Чому Україні потрібна легалізація грального бізнесу: відповідь Фурси

Про легалізацію грального бізнесу

Зазначимо, що Президент України Володимир Зеленський заявив про намір частково легалізувати азартні ігри в Україні. Зокрема, мовиться про роботу казино у 5-зіркових готелях.

Зверніть увагу! Чому сепаратисти вільно гуляють Донбасом: плани Путіна на Україну

– В мене є така мрія, щоб ми побудували десь під Одесою український Лас-Вегас. Що це дає економіці? Гроші та інвестиції. Наразі найцікавішою для України є сфера послуг. Не сільське господарство.

Ми бачимо, як тільки запустили лоукости, як в Києві чи у Львові стало багато іноземців. В нас дешево, в нас смачно. Йде приплив туристів. Саме тому розважальна індустрія дуже добре пішла б. 

– Що робити з нелегальними казино, МАФами, яких зараз так багато? Чому вони розплодилися? Бо вони не платять податків і вони дуже вигідні. Це також треба легалізувати. Коли вони були легальними, їх було кілька на район, бо дорого платити податки. Зараз вони платять силовикам, тому вони і є на кожному куті.

Про ринок землі та скасування мораторію

– Володимир Зеленський вже цього року планує скасувати мораторій на продаж землі. Ймовірно, її вартість зросте досить суттєво за найближчі 3-5 років. 

Економічний експерт Сергій Фурса

– Як формується ціна на ринку київських чи львівських квартир? Попит і пропозиція – все. А оскільки пропозиція буде обмежена, ми кажемо про 5%, то попит – високий. Якщо зараз в нас на сірому ринку гектар коштує одну тисячу доларів – плюс-мінус, це залежить від регіону, від якості землі – то за 3-5 років ми можемо дійти до 5 тисяч доларів. 

Що відомо про ринок землі в Україні? Наразі в Україні діє заборона на продаж та відчуження земель сільськогосподарського призначення. ВРУ продовжила мораторій на продаж до 1 січня 2020 року. Внаслідок такої заборони власники земельних паїв не можуть вільно розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення. Єдиним способом передачі землі в користування іншим особам є договір оренди. Мораторій припинить дію після прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення та запровадження відкритого ринку купівлі та продажу землі.

– Орієнтиром може бути Польща, де гектар коштує 10 тисяч доларів. Але за умови, що в Україні були б такі ж суди. Та якщо б в нас були польські суди, то так – я сказав би, що точно в нас буде польська ціна, бо земля в нас краща. Але верховенство права є досі проблемою.

Скільки в областях України коштує земля під мораторієм: інфографіка 24 каналу

– Земля – це елемент бізнесу. І коли ви питаєте інвесторів, чому ви не приходите, вони кажуть: верховенство права, суди і силовики. Оце найбільші проблеми, які, власне, стримують іноземців від інвестування в Україну. І це стримує економічне зростання.

Про справу щодо схеми "Роттердам+"

– Ніхто не сперечається, що "Роттердам+" не завозили з Роттердаму. Це завжди надавало перевагу пану Ахметову, "Центренерго" та іншим". Але та справа, так як вона звучить, дуже ні про що. Якщо вони не доведуть, що хтось з ДТЕК прийшов і приніс гроші комусь з НКРЕКП, це ні про що. Тому що нічого нового тут немає.

Що відомо про "Роттердам+"? Це запроваджена з 2016 року методика формування ціни на вугілля при виробництві електроенергії теплових електростанцій в Україні. Методику вели через втрату Україною контролю над частиною Донецького вугільного басейну через війну. Щоб забезпечити енергетичну незалежність України, вирішили купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах. Туди доставляють вугілля з Африки та Америки. Проте щомісяця формула збирає надлишковий мільярд гривень. Так, реальна переплата за перші 2,5 роки дії формули "Роттердам+" склала майже 35 мільярдів гривень.

Коротко про справу НАБУ щодо формули "Роттердам+". НАБУ вже виконувало слідчі дії у справ "Роттердам+" – зокрема, обшукувало офіси інвестиційної групи ICU. Адже саме ця фірма придбала євробонди ДТЕК, які зросли у ціні на 60% якраз після ухвалення НКРЕКП формули "Роттердам+" (порядку формування прогнозної гуртової ринкової ціни електроенергії). У НАБУ вважають, що ця схема "дозволила невстановленим особам, в інтересах яких діяла НКРЕКП, отримати надприбутки".

У ICU ж спростовують звинувачення: мовляв, усі операції були ринковими і здійснювалися у повній відповідності до чинного законодавства. Раніше співвласником і головою ради директорів ICU була Валерія Гонтарєва (саме її за пропозицією п'ятого президента Петра Порошенка парламент у червні 2014 року затвердив на посаді голови Національного банку). А ще саме в ICU працював Дмитро Вовк, який згодом очолив НКРЕКП. Тому НАБУ підозрює членів НКРЕКП у змові, вчиненій при затвердженні формули "Роттердам+".

– Ця справа видається мені дуже сумнівною. Якщо буде чесний суд, то вона не має перспектив. Я не бачу жодних доказів. Так, всі розуміють, що напевно Дмитро Вовк був призначений для того, щоб допомогти ДТЕК. Можливо Але фактів немає, я їх не почув.

Про кандидатів на посаду прем'єра

– Я знаю, що пан Зеленський виділяє серед всіх претендентів Гончарука. Якщо це так, то йому варто дати шанс самому сформувати уряд і обрати собі людей в команду, а не нав’язати когось

Олексій Гончарук

– Єдиний недолік Гончарука – це його вік. 35 років, він занадто молодий. Адже можливо він не має певного політичного впливу і тому йому можна нав’язати певну думку. Це буде проблема.

Якщо йому, наприклад, призначать віце-прем'єра людину з оточення Коломойського, то тоді всі будуть знати, що та людина "головний" і всі питання вирішуватимуть з ним.

Зазначимо, що журналістка американського видання Atlantic Council Мелінда Херінг розкрила імена п’яти кандидатів на пост прем'єр-міністра України. Серед них: Владислав Рашкован, Юрій Вітренко, Андрій Коболєв, Олександр Данилюк та Айварас Абромавічус.

Інформація про п'ятьох потенційних прем'єр-міністрів прийшла в Україну зі США

– Кожен з цих 5 претендентів на крісло прем’єра достойний того, аби займати таку посаду. Якщо кожному з цих людей дати можливість самому сформувати уряд, то це міг би бути найкращих уряд в історії України. Вони всі грають на "світлій" стороні". Зараз найбільшим ризиком є не обрання самої людини на посаду прем’єра, а те, хто за ним стоятиме.

Більше – дивіться у програмі.