Меморандум кандидатів у президенти

Кандидати у президенти України Андрій Садовий, Юлія Тимошенко, Анатолій Гриценко, Олександр Шевченко, Віктор Бондар та Володимир Зеленський підписали Меморандум за чесні вибори і про спільну протидію фальсифікаціям на заклик громадських організацій.

Читайте також: Садовий оприлюднив угоду, яку пропонував Порошенко для зняття сміттєвої блокади Львова

У ньому міститься низка зобов'язань з боку кандидатів щодо утримання від фальсифікації результатів виборів.

Ми, кандидати у президенти України, усвідомлюючи, що основою демократичного суспільства є вільні демократичні вибори, об'єднуємо зусилля для протидії фальсифікації виборів та захисту вільного і чесного волевиявлення громадян України. Сьогодні чесність і прозорість виборів знову є під загрозою. Численні факти свідчать про те, що влада готується до масштабної фальсифікації результатів виборів. Такі спроби фальсифікувати вибори знищують майбутнє наших дітей,
– йдеться у документі.

Меморандум має захистити право українців на чесні вибори і, як наслідок, захистити демократичний шлях розвитку України.


Меморандум "За чесні вибори" підписаний кандидатами у президенти

Також, 8 лютого ЦВК зареєструвала останніх двох кандидатів у президенти. Загалом участь у президентській гонці візьмуть 44 особи. Серед них лише 4 кандидати є жінками.

Голова Комітету виборців України Олексій Кошель розповів, що для того, аби увійти у парламент або балотуватися на посаду президента, як жінці, так і чоловіку треба пройти певну партійну школу. Також мати досвід роботи в місцевих органах влади, тоді така людина буде більш підготовленою.

"Лише нинішній парламент почав серйозно працювати над реформами, які наближають Україну до Європи. Зокрема, що стосується дотримання гендерних квот. Збільшення відсотка жінок-політиків автоматично призводить до зменшення конфліктності. Парламент більше працює над питаннями, на які менше звертають увагу депутати-чоловіки: захисту дітей, освіти, материнства. Гендерний баланс – не просто формальне дотримання практик ЄС. Це зміна самої якості політики", – наголошує Олексій Кошель.

На його думку, жінки у політиці продемонстрували свою результативність, тому з часом участь у президентських виборах братимуть щораз більше жінок.


Президентські вибори 2019: головні дати

Трагедія з футболістами у Бразилії

У ніч на 8 лютого на тренувальній базі бразильського футбольного клубу "Фламенго" виникла масштабна пожежа, внаслідок чого загинуло 10 осіб. Ними виявилися юні футболісти, яким було по 14-17 років. Ще троє хлопців отримали сильні опіки.

Читайте також: Мікроавтобус зіткнувся з вантажівкою у Вінниці: багато загиблих і потерпілих з Молдови

Пожежа сталася у гуртожитку на тренувальній базі "Фламенго" у Ніньо де Урубу поблизу Ріо-де-Жанейро. На базі жили гравці молодіжної та юнацької команд.


У Бразилії під час пожежі загинули 10 юних футболістів

Відомо, що один з постраждалих спортсмені перебуває у важкому стані, адже отримав майже 40% опіків тіла. Велика кількість жертв зумовлена тим, що пожежа виникла під ранок (о 5:10 годині за місцевим часом), коли всі спали.

РФ передумала відправляти спостерігачів на вибори в Україну

Росія не буде надсилати спостерігачів на президентські вибори в Україну. Причиною такого рішення у МЗС РФ назвали "міркування безпеки" для своїх представників.

Рішення України про відмову в акредитації громадянам РФ у складі місії Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ росіяни "очікуваним" і звинуватили Київ у нібито порушенні міжнародних зобов'язань.

Читайте також: Вибори-2019 є найнебезпечніші за 27 років, – експерт назвав причини

Представники країни-агресора також зазначили, що відсутність їхніх спостерігачів і неможливість громадянам України голосувати на території Росії нібито ставить під сумнів прозорість і об'єктивність президентських виборів.

У цих умовах російська сторона, виходячи з міркувань безпеки наших представників у спостережній місії БДІПЛ, прийняла рішення утриматися від їх спрямування на Україну,
– заявили в МЗС.

Проте, раніше стало відомо, що 11 лютого до Києва планують прилетіти дві російські спостерігачки Христина Богданова від Інституту електоральної дипломатії і Єлизавета Борисова з Російського громадського інституту виборчого права для моніторингу виборів під мандатом БДІПЛ ОБСЄ.

В ОБСЄ негативно відгукнулися про рішення України не допускати російських представників на вибори. Там заявили, що спостерігачі від БДІПЛ, серед яких і росіяни, представляють насамперед ОБСЄ, а не власні країни та дотримуються суворого кодексу поведінки.

Читайте також: Консульство Росії закидали зеленкою і яйцями у Харкові: відео

Проте, за позицію України заступився спецпредставник США Курт Волкер. Він наголосив, що Росія є країною-агресором, тому занепокоєння Києва щодо безпеки у контексті участі російських спостерігачів на президентських виборах в Україні є дуже реальною.

Ми вітаємо готовність України сприяти діяльності спостережної місії ОБСЄ на виборах. Ми впевнені у відданості України прозорості та проведенню вільних та чесних виборів. Треба пам'ятати, що Росія є агресором в Україні, а отже зауваження України щодо безпеки дуже реальні,
– зазначив Волкер.

Чому Україна не прийматиме заявку російських спостерігачів?Через своїх спостерігачів Росія буде намагатися вплинути на українців під час виборів. 9 січня глава МЗС України Павло Клімкін заявив про те, що Україна не буде приймати заявки про реєстрацію російських спостерігачів на президентські вибори, які відбудуться весною. За його словами, це необхідний крок, адже йдеться про представників країни-агресора.

Українська сторона вже надіслала офіційне звернення до Бюро з демократії і прав людини ОБСЄ, в якому пояснила, чому на президентські вибори не можна допускати представників РФ.

У відповідь на це, посольство РФ заявило, що таке рішення нібито суперечить нормам міжнародного права та офіційній позиції Києва в прихильності демократичним цінностям, включаючи організацію та проведення прозорих виборів.

7 лютого Верховна Рада проголосувала за основу і в цілому за зміни до закону про спостереження за виборчим процесом, який забороняє спостерігачам Росії брати участі у президентських та парламентських виборах в Україні.

Порошенко затвердив кордони та перелік окупованих населених пунктів на Донбасі

Президент України Петро Порошенко затвердив перелік окупованих населених пунктів на території Луганської та Донецької областей. Його утверджено у відповідності до закону про реінтеграцію Донбасу.

У документі наводяться координати меж тимчасово окупованих територій на Донбасі, визначених фактичною лінією розмежування сторін, і надається список окупованих населених пунктів.

Читайте також: Україна зазнала непоправної втрати на Донбасі

У Донецькі області до переліку внесено міста: Донецьк, Горлівка, Дебальцеве, Докучаєвськ, Єнакієве, Жданівка, Макіївка, Сніжне, Харцизьк, Шахтарськ, Ясинувата та інші. Також до тимчасово окупованих районів Донецької області увійшли Амвросіївський, Бахмутський, Бойківський, Волноваський, Мар'їнський, Новоазовський, Старобешівський, Шахтарський і Ясинуватський.

У Луганській області окупованими містами визначено: Луганськ, Алчевськ, Антрацит, Брянка, Голубівка, Довжанськ, Первомайськ, Ровеньки, Сорокине, Хрустальний та інші. До переліку тимчасово окупованих районів Луганщини увійшли Антрацитівський, Довжанський, Лутугинський, Новоайдарський, Перевальський, Попаснянський, Слов’яносербський, Сорокинський та Станично-Луганський.

Янукович і його охорона

Колишній Президент України Віктор Янукович користується в Росії державною охороною, яку йому призначив президент Росії Володимир Путін.

Окрім того, речник Путіна Дмитро Пєсков зазначив, що він "в'їхав до РФ як діючий президент і глава держави Україна".

"Янукович, який в’їхав у цій якості, як і раніше перебуває в РФ", – зауважив Пєсков, додавши, що зараз Янукович не є президентом України, і у нього "немає жодного особливого або спеціального статусу".

24 канал пропонує вам веселе відео про "друзів Януковича":