Показово, що Росія вдається до серйозного впливу на ситуацію у ПАРЄ, очевидно, намагаючись поставити її перед вибором: чи прийняти вимоги Кремля, чи переживати чергову внутрішню кризу, яка буде транслюватися на інші європейські інституції. Лобісти Кремля діють узгоджено та масштабно, ПАРЄ виглядає своєрідним полігоном для зовнішньополітичного реваншу Москви.

Справа, як видається, не у сумі членських внесків у 33 мільйонів євро, з яких РФ заплатила максимум третину у 2017 році, акцентуючи увагу на відсутності своєї делегації у ПАРЄ. Проблема в іншому: значна частина європейського істеблішменту не проти business as usual з Росією, хоча і достатньо добре усвідомлює масштаб та наслідки її злочинної діяльності. Втім, є і ті, хто опирається – Україна, Грузія, країни Балтії та Скандинавії, окремі представники у інших національних делегаціях.

Схоже, Росія готує зовнішньополітичний бліцкриг на наступну сесію ПАРЄ, коли президентом стане Мікеле Ніколетті, представник групи соціалістів, у середовищі яких традиційно багато "розуміючих Путіна". Якщо на початку 2018-го російська делегація повернеться до ПАРЄ, то Путін отримає можливість говорити про це, як про завершення періоду антиросійських санкцій. Не лише для передвиборчих цілей, але і програмуючи майбутнє.

Представник України у Раді Європи Дмитро Кулеба стверджує, що боротьба триває, і рішення про повернення Росії ще нема, хоча його лобісти потужні та впливові. Протидіяти цьому Україна повинна узгодженими діями не лише власної делегації у ПАРЄ, але і всієї державної машини та експертного середовища. Час для цього ще є.

Читайте також: ПАРЄ озвучила свій вердикт щодо нового українського закону про освіту