Консерватори виграли вибори. Що далі?

Борис Джонсоен під час передвиборчої промови / photo: Getty Images

Партія Бориса Джонсона виграла дострокові вибори та має, за останніми даними, комфортну більшість у британському парламенті. Перевага над партією Лейбористів наразі складає приголомшливі 161 крісло. Це найгірша поразка партії Джеремі Корбіна з 1935 року, яка була затьмарена звинуваченнями у антисемітизмі всередині руху. Водночас і найбільша перемога Консерваторів з 1980-х. Корбін вже заявив, що йде з позиції лідера Лейбористів. Консерватори виграли на "своїй території", як єдина партія, яка обіцяла "завершити Брексіт".

Читайте також: На виборах у Великій Британії перемогла партія Джонсона

Великий розрив виявився між містами, селищами та віддаленими районами. А також за рівнем освіти виборців. Наприклад, як повідомило каналу 24 джерело у британському Парламенті, більшість з тих, хто голосував за Консерваторів на "основній території" Лейбористів, має дуже низький рівень освіти. Головна причина, на думку співрозмовника – особиста непопулярність Корбіна. Політики, які просували Лейбористи навіть були скопійовані їх супротивниками за останні два роки. Друковані медіа, які зберігають свій сильний вплив, виступили проти Лейбористів.

Але що ж чекає Британію далі? Є кілька варіантів розвитку подій до 31 січня 2020 – нової дати Брексіту. Зрозуміло, що його вже не спинити. До кінця цього року, скоріш за все, законопроект про вихід буде повернутий на розгляд Парламенту. Нагадаємо, що Борис Джонсон вже попередньо погодив усі питання з Європою, тоді документ не пройшов. Але тепер його приймуть. А от далі починаються складнощі через торговельні перемовини, які мають бути узгоджені до кінця 2020 року. Інша велика перешкода – Консерватори хочуть вийти з митного союзу, єдиного ринку та загальної юрисдикції Європейського суду.

Можливий подальший розвиток подій з Брексітом: закон проходить через парламент, торгові перемовини до 2021. Є чи нема угоди / інфографіка BBC

Якщо все буде добре, то перемовини розпочнуться у березні 2020, угода має бути готова до червня і проголосована до зими. Таким шляхом, остаточно Британія залишить ЄС у січні 2021 року, маючи на руках двосторонню торговельну угоду з Євросоюзом та іншими ключовими партнерами. Але добитися від фрагментованої Європи згоди вчасно ( а часу дуже мало!) буде складно і потребуватиме згоди кожного з 27 членів і в кінці - Європарламенту. Наразі, чіткого розуміння як втиснути процес на кілька років у 11 місяців, скоріш за все, ні в кого немає.

Навіть після цього, угоду мають ще ратифікувати, що займе кілька місяців як мінімум (знову ж таки, ратифікувати мають усі!). До кінця 2020 року, Британія ще буде жити за європейським законодавством: сплатить внесок у бюджет ЄС, будуть діяти технічні євронорми та вироки Євросуду, виконуватись європейські рішення. Навіть, якщо Британія не буде брати участі у їх обговоренні.

Окрім торгівлі, мають бути розроблені умови співпраці з ЄС у галузі безпеки, боротьби з тероризмом та правоохоронних органів. Загалом, це можна описати фразою "м'який Брексіт", який націлений на тіснішу співпрацю з ЄС та більш гнучкий підхід з боку Великої Британії. Але у всього є темний бік. Про те, що може статися без угоди, ми поговоримо нижче.

Найгірший сценарій: Операції "Йеллоухаммер" та "Редфолд"

Символ найгіршого сценарію – птах вівсянка звичайна / photo: European Movement.co.uk

Це може чекати Велику Британію у разі, якщо домовитись по угоді з Євросоюзом не вийде і острів буде змушений вийти без неї (так званий "жорсткий Брексіт"). 3 вересня Майкл Гоув, який тоді був міністром, сказав, що "операція вівсянка" – опис найгіршого можливого сценарію. За інформацією джерела каналу 24, "консервативна більшість може насправді призвести до багатьох проблем для них. Хоча багато хто прогнозує, що прем'єр-міністру буде тепер легше вести роботу, у нього буде багато депутатів з виборчих округів, які захочуть "жорсткого" Брексіту". Доведеться змінювати урядову та консервативну економічну політику через тиск опозиції Лейбористів.

Нагадаємо: Brexit відтермінували до 31 січня

Документ, який має гриф "офіційно чутливий" і не є офіційно урядовим, був розроблений Секретаріатом по врегулюванную громадянських надзвичайних ситуацій. Початок операції планувався на 31 жовтня 2019 року. Загалом, такий варіант погіршить відносини з Брюсселем у багатьох аспектах: фінансовому, торговому, транспортному, митному і т.д. Після того, як Тереза Мей пішла з посади, а Брексіт відклали на півроку, команду "вівсянки" розформували. Загальне розуміння, що Британія вже ніколи не буде так готова до виходу, як у березні 2019, але вихід без угоди все ще можливий.

Тереза Мей: "Брексіт" без угоди не стане кінцем світу / photo: https://seachranaidhe1.blog/

Документ, який все ж важливо розглянути, каже, що варто очікувати підвищення цін на продукти харчування та зменшення поставок свіжої їжі та палива до 6 місяців через появу кордону між Британією та Францією у протоці Ла-Манш. Це не призведе до дефіциту, "але зменшипть доступність та вибір продуктів та підвищить ціну, що може вплинути на незахищені групи". Ліки, фармацевтика та медичне забезпечення особливо вразливі до "серйозних тривалих затримок". Через усе це можна очікувати: серйозних протестів по всій країні, до двух днів затримки для вантажних автомобілів, щоб потрапити до Британії, зупинку деяких підприємств та надання соціальних послуг і зростання чорного ринку. Додаткові фактори ризику: холод, епідемія грипу, риболовля у Ла-Манші іноземними кораблями вже після виходу з ЄС. Це справжні, хоч і короткострокові потрясіння серез вихід без угоди.

Паралельно, створювалась військово-безпекова операція "Редфолд". Розроблена Міноборони Великої Британії, вона каже про мобілізацію до 3500 солдатів, або 10% резервістів. Це армійське забезпечення операції "Йеллоухаммер" і воно покликано боротися з можливими серйозними заворушеннями та зберігати громадський порядок у країні. Керувати нею мали з Оборонного Центру Кризового Менеджменту – ядерного бункеру під Міноборони, який ще називають "Піндар". Він може вмістити до 100 військових, цивільних та політиків на час національної кризи. Тут варто згадати і про "Проблеми" – десятиріччя насилля та протистояння між католиками і протестантами у Північній Ірландії, яке може спалахнути з новою силою, бо теракти там відбуваються знову.

Шотландія та Ірландія: чи перестане Британія бути єдиною?

Проблемою для Джонсона може стати й те, що складові частини його країни рухаються у різних напрямках. Джерело каналу 24 пояснило, що "Сполучене Королівство як Союз виглядає слабким - сильні вигоди для прогресивних націоналістів у Шотландії та Північній Ірландії. І Шотландія, і Північна Ірландія проголосували за те, щоб "залишитися" на референдумі 2016 року. Обидва можуть провести референдуми в найближчі п’ять років, як зазначено в маніфесті шотландських націоналістів (ймовірно) та угоді у Страсну п'ятницю в Північній Ірландії (менш вірогідно). Цікаво, що голосування головної Юніоністичної партії в Північній Ірландії зазнало краху".

Лідерка шотландців Нікола Стерджон стане чи не головним супротивником Джонсона у його нову каденцію / photo: Getty Images

Единбург каже, що Шотландію можуть витягти з ЄС проти її волі. "Джонсон має мандат виводити Англію з ЄС. Він повинен прийняти, що я можу запропонувати альтернативне майбутнє для Шотландії", – заявила Стерджон у коментарі BBC. Втім, сам Борис Джонсон раніше заявив, що не надасть Шотландії право на другий референдум.

Зверніть увагу: У Шотландії 20 тисяч людей вийшли на марш за незалежність від Британії

ШНП виграла майже всюди: від колишніх суднобудівних заводів у Глазго, до заможних передмість нафтового Абердину на півночі. Навіть місто Стірлінг, яке довго було "фортецею Лейбористів", пішло за ШНП. Якщо націоналісти виграють парламентські вибори у Шотландії у 2021 році, то напруга між Лондоном та Едінбургом збережеться, навіть якщо незалежності не буде.

Що стосується Ірландії, то Північ острову переживає, що вихід з ЄС автоматично відріже його від країни через постання кордону через Ірландське море (так званий "бекстоп"). Кордон вже згубив кар'єру Терези Мей та завдав серйозного клопоту Борису Джонсону. Демократична партія юніоністів втратила два місця та ключовий раніше статус головних союзників Консерваторів. І хоч вони залишаються найбільшою партією регіону, у Вестмінстері буде більше націоналістів з "Шинн Фейн" ("Ми самі").

Наразі, лишається чекати, яким саме виявиться остаточний вихід Великої Британії з лав Європейського Союзу. Звісно, усі сподіваються, що означені вище події так назавжди і залишаться лише найгіршими очікуваннями, а не реальністю. За думкою співрозмовника у Парламенті Британії, варто очікувати посилення правого популізму та посилення відносин із США за принципом Буша та Блера.