Хто такий Чарльз Лучано
До 1913 року в США перебралося більше, ніж мільйон італійців. При цьому тільки із Сицилії нарахували понад 800 тисяч. З ними приплив і 12-річний Сальваторе Луканія, який згодом став засновником Cosa Nostra в Америці.
Читайте також: Вбивство як мистецтво: історія мафії Cosa Nostra, яка наганяла жах на всю Італію
Сальваторе Луканія відомий як Чарльз Лучано на прізвисько "Щасливчик". Кличку отримав у 32 роки після нападу, у якому дивом вдалося вижити.
До початку 20-х "американці" нічим не відрізнялися від кримінальних сицилійців. Вони грабували, шантажували і заробляли на ставках. Та реально справи пішли вгору з приходом 18 поправки до Конституції США. Це епоха "сухого закону", коли уряд країни заборонив транспортування, виробництво і продаж спирту для виготовлення алкогольних напоїв.
Чарльз Лучано
Гроші текли рікою і кожен хотів собі ласий шматок через що "люди честі" розділилися. Ще рядовий гангстер Лакі Лучано, який вже колотив шалені гроші на контрабанді алкоголю, виступав за союзи з іншими бандами: ірландцями та євреями. Йому на заваді стали боси старої сицилійської "закалки", які твердили, що Cosa Nostra має бути чистокровною.
Згідно із правилами Cosa Nostra, до кланів могли вступати тільки італійці або італо-американці. Всіх, хто не підпадав під ці вимоги,жорстоко вбивали.
Але для того, щоб забезпечити надійний потік грошей, союзи з іншими бандами були життєво необхідними. Адже це зв'язки і додатковий контроль. Тому Лакі Лучано прибирав тих, хто стояв йому на заваді і став ліпити кримінальний світ на свій манір.
Лучано подумав, що звична для мафії стрілянина привертає надто багато зайвої уваги до їхнього бізнесу, а йому цього не потрібно. Можна було заробити більше грошей, працюючи разом, створивши щось на кшталт організації,
– розповів журналіст New York Times Селвін Рааб.
Так в Нью-Йорку створилася "своя" комісія. Туди входили п'ять найбільших родин міста: Бонанно, Ґамбіно, Дженовезе, Коломбо та Лукезе. Вони займалися тим же, що й Cosa Nostra на Сицилії – вирішували бізнесові питання. Але до цієї комісії додали ще спеціальний підрозділ, який американські ЗМІ називали "Корпорацією вбивства". Це підрозділ рядових гангстерів, створених Лакі Лучано для ліквідації загроз Комісії.
Cosa Nostra та правоохоронці
Контрабанда спиртного – це тільки вершина айсбергу діяльності мафії. Під ковпаком Cosa Nostra опинилося і нічне життя Нью-Йорка. В кооперації з поліцейськими мафіозі контролювали бари, борделі та азартний бізнес. Кожна із цих сфер приносила банді Лучано від 200 до 600 тисяч доларів на рік. Щодо поліції, то інколи вони влаштовували підставні рейди, створюючи видимість роботи.
Краса азартних ігор в тому, що ти нікого не убиваєш, а тому не створюєш проблем і не привертаєш до себе уваги,
– додав історик Стівен Фокс.
Але не всі правоохоронці та урядовці виявилися продажними. Одним із таких був Томас Дьюї. Прокурор, який висунув "Щасливчику" звинувачення в сутенерстві, замовних убивствах і рекеті. У 1936 році він засадив Лучано на 30 років.
Томас Дьюї
Сальваторе продовжив керувати кланом, щоправда, вже зі сталевої клітки.
Коли він сидів, йому постійно приносили конверти. А ще він носив кільце з діамантом. Це означало, що він був не простим ув'язненим, а відігравав неабиякої важливості роль,
– пояснив екс-працівник виправної колонії Кеннет Корлев.
Співпраця уряду з кримінальним світом
У 1942 році в розпал Другої Світової війни американський уряд, побоюючись нападу німців та італійців, почав переобладнувати найшвидший трансатлантичний лайнер "Нормандія" для потреб армії.
Під час перебудови судна його назвали "Лафайєт". За наказом Лакі Лучано 9 лютого 1942 року гангстери повністю знищили судно.
Лакі Лучано
Поки лайнер гасили, на портах почалися бунти. ФБР вже мала інформацію, що саботаж влаштовують німецькі диверсанти, але виявити їх було неможливо без допомоги мафії. Остання мала вуха і очі по всіх портах. Без дозволу Cosa Nostra не проводилися жодні перевезення: як людей, так і товарів. Уряду довелося йти на співпрацю з кримінальними світом.
Бунти і затоплення кораблів продовжувалися. Ми мали вжити заходів. Не залишалося нічого, крім як піти на співпрацю,
– заявив екс-капітан військово-морської розвідки Ентоні Марслоу
Мафія не тільки інформувала про ситуацію на берегових кордонах, а й допомогла в боротьбі проти режиму Муссоліні в Італії інформаційною підтримкою. Коли війна закінчилася, Лучано отримав свою вигоду – його 30-річне ув'язнення скасували. Депортований до Італії "Щасливчик", який поїхав на Кубу й вже там керував нічним життям та азартним бізнесом, залишив за собою вакантне місце боса мафії.
"Слухання Кефовера"
Епоха Лучано в Нью-Йорку закінчилися, а на його місце прийшов Френк Костелло – відомий на прізвисько "Прем'єр-міністр мафії". Такий позивний отримав за дипломатичний стиль правління. Старався уникати убивств і рекету.
Френк Костелло
Костелло зарекомендував себе як бізнесмен. Відмова від насильства дала свої плоди. Під контролем його клану опинилися пекарні, м'ясні магазини, фірми і казино. Незаконне збагачення припинили журналісти.
Постійні публікації про кримінальні афери штовхнули американського сенатора Естеса Кефовера організувати так звані "Слухання Кефовера". Це процес, в ході якого на допити було викликано понад 600 осіб. Процес транслювали по телевізору і його загальна аудиторія склала 30 мільйонів людей.
На слухання прийшов і Френк Костелло. Правда, його бізнесова жилка не допомогла йому завоювати довіру уряду. Після цього процесу його на 18 місяців кинули до в'язниці за неповагу до сенату.
Слухання шокували не тільки людей, які на власні очі побачили, що мафія існує і говорить до них через екрани телевізорів. А й правоохоронні структури, які почали активну боротьбу із організованою злочинністю.
Противник Френка Костелло
Після "слухань Кефовера" в кримінальному світі Cosa Nostra виплив новий персонаж – Віто Дженовезе, який вчиняв замах на Френка Костелло. В нью-йоркське містечко Апалачін з'їхалися мафіозні боси з Америки, Канади та Італії для обговорення бізнесових питань.
"Конференція в Апалачині" – з'їзд мафіозних кланів, які потрапили в поліцейську облаву. Під час операції затримали 59 осіб. Серед них був і Віто Дженовезе.
За два роки, тобто 1959 році, Дона Віто звинуватили в наркоторгівлі і кинули за ґрати. Дженовезе і далі намагався керувати кланом із клітки, але його авторитет поступово згасав. У 1962 році в ту ж саму тюрму в штаті Міссурі потрапив мафіозі Джо Валачі.
І все би було добре, але звичайні солдати, такі як Валачі, в тюрмах не сиділи. Їх одразу ж ліквідовували через побоювання, що ті розсекретять "Коза Ностру". Тому Дон Віто тричі намагався вбити рядового гангстера, але всі рази невдало.
Джо Валачі
У 1963 році Джо Валачі побоюючись за власне життя пішов на угоду з урядом й розказав Сенату США все, що знав про кримінальний світ Cosa Nostra.
Його показання транслювалися по всій країні. Це допомогло у вирішенні багатьох нерозкритих справ. Влада і правоохоронні структури почали ще дужче стискати горло членам банд.
Це – найбільший інформаційний прорив у сферу діяльності існуючої в США організованої злочинності і бандитизму,
– розповів генеральний прокурор США 1961-1964 Роберт Кеннеді.
Мафія в 70-х дещо змінила свій стиль життя. Частвово через нове американське законодавство, яке ухвалило так званий закон РІКО.
Цей закон фактично був спрямований на організації, які працювали під рекетирами. Якщо ви власник компанії і уряд поклав на вас око, то схема була досить простою: ви або "здаєте" рекетира, або самі сідаєте в тюрму.
Агент ФБР серед мафії
В середині 70-х контроль над нью-йоркськими наркотиками тримала здебільшого сім'я Бонанно. Історія їхньої родини більше відома через операцію "Донні Браско". У 1976 році агент ФБР Джо Пістоне відправився на таємне завдання. Він мав проникнути в сім'ю.
Так, Пістоне перетворився на італійського злодюгу Донні Браско. За шість років роботи під прикриттям вдалося пред'явити понад 200 звинувачень і винести приблизно сотню вироків членам мафії.
Коли вони дізналися хто я такий, то комісія виставила рахунок за мою голову - 500 тисяч доларів,
– пояснив екс-агент ФБР Джо Пістоне.
Успіх ця операція отримала тільки завдяки капо родини Бонанно – Домініка Наполітано. Коли операція закінчилася, Джо Пістоне отримав славу, а Наполітано знайшли розстріляним. І з відрізаними руками як покарання за те, що дозволив агенту ФБР "просочитися" в сім'ю.
Агент ФБР Джо Пістоне
Агент ФБР, який проліз в сім'ю Бонанно, досі не покараний. Колишній капо родини Коломбо Майкл Франчезе, який в 70-х заробляв мільйони на махінаціях з бензиновими компаніями, вийшов із сім'ї. А зараз практикує написання книг і розповідає про життя Cosa Nostra всьому світу. По всій Америці таких "колишніх" і непокараних мафіозі десятки.
Читайте також: Жорстокі злочинці із кодексом честі: феномен японської мафії Якудза
У 2011 році уряд США наніс наймасштабніший удар по Cosa Nostra. 127 мафіозі були затримані, більше, ніж 110 притягнули до кримінальної відповідальності. Ця справа стала найгучнішою і найбільшою за всю історію американського кримінального синдикату. Затриманих звинуватили у вбивствах, рекеті, вимаганнях, наркоторгівлі і незаконному відмиванні грошей.
Ця операція проти Cosa Nostra ще раз доводить. що наша боротьба з організованою злочинністю сильна і непохитна. Ми протягом десятиліть спостерігали за свавіллям, якому час покласти край,
– додав екс-прокурор США 2009-2015 Ерік Холдер.
Звичайно, це не означає, що Cosa Nostra повністю стерта із карти США. Вони були, є і будуть. Щороку уряд країни десятками відловлює їх. Закон РІКО рубає будь-яку мафіозну ініціативу ще в зародку. Та як би там не було, а епоха Cosa Nostra, славетних "людей честі" точно закінчилася і схоже, уже ніколи не набере минулих обертів.