24 канал зібрав все, що відомо про тих, хто перебував на борту літака та не повернувся з цього польоту.

29 вересня у Харкові попрощались із Віталієм Вільховим. Прощання з іншими віськовослужбовцями відбудеться після того, як завершиться ДНК-експертиза тіл.

Важливо Біля Чугуєва розбився літак Ан-26 з курсантами на борту: останні новини – фото, відео

Вільховий народився в місті Соснівці Львівської області у 2000-му році. Про небо мріяв ще зі школи, навіть коли прийшов навчатись у ліцей, одразу заявив, що буде далі йти навчатись на льотчика.

Віталій був одним із двох курсантів, що вижили в катастрофі, але 26 вересня він помер у реанімації від опіків тіла.

Більше про це Вогонь і тіла навколо: героїчна історія курсанта, який вижив і намагався врятувати товариша

Якими були інші загиблі? Вони всі любили авіацію та марили небом. Про кожного близькі та друзі говорять лише найтепліші слова.

Богдан Кишеня

30-річний майор був командиром загону авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї. Пілот, який був за штурвалом літака. Він — командир авіаційного загону транспортної авіаційної ескадрильї 203-ї навчальної авіаційної бригади. Мешкав у Чугуєві. У Кишені залишився маленький син.

Ашраф Мсуя

29-річний старший лейтенант був одним із пілотів. Як розповіла "24 каналу" його мати, Рима Вікторівна, навчався відмінно, закінчив академію імені Кожедуба й дуже любив свою роботу.

Як розповіли ЗМІ його друзі, у 2012 році він вступив до ХУПС на льотний факультет на спеціальність штурман. Мріяв стати першим темношкірим генералом в Україні і цілеспрямовано йшов до цього, віддаючи всього себе авіації.

У 2013 році Мсуя їздив в Танзанію до батька, який працює лікарем-інспектором, стежить за охороною здоров'я певного району країни. Батько пропонував синові залишитися, але той відмовився.

Олексій Остапенко

Капітан, штурман навчальної авіаційної бригади Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба, 1991 року народження. Родом із Харкова.

За словами його дружини, за кілька хвилин до авіакатастрофи Ан-26 під Чугуєвом штурман спілкувався зі своєю 7-річною донькою. Дівчинка написала тату, що хвилюється за нього. На повідомлення дочки Остапенко відповів, щоб вона не хвилювалася, адже нічого не сталося. Проте вже через кілька хвилин зв'язок із ним зник, а згодом стало відомо про падіння літака.

Дмитро Добреля

Капітан, другий штурман корабля навчальної авіаційної бригади Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба, 1991 року народження. Родом із Харкова.

Олег Козаченко

Старший лейтенант, бортовий авіаційний технік навчальної авіаційної бригади Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба.

Народився 1980 року у місті Городня. Там разом із батьками жив, доки не поїхав до Харкова на навчання. Після закінчення університету залишився жити у Харкові, працював бортовим авіаційним техніком. У Харкові ж мав дружину й сина, який зараз ходить до другого класу.

Євген Іванов

Прапорщик, старший повітряний радист навчальної авіаційної бригади Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба, 1978 року народження. Родом із Чугуєва.

У вільний від військової справи час тренувався і захищав ворота харківського хокейного клубу "Альянс". У нього залишилися 12-річний син, дружина, мати й сестра.

Олег Широчук

Прапорщик, старший бортовий механік навчальної авіаційної бригади Харківського національного університету повітряних сил ім. Івана Кожедуба, 1979 року народження. Родом із Харкова.

Роман Корчовський

Старший сержант. Народився 1999 року у Крижополі Вінницької області.

Майже півжиття віддав військовій справі, вже після сьомого класу вступивши до військового ліцею. Мрія стати льотчиком хлопця не покидала, тож після випуску вступив до ХНУПСу.

Як пише в інстаграмі курсант Сергій Вороненко, хлопець був командиром 151 групи.

Володимир Олабін

20-річний син депутата Миколаївської обласної ради Вадима Олабіна також мріяв про небо. У хлопця є ще троє братів і сестер.

Євген Скоробогатько

Старший солдат військової служби за контрактом. Євген народився 1993 року у селі Терпіння Запорізької області. За словами друзів, мріяв про авіацію ще зі школи.

Батько у нього служив в АТО, старший брат теж військовий. Мама працює у нас у школі-інтернаті вчителькою.

Про його загибель першою повідомила бабуся, яка живе в Криму, вона побачила ім’я в списку й зателефонувала батькам.

У нього залишилася дружина Ліза.

Олександр Скочков

Солдат військової служби за контрактом. Його тато, Ігор Скочков, служив штурманом авіаційної ескадрильї 25-ї гвардійської військово-транспортної авіаційної бригади Збройних сил України. Батько теж загинув унаслідок авіакатастрофи: був на борту Іл-76, який 14 червня 2014 року збили бойовики над Луганськом.

20-річний Олександр вступив до Харківського національного університету повітряних сил саме заради того, аби продовжити справу батька, яким дуже пишався.

Андрій Роспотнюк

Солдат. Народився 1999 року у Миргороді. Хотів служити в Україні, бути льотчиком, і був із тих курсантів, які не просто в усьому прагнуть бути кращими, а й досягають цієї мети.

Максим Хом'ячук

Солдат. Народивяся 1999 року селі Новоживотів. Мама працює поштаркою у селі. Батько був на заробітках у Польщі.

У сім’ї двоє синів, родина живе скромно. Максим сам вступив у Харківський університет Повітряних сил. В чився на п’ятому курсі, літав вже не один раз.

Андрій Померанцев

Солдат військової служби за контрактом, 12.12.1994 р.н. Родом із Миколаєва. До вступу в університет навчався в Миколаївському коледжі транспортної інфраструктури.

Офіцер 204-ї Севастопольської БрТА імені Покришкіна Северин Вітвіцький розповів, що коли після окупації Криму частина бригади дислокувалася певний час у Миколаєві, через військомат почали залучати необхідних спеціалістів до свого складу. Померанцев за власної ініціативи був зарахований до частини Севастопольської БрТА ім. Покришкіна.

Він забезпечував бойове чергування літаків за своєю військовою спеціальністю на посаді авіаційного механіка. Обслуговував авіаційне обладнання у складі частини на базі військового аеродрому міста Миколаєва. У 2016 вступив до Харківського національного університету повітряних сил імені І. Кожедуба.

За словами друзів, стати військовим льотчиком він мріяв ще з дитинства.

Артем Дудла

Солдат. Родом з Харкова. Крім авіації 21-річний юнак захоплювався також водним поло – тренувався більше 10 років у одного вчителя.

Микола Микитченко

Сержант військової служби за контрактом. Народився 1998 року у Харкові. Був ультрас баскетбольного клубу "Харківські Соколи".

"Сержант Микола Микитченко був палким прихильником "Харківських Соколів" та стояв біля витоків фанатського руху команди. Керівництво, команда та всі вболівальники висловлюють співчуття та сумують разом з родинами та близькими загиблих. Перший домашній матч нашої команди розпочнеться з хвилини мовчання", – йдеться в офіційному повідомленні слобожанського клубу.

Дмитро Андрущенко

Молодший сержант 2000 року народження. Уродженець Богодухівського району Харківської області.

Богдан Матвійчук

Солдат. 19-річний хлопець з Новограда-Волинського вступив до університету у 2018 році.

Солдат. Народився на Сумщині у 2000 році. Навчався у Шосткинському інтернаті (нині ліцей-інтернат спортивного профілю). Хлопець був із багатодітної родини.

Ростислав Булій

Солдат. Був родом із села Торгановичі на Львівщині. З дитинства мріяв про небо. За словами друзів, мама дуже не хотіла відпускати його на навчання до Харківського національного університету повітряних сил, відмовляла, але він настояв на своєму.

Дмитро Донець

Солдат. 19-річний хлопець приїхав до Харкова, щоб стати льотчиком, з Чернігова. Як повідомили у пресслужбі Чернігівськоїт міської ради, наслідуючи батьків-військових, він готував себе до воєнної справи зі школи. Активний учасник військово-патріотичної гри "Сокіл" ("Джура").

Костянтин Зибюк

Солдат. Був одним з наймолодших на борту курсантів: 15 липня йому виповнилося 19. У 2018 році закінчив Старокостянтинівську загально освітню школу №1.

Олександр Клевець

Солдат. У 2018 році закінчив школу № 51 у Херсоні. Вже з 10 класу, за словами близьких, він хотів літати і точно знав, яку професію обере – військовий льотчик. Хотів пов'язати своє життя з небом, захищаючи Україну.

Дмитро Студінський

Солдат. Народився та виріс у смт Озерне Житомирської області. У 2016 році закінчив місцеву гімназію та вступив до Харківського національного університету Повітряних сил, де вчився на штурмана.

Руслан Шеремет

Солдат військової служби за контрактом 1997 року народження. Родом із Куп’янського району Харківської області. Після школи він вступив до університету в Польщі і мав стати менеджером. Але він завжди мріяв про небо, тому кинув навчання за кордоном і поступив до омріяного університету.