскаржений в Конституційному суді. Ба більше, джерела в юридичних колах, які не мають зв'язку з "Приватом" чи Коломойським, говорять про те, що є низка питань до нього з точки зору конституційності. Але водночас ми всі розуміємо, що рішення КСУ – це рішення, яке узгоджують з політичною кон'юктурою, назвімо це так. Це питання може затягнутися, а може вирішитися дуже швидко – як в один, так і в інший бік. Прогнозувати будь-що зараз марно.
Як діятиме населення, якщо перестане отримувати дохід
Напередодні соціологічна група "Рейтинг" провела опитування щодо того, як діятимуть українці, якщо перестануть отримувати дохід.
Довідка. 37% респондентів відповіли, що шукатимуть роботу чи підробітки. 15% – що позичили б гроші у близьких та рідних, 10% – вийшли б на акції протесту чи бунт. 4% опитаних припустили, що взяли б позику або кредит, ще 16% переконані, що такої проблеми у них би не виникло.
Роман Кравець: Думаю, люди, які говорять про протести, насправді не до кінця готові виходити на вулицю. Тим більше, коли коронавірус. Як би не було смішно, будь-які протестні настрої в Україні залежать від сезону. Але з іншого боку – якщо справді не буде іншого вибору, людина не зможе знайти підзаробіток, вона може бунтувати. Але не бачу, як це допоможе знайти рішення.
Мене більше хвилює, що через те, що в людей щодня зменшуються гроші, вони втрачають роботу, є велика загроза бандитизму. І того, що правооохоронна система просто не зможе справитися з мародерством. Це мене турбує більше, ніж будь-який бунт.
Сергій Щербина: Річ у тім, що грошей в українців станом на сьогодні залишилося ще десь на тиждень. Справжні фінансові проблеми чекають людей після Паски. Адже це доволі традиційна історія, коли люди відкладають щось на свята. До того ж, чимало людей повернулися з-за кордону, вони будуть витрачати заощадження. А потім почнуться проблеми.
Карантинні обмеження в Україні / Інфографіка 24 каналу
Сергій Щербина: Ба більше, влада нічого не говорить про те, коли навіть приблизно завершиться карантин. Було б непогано розуміти прогноз, хоча б для бізнесу. Якщо ми продовжуємо жити в такому режимі, умовно кажучи, до 1 чи 10 травня, це зрозуміло. Якщо влада каже, що так буде до липня (я зараз фантазую, такої інформції немає), то це зовсім інші прогнози. Будь-який бізнесмен чи менеджер прораховує свій фінансовий план. Грубо кажучи, якщо його бізнес не відкривається в межах місяця, думатиме, чи варто утримувати всіх працівників на роботі, чи може починати скорочувати, відправляти у відпустки.
Цікаво Які країни Європи послаблюють карантин попри пандемію COVID-19: перелік
Думаю, ми можемо орієнтуватися на статистику Австрії, Італії, Польщі. Більше того, мені здається, що українська влада робитиме те ж саме, що роблять там. Але з затримкою десь на 1 – 1,5 тижня.
Від чого залежатиме курс гривні
Член новоствореної Ради з питань економічного розвитку при Кабміні Ярослав Жаліло запевнив, що курс гривні залежатиме від багатьох чинників. Зокрема, велику роль зіграють і заробітчани. Водночас інвестиційний банкір Сергій Фурса впевнений, що вирішальною у цьому стане співпраця з МВФ.
Детальніше про прогнози щодо курсу національної валюти – читайте тут.
Про ідею емісії в Україні
Деякі представники влади в Україні почали обережно просувати ідею емісії грошей. Фурса наголосив: якщо йдеться про друкарський станок в США чи ЄС, то там це може привести до певних результатів, адже вони друкують долари чи євро. Жаліло натомість зазначив, що з емісії створили таку собі страшилку. Він додав: коли говоримо про можливість емісійного фінансування дефіциту бюджету, варто розуміти, як це може відбуватися.
Що відомо про ідею емісії в Україні та що каже Нацбанк – читайте тут.
Про перерозподіл грошей у бюджеті
В новому бюджеті відбулося перерозподілення грошей. "Слуга народу" Галина Третьякова підкреслила, що держава змогла зекономити 8 мільярдів через теплу зиму. Через це 3,2 мільйона родин отримають додаткові оплати. Натомість народна депутатка фракції "Європейська солідарність" Ніна Южаніна запевнила, що ніякої соціальної спрямованості в бюджеті немає. Хоча дійсно на пенсійний фонд в новому варіанті бюджету було збільшено фінансування на 29,7 мільярда гривень та на національну службу здоров'я на 15,8 мільярда гривень.
Про дотації аграріям у новому бюджеті на 2020 рік – читайте тут.