Будь-яка країна світу, будь-який банк за кордоном на запит України дає будь-яку інформацію щодо руху по рахунках, а Україна не надає. Про це Олексій Любченко розповів в інтерв'ю Інтерафаксу.

Зверніть увагу Досить жорстко, але цікаво, – голова Податкової про Держбюджет-2021

З самого початку він прокоментував перекази з-за кордону, назвавши "фантастичною історією" суми переказів. Мовляв, за минулий рік заробітчани переказали 12 мільярдів доларів.

З них 2,3 мільярда доларів – через системи переказів грошей, тобто точно мала потрапити в декларації. Втім потрапили лише 11 мільярдів гривень – у 30 разів менше від 12 мільярдів доларів,
– розповів Олексій Любченко.

Тоді в податківця запитали, чи для того, аби почати з цим боротися, потрібен контроль банківських рахунків. Він заявив, що "категорично за" розкриття банківської таємниці.

"Що це за архаїзм? Поки що це дорога в одну сторону – ми тільки віддаємо дані. Втім ситуація приголомшлива: будь-яка країна світу, будь-який банк за кордоном на наш запит дає будь-яку інформацію щодо руху по рахунках, а Батьківщина не дає", – зазначив голова Державної податкової.

Втім він підкреслив, що не розуміє ризиків від цього, адже персональних даних ніхто не видає, а база даних "не тече". Крім того, він наголосив, що податкова й так знає комерційну таємницю, адже всі угоди проходять через Єдиний реєстр податкових накладних.

Та бракує банківської інформації, щоб прибрати ось ту "чорну" угоду, де грошей немає і паперові кредити гуляють. Крім того, це прямий вихід на електронну перевірку. Ми ж ходимо наосліп. Йдемо на перевірку – і нам розкривають всі рахунки,
– розповів Любченко.

Натомість, пояснює він, коли б у податкової була інформація по банківських рахунках, то платник податків, імовірно, і не знав би, що хтось туди взагалі дивився, адже порушень там може й не бути.

Що відомо про банківську таємницю?


Загалом вона включає в себе зокрема заборону на розголошення такої інформації, як відомості про банківські рахунки клієнта, фінансові операції, що він здійснював, і його фінансово-економічний стан.

Українське законодавство чітко визначає порядок її розкриття. Це можуть зробити з дозволу власника такої інформації, за рішенням суду або ж на вимогу державних органів фінансових щодо операцій клієнтів.