Найважливіші новини України та світу за п'ятницю, 30 жовтня:

Нові жертви та поранені на Донбасі

Двоє українських військових загинули біля Водяного, зазнавши поранень несумісних із життям. Сталося це після того, як українські позиції бойовики двічі обстріляли приблизно опівночі 30 жовтня.

Важливо Росія запропонувала новий план дій у ТКГ по Донбасу: як відреагувала Україна

Імена загиблих уже є відомими – це Володимир Бондарюк і Михайло Старостін. Обидвоє служили у 36-й окремій бригаді морської піхоти. Керівниця Центру допомоги учасникам АТО при ОДА Наталя Возаловська, зі свого боку, розповіла, що 30-річний Старостін загинув від кулі російського снайпера.

Двоє військоких загинули на Донбасі
Воїни Бондарюк і Старостін загинули на Добнасі / Колаж 36-ї окремої бригади морської піхоти

Обстріли Водяного не припинялися й протягом дня. Через це Україна скликала термінове засідання підгрупи з безпеки у Тристоронній контактній групі. У результаті у Водяному запанувала тиша.

Крім того, на Донбасі зазнали поранення ще троє військових. Усіх їх доправили до військового шпиталю у Харкові. За словами медиків, один із воїнів має кульові поранення та перебуває у тяжкому стані в реанімації. Але його життю нічого не загрожує. Стан решти двох – середньої тяжкості.

За словами керівника Донеччини в ТКГ, причиною активізації бойовиків могли стати місцеві вибори в Україні. Річ у тім, що проросійські сили отримали на них надто мало голосів. Тому вони і спробували розхитати ситуацію в країні.

Тим часом, лише протягом останніх двох тижнів на територію України прибули з Росії 1200 тонн пального та 20 вантажівок зі стрілецькою зброєю. Водночас бойовики переозброюють танкові й мотострілецькі підрозділи. Вони замінюють старі танки на нові.

Зверніть увагу Перемир'я триває, попри провокації ворога: Єрмак поговорив з послами G7

На Майдані в Києві сталася смертельна ДТП

Надвечір, приблизно о 16:00, 66-річний водій авто Land Rover наїхав на обмежувальні конуси на перехресті Алеї Героїв Небесної Сотні та вулиці Хрещатик. У підсумку він виїхав на Майдан Незалежності, і в'їхав тут у натовп людей. Згодом опинився на проїжджій частині, де протаранив щонайменше чотири автомобілі, та зупинився.

Унаслідок ДТП двоє людей загинули (попередньо, це жінки) та ще четверо отримали травми. Самому ж водієві оголосили підозру та його затримали. Йому загрожує позбавлення волі на строк від трьох до восьми років.

За словами заступника очільника МВС Антона Геращенка, причиною ДТП стало те, що водій не впорався з керуванням, бо знепритомнів. ЗМІ, зі свого боку, пишуть, що він нещодавно переніс операцію на серці – стентування.

Також водій пройшов тест на алкоголь, який не показав наявності алкоголю або наркотиків в його крові. Однак, більш точні дані дасть аналіз крові та сечі.

Дивіться відео жахливої ДТП на Хрещатику (Увага! 18+)

Цікаво Смертельна ДТП на Майдані Незалежності: що відомо про винуватця

Туреччину та Грецію сколихнув землетрус із цунамі

Епіцентр землетрусу залягав у Егейському морі біля берегів Туреччини (провінція Ізмір). Його магнітуда становила 6,6. Водночас Європейський середземноморський сейсмологічний центр (EMSC) присвоїв землетрусу магнітуду 7 балів.

Дивіться перші кадри землетрусу в Ізмірі: відео

Унаслідок стихії найбільше постраждало місто Ізмір. Тут землетрус зруйнував приблизно 100 будинків. Багато хто досі продовжує перебувати під завалами, хоча вже більш ніж 70 людей рятувальникам вдалося витягти. За офіційними даними, наразі відомо про щонайменше 17 загиблих і понад 700 поранених.

Відео наслідків землетрусу в Туреччині

Сильні підземні поштовхи відчували не тільки в Туреччині, але і в Греції. Тут землетрус викликав руйнування на острові Самос. Стихія тут забрала життя як мінімум чотирьох людей, зокрема загинули юнак і дівчина. Окрім того, щонайменше вісім осіб зазнали поранень різного ступеня важкості: вони перебувають у госпіталях.

Якого лиха землетрус наробив у Греції: відео

Окрім землетрусу, Туреччину ще й накрила хвиля цунамі, яке власне і спровокували підземні поштовхи. У результатові найбільше постраждали турецькі міста Сеферіхісар і Ізмір. Тут затопило автомобілі та перші поверхи будівель. Про серйозні руйнування, загиблих чи поранених інформації наразі немає.

Цунамі після землетрусу в Туреччині / Фото NTV

До речі Жителі Чернівців відчули землетрус з Румунії: легкі поштовхи, а тоді задзвеніло скло

Гучні заяви голови КСУ Тупицького та кримінальне провадження щодо нього

Голова Конституційного Суду Олександр понад 2 години спілкувався з журналістами під час брифінгу. Серед головних тем зустрічі: скандальне рішення КСУ, незадекларовану дачу в окупованому Криму та допит у ДБР.

Головне з брифінгу Тупицького

  • Законопроєкт Зеленського щодо КСУ. Голова Конституційного Суду вважає, що законопроєкт президента Зеленського щодо КСУ має ознаки конституційного перевороту в Україні. Тупицький також дорікнув парламенту за якість їх законів та запитав, чому за це повинен відповідати лише Конституційний Суд.
  • Допит у ДБР. Державне бюро розслідувань викликало на допит главу Конституційного Суду Олександра Тупицького. Очільника КСУ мають допитати 2 листопада, але він вже заявив, що не прийде у ДБР.
  • Дача в окупованому Криму. Тупицький розказав, що "не знає", як внести у декларацію земельну ділянку у Криму. Суддя переконує, що якби він задекларував землю, його будинок на півострові могли б знести.
  • Про призначення Артема Ситника. За словами Тупицького, главу Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника призначили на посаду незаконно. Він зазначив, що звільнений голова НАБУ "став заручником ситуації".
  • Антикорупційний суд. У Конституційному Суді України не виключають можливості того, що вони можуть визнати Вищий антикорупційний суд неконституційним. Однак суд рішення ще не ухвалив.
  • Спілкування з послами G7. Тупицький поділився про те, як спілкувався з послами G7. Він зазначив, дипломати висловлювали повагу рішенням КСУ.
  • Відставка. Тупицький заявив, що не має наміру йти у відставку. Водночас він каже, що й не чув, щоб хтось такі вимоги висував.
  • Зміна всього складу Конституційного Суду. За словами голови КСУ, якщо така вимога буде, то вона має бути мотивованою, щоб судді розуміли, що проблема саме в ньому. У такому разі, питання вирішуватимуть "об'єктивно на спеціальному засіданні КСУ".
  • Обмеження повноважень НАЗК. Тупицький переконує, що інформація про обмеженні повноваження НАЗК – перебільшена. Це він пояснює тим, що Коституційний Суд нібито ще не ухвалив рішення щодо окремих положень законів про електронне декларування. Мовляв, великий блок боротьби з корупцією виділили на окреме провадження, яке ще не ухвалили.
  • Про зустріч із Зеленським. За словами речниці українського президента, Тупицький цього тижня двічі був в ОПУ. Однак суддя не почув стурбованості з боку Зеленського щодо рішення про антикорупційний закон. Втім, сам голова КСУ переконує, що його зустріч із президентом поки не відбулася.

Актуально Конституційний Суд України скликає суддів на збори: назвали дату

Тим часом, Державне бюро розслідувань розпочало кримінальне провадження проти Тупицького. Вона стосується його земельної ділянки в Криму. За даними слідства, він самовільно її зайняв. Водночас вона не була відведеною йому у встановленому законодавством України порядку.

Крім того, голова КСУ уклав правочин, яким визнав повноваження посадовців РФ на внесення записів про відчуження української земельної ділянки та віднесення її до категорії тих, що підпадають під юрисдикцію РФ (правочин – дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків).

Отже, у ДБР роблять висновок, що таким чином голова КСУ, імовірно, вчинив діяння на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності, державній і економічній безпеці України.

Справу Тупицького кваліфікують за двома статями – самовільне зайняття земельної ділянки та державна зрада. Якщо вину голови КСУ доведуть, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

Читайте також Голова КСУ заявив, що не прийде на допит до ДБР

КСУ скасував е-декларування / інфографіка 24 канал
КСУ скасував е-декларування / Інфографіка 24 каналу

Що відомо про Олександра Тупицького?

Український правознавець, фахівець у галузі правового забезпечення діяльності судів та судочинства, кандидат наук з державного управління. З травня 2013 року перебуває на посаді судді Конституційного Суду (за квотою президента Януковича). Був заступником голови КСУ, а з вересня 2019 року – очолив його.