Найважливіші новини України та світу 21 листопада:

В Україні згадують Революцію Гідності

В Україні відзначили день Гідності та Свободи. Це – вже шоста річниця подій на Майдані, що починалися як мирна студентська демонстрація за європейську інтеграцію, а завершилися розстрілами людей.

Зверніть увагу! Що українці думають про наслідки Євромайдану: опитування

Заходи з нагоди цього дня у Києві розпочалися ще зранку. Зокрема, відбувся молебень на алеї Героїв Небесної Сотні, що раніше мала назву вулиці Інститутська. Саме там у 2014 році жорстоко розстрілювали активістів. Прийшли сюди не лише кияни, а і люди з інших міст і областей.

Взяв участь у заходах, приурочених до Дня Гідності та Свободи, й президент Володимир Зеленський. Зробив він це у Києві на місці, де має бути зведено музей Революції Гідності. Під час свого виступу заявив, що усі винні у розстрілах на Майдані обов'язково мають отримати покарання.

Ранкові заходи у Києві з нагоди Дня Свободи та Гідності: включення 24 каналу

Але на цьому заходи щодо подій Євромайдану не завершилися. Увечері відбулося віче. Зібралося приблизно 3 – 5 тисяч людей. Деякі мітингувальники мали з собою прапори України, обклеїли одяг жовтим скотчем як символом боротьби українців за державу та свободу. Дехто й поклав квіти до меморіалу загиблих під час Революції Гідності.
Учасники акції виступили проти розведення військ на Донбасі, а також вимагали відмовитися від втілення формули Штайнмаєра. Також на Майдані можна було побачити плакати з написами "Не продається", "Банду геть", "Свободу Марченко", "Ні репресіям" та "Досить нас розводити".
Крім того, частина людей стояла з фотографіями загиблих під час Революції Гідності у 2014 році. Лунали й вимоги відставки Андрія Богдана, Андрія Єрмака, Сергія Сивохи й Романа Труби.

День Свободи та Гідності: вечірнє віче на Мадані / Фото 24 каналу (Марія Писаренко)

Цікаво! День Гідності та Свободи: як українців вітали політики

Нові свідчення у справі щодо розстрілів на Майдані

У справі про злочини на Майдані під час подій Революції Гідності у 2014 році дали свідчення колишній нардеп Сергій Пашинський і колишній очільник парламенту Андрій Парубій. Останній тоді був комендантом загонів самооборони.

Парубій, зокрема, розповів про ніч у кінці листопада, коли силовики побили та розігнали молодь на Майдані.

Головне завдання сотень самооборони Майдану полягало в тому, що у разі, якщо буде знову атака та наступ на Майдан, щонайменше на 30 хвилин, щоб могли молоді чоловіки стримати наступ. Щоб у цей момент ми змогли відвести дітей і жінок на Майдані, щоб вони знову не були по-звірячому покалічені. Так починалася самооборона Майдану,
– зазначив він.

Політик також підтвердив, що проводили навчання сотень самооборони, але ці навчання стосувалися здебільшого надання першої медичної допомоги. Окрім стримання наступу, перша медична допомога була одним із головних завдань самооборони. Водночас проводились лекції про історію та мирний протест. Водночас Парубій підтвердив тезу про те, що організації "Білий молот" і "Правий сектор" входили до складу самооборони Майдану.

Щодо Пашинського, то під час допиту він заявив, що не знає, скільки сотень Майдану було сформовано під час масових протестів, оскільки політик не входив до складу ради Майдану.

Майдан не можна розглядати як військову чи парамілітарну структуру. Це спротив людей проти Януковича. Партії на Майдані здійснювали фінансування обладнання сцени. "Свобода", партія Кличка і "Батьківщина" здійснювали це фінансування,
– сказав Пашинський.

Він також розповів подробиці про захоплення Жовтневого палацу в Києві.

"Його ніхто не захоплював, домовились з адміністрацією. 18 лютого я разом із протестувальниками прийшов до Маріїнського парку. Ми розуміли, що перемогти Януковича силою ми не можемо", – сказав екснардеп.

Крім того, Пашинський наголосив, що не бачив, щоб хтось кидав коктейлі Молотова у правоохоронців. Екснардеп стверджував, що особисто не контактував із керівництвом МВС та СБУ. Пашинському також не було відомо про постріли в міліціонерів вранці 20 лютого.

Слухання у справі про злочини Майдану: дивіться відео

До теми! Справи Майдану: у Зеленського міг бути договір з Аваковим

Агресія Кремля на Азові: у Гаазі пройшли перші слухання

У Гаазі почалися перші процесуальні слухання Арбітражного трибуналу, сформованого відповідно до Конвенції ООН з морського права, у справі щодо порушення імунітету трьох українських військово-морських суден та 24 членів їхніх екіпажів.

Ці слухання стосуються захоплених Росією українських військових кораблів та моряків, але вони мають процедурний характер, повідомила заступниця глави МЗС України Олена Зеркаль. Тобто за результатом цих слухань Арбітраж прийме своє перше рішення та затвердить правила своєї роботи, визначить назву справи та засади транспарентності, а саме можливість доступу широкого загалу до матеріалів справи, а також можливість трансляції слухань в режимі онлайн.

Сьогодні відбувся обмін позиціями та аргументами між сторонами. Зважаючи на суттєву різницю у підходах сторін до найбільш чутливих питань, досягти згоди не вдалося. Отже, вже завтра Арбітраж ухвалить правила процедури своєї діяльності з урахуванням сьогоднішніх слухань та власного розуміння. Покладаємося на мудрість та прогресивність членів Арбітражу,
– мовиться у повідомленні Зеркаль.

Зеркаль наголосила, що Україна наполягає на тому, що справа є терміновою. Адже не зважаючи на те, що у вересні Росія звільнила українських моряків, кримінальні справи проти них тривають. Тобто Росія і надалі продовжує заперечувати імунітет українських моряків.

Крім того, Зеркаль наголосила, що Росія продовжує порушувати наказ Міжнародного трибуналу з морського права від 25 травня 2019 року та Конвенцію ООН з морського права.

"Трибунал має покласти край цим тривалим порушенням. Відтак, Україна вимагає остаточного, обов'язкового рішення про визнання РФ винною у порушенні низки статей Конвенції", – додала вона.

До речі! Морякам не повернули навіть хрестики: що ще Росія залишила в себе як "речові докази"

Справа "ґвалтівника" Іванісова: з’явилися нові резонансі деталі

Цілком імовірно, що поки ще чинний нардеп від "Слуги народу" Роман Іванісов усе ж мав судимість. Хоча усе це він спростовує. Так, у мережі з’явилися два резонансні документи.

У першому мовиться про деякого Іванісова Романа Валерійовича 1978 року народження. 21 березня 1996 року його засудив Пологівський райсуд Запорізької області. Проте він відбув лише частину міри покарання. Другу частину, згідно з указом президента Кучми про помилування, йому замінили на умовну з іспитовим терміном 2 роки. За якою статтєю відбував покарання Іванісов, інформації немає.

Помилування, Слуга народу, Іванісов, зґвалтування,указ, Кучма
Указ президента Кучми про помилування Іванісова

Радимо ознайомитися! "Слуга народу" Роман Іванісов: що відомо про його минуле та судимість

Також у мережі оприлюднили вирок суду про визнання винним Іванісова у замаху на групове зґвалтування. Вирок суду першої інстанції Пологівського райсуду Запорізької області від 21 березня 1996 року складається з 26 сторінок тексту, написаного від руки. А три сторінки рішення суду касаційної інстанції Запорізького обласного суду від 17 квітня 1996 року надруковано на друкарській машинці.

У документі детально описуються обставини злочину за участі потерпілої та чотирьох чоловіків, у тому числі 17-річного Іванісова. Так, з протоколу судового засідання, на якому вирішували долю нардепа, стало відомим, що він з трьома іншими особами "у збоченій формі" зґвалтував дівчину, яка до того ж мала дитину.

Свою жертву вони просто зустріли на вулиці і заштовхали в машину. Згідно з документом від 15 вересня 1995 року, дівчина проводжала знайому на вулиці Калугіна у селищі Куйбишеве Запорізької області. Повз проїжджав автомобіль, з нього вистрибнула група людей, серед яких був і Іванісов. Спершу дівчатам запропонували "проїхатися", а коли вони відмовилися, почали силою заштовхувати в авто.

Подруга жертви втекла, а ось над дівчиною поглумилися. Злочинці били її та по черзі ґвалтували. Оскільки до кінця злочину у Іванісова зникла ерекція і він не довів задумане до кінця, по цьому пункту йому змогли інкримінувати тільки замах на зґвалтування.

Згідно з текстом судового вироку, Іванісова визнали винним у скоєнні злочинів за ст. 17 і 117 ч.3 КК від 1960 року (замах на зґвалтування, вчинене групою осіб) і ст. 118 ч.2 КК від 1960 року (задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, вчинене групою осіб).

Вирок Іванісову: документ

Очільник фракції "Слуги народу" у Верховній Раді Давид Арахамія, зі свого боку, заявив, що цей документ може бути справжнім.

Зараз немає сумнівів, що ця інформація є правильною. Тому що вона йде з декількох джерел. Якщо вона – правильна, то будемо на нього чинити якийсь громадський тиск. Законного механізму немає, щоб він склав мандат. Але думка всіх однопартійців – він повинен здати мандат,
– вважає Арахамія.

Ще один виток у цій справі! "Я знаю, як це – з життям прощатися": злочин депутата Іванісова підтвердила жертва зґвалтування