Найбільше у новому-старому кейсі Дубінського, викритого Bihus.info, мене дивує зовсім не аморальність, цинічність або брехливість цього "слуги народу. Бо там, здається, все було очевидно.
Зверніть увагу! Скандальний Дубінський очолив "Слугу народу" на Київщині: що від нього вимагає Зеленський
Хто пропустив, вчора ввечері вийшов випуск про те, як Дубінський у зв'язці з vesti.ua, гужвою та аналогами, за десятки тисяч доларів продавав регіоналам чорнющі фейки про Революцію гідності задля інформаційних атак на Майдан
Фейк-контент від Дубінського
Мене хвилює, що у справі фігурують топ-медіа, яким, за переконанням Дубінського, можна було всунути фейк-контент (мовляв, не за гроші, а як продукт "творчості першого).
Не хочу нікого образити, однак, як на мене, це не адекватно. Розумію, що часи були інші, тиск диктатури Януковича і все подібне. Просто органічно постає питання: яка кількість подібної токсичної інформації ретранслюється з певних медіа-джерел – вже після перемоги Майдану?
Знаєте, працюючи над проєктами щодо протидії інтервенції комуністичного Китаю до України, я постійно помічаю абсолютно пропекінські "новини, статті, аналітику" на питомих або загально відомих як питомі платформах. Інколи контент настільки кричущий з точки зору західної журналістики, що постає питання: або редакційна політика настільки загралася у "баланс поглядів, або ж подібні до Дубінського друзі Мао Цзедуна пропонують плоди "великого мислення" у той самий спосіб.
Читайте також: Дубінський не задекларував права на фірму в Словаччині: деталі
Вибачте, що рефлексую з власного досвіду. Тут не буде конкретних назв або імен, – та й вони не треба, бо зараз сили свідомих журналістів і видань у питанні протидії КНР значно перевищують сили прокомуністичних сміттярок.
Просто важливо пам'ятати, що без чіткої позиції медіа – з'являються Дубінські та їхні аналоги. Завжди.