Передумови розпаду Японської імперії

Іодзіма сьогодні – порожній ззовні, але вкритий славою пустий шматок скелі посеред океану. На початку 1945 року він став першим з островів канонічної японської території, яку штурмували американські сили. Ця битва поклала початок падіння Імперії Висхідного Сонця.

Читайте також: Операція "Діамант": як ізраїльтяни викрали потужний радянський літак

Японська експансія на Захід почалася з Манчжурської операції в 1931 році. Імператорські війська були в Індокитаї, захопили Філіппіни та Індонезію. На піку своєї могутності, в 1942 році, Японія фактично контролювала Тихий Океан, втім втримати стратегічну перевагу у боях проти військово–морських Сил США японці не змогли.


Японська експансія на захід

Станом на осінь 1944 року Японія опинилася на межі катастрофи. Американці вже закріпилися на Маріанських островах та проводили зачистку Філліпін. Тихоокеанський Фронт неухильно наближався до кордонів Японії

Іодзіма вважалася канонічною японською територією, тому захищати її було звісно потрібно. І втрата території, крім стратегічної цінності, це також був великий деморалізаційний фактор для імператорської Японії, яка на той час вже зазнавала поразки за поразкою на всіх фронтах, і питання кінця війни було питання часу,
– розповів Максим Баглєй, дослідник історії, ветеран АТО

Нові американські бомбардувальники Б–29, вилітаючи із Сайпану, намагалися здійснювати нальоти на Японію, але через відстань робити це було дуже важко.

Читайте також: Поєдинок Давида з Голіафом: битва, що врятувала Хорватію

Стратегічні бомбардувальники, через велику відстань, брали менше бомбового навантаження. Замість 10 тисяч тонн, які вони могли брати на борт, завантажували лише 3 тисячі тонн, решту добирали пальним. Це була одна проблема. Інша полягала у тому, що винищувачі, які мали супроводжувати такі бомбардувальники, не мали потенціалу, щоб літати з ними. На такі відстані. вони потребували дозаправлення.


Американські бомбардувальники Б–29

Бомбардувальники літали на висоті 7–10 кілометрів і це зменшувало точність ударів. Тому при виборі наступного плацдарму для наступу, до уваги бралися саме потреби авіації. Серед варіантів розглядалися удар на Формозу (теперішній острів Тайвань), Окінаву або Іодзіму. Зрештою обрали останній.

На Іодзімі була радіолокаційна станція, яка перехоплювала розмови американських бомбардувальників і попереджала про нальоти. Японці, розуміючи логіку американського наступу, з літа 1944 почали підготовку оборони острова Іодзіми.

Бої за острів Іодзіма : хитрощі та стратегії воюючих сторін

На початках війська США планували знищити острів взагалі.

Американці вагалися чи можна зробити вибухи посередині острова, щоб не дати можливість побудувати там нові аеродроми чи використовувати вже наявні летовища

Читайте також: Грузинсько–російська війна: основні дати протистояння

Втримати міф про непереможну Імперію і затримати американців, Токіо доручив Тадаміті Курібаясі. Він був одним із тих японських генералів, які добре знали й особливості, і потужність ворожого війська.


Генерал Тадаміті Курібаясі

Ще до війни Курібаясі був військовим аташе у США, а потім у Канаді. Він виступав проти війни із США, тому що розумів неспіврозмірні ресурси США та Япоії, але піти проти наказу не міг, тому виконував його.

Курібаясі розумів, що шанси перемогти американців у відкритому бою нереальні. Єдине, що залишалося – виграти час. Максимально затримати й знекровити ворога.

"Якщо вдасться завдати американцям значних втрат, Вашингтон двічі подумає чи починати наступну атаку на японську територію",
– писав Курібаясі за місяць до початку битви за Іодзіму.

Протягом осені було побудовано 30 кілометрів тунелів під островом, були використані природні печери, пробиті нові тунелі, для роботи використовували цемент і вулканічний попіл, що, в результаті, давало стійкий бетон. Такі перекриття мали товщину по 2 метри.

Читайте також: Мафія проти фашистів: чому битва за Сицилію визначала долю Італії

Поверхню острова вкрили мінними полями, танки перетворили на нерухомі вогневі точки. Американська розвідка до останнього не мала точних даних ані про чисельність японців на острові, ані про озброєння Іодзіми

Позиції були добре замасковані, прикривали одна одну, пляжі прострілювалися і важка артилерія була прикрита від атак з повітря

Позиції японської армії

Американські бомбардувальники з'явилися над Іодзімою в грудні 1944

Як розвивався бій далі дивіться відео програми Конфлікти за 10 грудня 2019 року