Наглядові ради: чиї інтереси вони відстоюють?

Причина користі наглядових рад – конфлікт. Цей конфлікт конструктивний, на користь суспільству.

Читайте також: Високі зарплати і пенсії, але низькі податки: чи здатна Україна на це?

По-перше, в момент заснування наглядових рад створюється конфлікт навколо менеджменту та роботи компанії. Якщо зарплати високі, багато людей хочуть потрапити в наглядову раду. Вони починаються боротись за місце через критику стану справ в компанії та пропозиції щодо їх покращення. Не завжди ідеально, але з'являється публічна дискусія і суспільство починає щось чути та знати про те, що відбувається в компанії.

По-друге, коли ради вже існують, досить часто виникає конфлікт між членами рад та урядом, політиками, профільними міністрами, а також керівництвом компаній. Це також збільшує підзвітність та ефективність роботи компаній на користь держави і платників податків, і зменшує рівень політичної корупції.

Чому наглядові ради – це добре?

Головна ідея тут – "divide and conquer", або "розділяй та володарюй". Хто має бути справжним власником держпідприємств – люди, українці. Хто є фактичним власником без наглядових рад – профільні міністри та прем'єр міністр. Бо вони визначають керівництво компаній і можуть їм диктувати умови та давати (неформальні та часто незаконні) вказівки. Всі знають і пам'ятають про скандали з "смотрящіми" на держпідприємствах. Коли немає рад – є "смотрящі".

Так ось, наглядові ради з одного боку достатньо слабкі і не можуть прямо диктувати керівництву компаній або уряду, що робити операційно в компанії, або які мають бути політики власника (уряду, держави) і стратегічні цілі. А з іншого боку – вони мають прямий доступ до інформації про те, що відбувається в компанії і несуть публічну, юридичну та репутаційну відповідальність за результат роботи компанії. Вони якби "смотрящі" і відповідальні, але їх повноваження дуже обмежені.

І це добре для суспільства. Тому, що коли справи ідуть не так, починаються скандали навколо рад. Або атакують ради, або члени рад ідуть у відставку, роблять публічні заяви, тощо. Таким чином суспільство дізнається, що є проблеми.

А там де наглядових рад немає – там все тихо і спокійно. Візьмемо конкретні приклади великих державних підприємств – ДПЗКУ, Агрофонд, Конярство України, Центренерго, тощо. Там проблеми є і великі. Корупція, неефективне управління, де-факто вивід активів та банкрутсво. Але про це ніхто нічого не пише. Політики подомовлялись з керівництвом і продовжується "business as usual".

Цікаво! Час не просто подорослішати: чого не можуть зрозуміти громадяни України?

Наглядові ради невигідні всім, крім громадян України.

А громадянам брешуть політики та продажні "експерти" на кожному телеканалі та сторінці в соцмережах, що наглядові ради погані, багато заробляють, не є професіоналами… А ті самі корупціонери, які платять за цю дезінформацію, продовжують тихо грабувати ті державні підприємства, де немає наглядових рад. І хочуть, щоб наглядових рад було ще менше.