Експерти зазначають, що далі першої хвилі реформи – створення нової патрульної поліції та деяких інших позитивних зрушень, справа не пішла. Водночас спостерігається повернення в МВС традицій старої міліції. Сайт 24 каналу звернувся до людей, які знають чому так сталось.

Читати також Чи зможе Аваков реформувати МВС: відповідь Саакашвілі

Спочатку про хороше. Зміни є, особливо їх було помітно п’ять років тому, коли відбулась перша хвиля реформи – створення патрульної поліції, у лави якої прийшли абсолютно нові люди. Українці мабуть вже й забули, що таке ДАЇ й це теж можна зарахувати у позитив.

Був ухвалений закон про Національну поліцію, який містить багато прогресивних норм. Але сучасні поліцейські керуються нормами Кодексу про адміністративні правопорушення від 1984 року.

Які реформи вже зробили в поліції

На думку МВС, реформа вже давно й переможно завершилась. Годі очікувати на щось радикально нове, зазначив у коментарі для сайту 24 каналу Михайло Каменєв, експерт Асоціації українських моніторів дотримання прав людини.

Але він назвав й деякі позитивні зміни. Нарешті відбулось розділення політичних й адміністративних функцій управління поліцією, принаймні на папері.

До реформи міністр внутрішніх справ був ще й головним міліціонером, який поєднував у собі вищу посаду по вертикалі міліцейській й посаду міністра – формував державну політику й втілював її. Це було неправильно,
– підкреслив Михайло Каменєв.

Тепер у міністра немає формальних підстав щось вказувати будь-якому поліцейському або його начальнику, зазначає експерт.

"Розділення відбулось, але фактично його немає, міністр продовжує вказувати керівнику Національної поліції. До прикладу головний поліцейський все одно погоджує з міністром кандидатури своїх заступників. Розриву до кінця не відбулось, але є позитивні моменти", пояснив Каменєв.

Михайло Каменєв / Фото з його сторінки у Facebook

"Також були запроваджені поліцейські комісії, є незалежний відбір, хоча б для тих, хто вперше хоче потрапити до поліції. Інша проблема, що такі комісії лише для новачків. Хоч закон дозволяє використовувати їх при просуванні по службі, але це відбувається вже на розсуд начальника. Відповідно всі керівники радісно не користаються цієї процедурою", роз’яснив Михайло Каменєв.

Вони використовують переатестацію на свій розсуд, призначають тих, кого хочуть й формують команду під себе. Це погано, оскільки ми бачимо великі відділки з круговою порукою, де всіх все влаштовує,
– акцентує правозахисник.

Про патрульну поліцію

"Ця реформа виявилась фасадною, зазначає експерт. Хоч вона дійсно відбулась. Але це лише 10% особового складу поліції. Реформа дуже мало впливає на реальну ситуацію. Адже основна й найбільша робота поліції – кількісно та якісно це кримінальний блок – близько 40 тисяч працівників (слідчі, оперативники, карний розшук тощо). Там реформи не було взагалі", – підкреслив Каменєв.

Які реформи виявились неефективними

"Створили новий дисциплінарний статут, який не сильно відрізняється від того який був прийнятий на початку 90-х років. Так, там є певні позитивні зміни, але все наштовхується на реальність", – продовжує пояснювати Михайло Каменєв.

"До прикладу, написали, що до дисциплінарних розслідувань можуть, за рішенням начальника, залучати представників громадськості. Але не залучають. Навіть по найбільш резонансних справах – по Тлявову, по Кагарлику тощо. Поліція самостійно проводить службові розслідування. Наче цієї норми не існує", – зазначає експерт.

Українські поліцейські / Фото Національна поліція

Він вважає, що в законі потрібно виправити "можуть долучати" на слово "зобов’язані долучати", оскільки слово "можуть" для поліції означає, що нікого не треба залучати.

"В поліції є недовіра до громадськості. Там не задоволені тим, що їх не поважають, не довіряють. Але тут все дуже просто – довіру треба заслужити", – наголосив правозахисник.

Загалом реформа провалилась, щось трохи зробили, але немає бажання впроваджувати серйозні зміни, резюмував Михайло Каменєв.

Чи можна продовжити реформу

Зовсім не таку поліцію, яка існує на сьогоднішній день бачила Хатія Деканаідзе, коли очолила Національну поліцію в Україні. Вона була тієї людиною, яка розпочала реформу.

У коментарі для сайту 24 каналу Хатія Деканаідзе розповіла, якою була би українська поліція, якби реформу довели до кінця.

Все мало б відбутись у декілька етапів – спочатку створення патрульної, а потім реформа кримінальної поліції. Але все зупинилось на першій хвилі. Крім того, змінити потрібно було всю правоохоронну систему, прокуратуру й суди. Без комплексної реформи ефекту не буде. Але я вірю, що нова патрульна поліція – це була успішна реформа,
– зазначила Хатія Деканоідзе.

За словами екс-керівниці Нацполіції, реформа передбачала повну переатестацію працівників й залучення нових людей, які не мають досвіду роботи в правоохоронних органах й не пов’язані з корупцією.

Хатія Деканоідзе / Фото Радіо Свобода

Також необхідно було змінити топ-менеджерів, а за п’ять років вже можна було виростити нове покоління – це й начальники обласних управлінь та їх заступники, зазначила Деканоідзе.

Потрібно було профільтрувати всіх працівників поліції, до яких були питання зі сторони суспільства й ми це робили. Всі почали відчувати, що ніхто не стоїть вище закону,
– підкреслила Хатія.

"У планах було створити інститут детективів. Це дозволило б очистити систему й звільнити час для слідчих. Детективи могли б використовувати сучасні технології й надати нове натхнення розшуку. Патрульним поліцейським треба було надати більше повноважень, зокрема мати право довести справу до суду – це також звільнило б слідчий блок. В поліцію мали б залучити ще більше жінок", – розповіла Деканоідзе.

Як потім пояснив Михайло Каменєв, інститут детективів просто "злили". "Був організований експеримент у Білій Церкві – об’єднали слідчих з операми, але зробили все так щоб результат був негативний, зазначив Михайло Каменєв.

Хатія Деканоідзе перша керівниця Національної поліції України / Фото А. Новицького

Втім, колишня очыльниця Нацполіції запевнила, що не пізно довести справу до кінця – впровадити всі реформи. Для цього необхідно лише політична воля.

"В Україні є багато принципових поліцейських, які хочуть працювати чесно й вони прагнуть продовження реформи", – запевнила Хатія Деканоідзе.

У цьому зацікавлені всі українці, а дже поліція повинна захищати нас від свавілля й хаосу.

Старі кадри повертаються

Але на жаль реформа зупинилась й у ряди поліції повертаються співробітники, які були звільнені після переатестації. Про це розповіла Катерина Мітєва, речниця Amnesty International Ukraine.

Ми спостерігали, як ті співробітники старої міліції, які не пройшли переатестацію, поновлювались на роботі через суди. Серед них чимало недоброчесних людей,
– зазначила Катерина Мітєва у коментарі для сайту 24 каналу.

Це стало можливим через недосконалість українського законодавства, зазначила експертка. З її слів, такі співробітники ще домоглися аби держава їм компенсувала заробітну плату, яку вони не отримували після звільнення.

Катерина Мітєва / Фото надано експертом

Однієї з основних проблем, які не дозволяють реформувати поліцію є безкарність.

В Україні повинні карати поліцейських за їх злочини – доводити справи до кінця, а цього ми не бачимо,
– сказала Катерина Мітєва.

Ці факти говорять про те, що в нашій державі відбувається зворотній процес – реформа фактично нівелюється.

І це сталось через те, що не було політичної волі довести її до кінця, запевнила правозахисниця.

"Величезне занепокоєння викликають ті кричущі випадки, які стали відомі суспільству – вбивство поліцейськими 5-річного Кирила Тлявова, зґвалтування у Кагарлику, у якому також звинувачують правоохоронців. Ці справи та інші говорять про те, що в поліції є великі проблеми", – наголосила Мітєва.

Незмінний Аваков

Але за останні роки змін в МВС не видно та й міністром досі працює Арсен Аваков. Він навіть "пережив" президента Петра Порошенка, який його й призначив на цю посаду.

Арсен Аваков з Володимиром Зеленським / Фото Держприкордонслужба

Чому Аваков залишився й при Зеленському? Це питання варто ставити самому президенту, вважає Михайло Каменєв, проте експерт пояснив, що напевно Зеленський чимось зобов’язаний Арсену Авакову, до прикладу він йому гарантував особисту безпеку для нього та його сім’ї.