Найголовніші новини за неділю, 22 грудня, в Україні та світі:

Місцеві вибори у 86 ОТГ

Для проведення перших місцевих виборів у 23 регіонах утворили 119 територіальних виборчих комісій. У 86 об’єднаних територіальних громадах вибори проходять вперше. У Центральній виборчій комісії повідомляють, що голосування відбувається в штатному режимі.

Цікаво: Місцеві вибори 2020: у "Слузі народу" пояснили особливості формату

"Усі 532 виборчі дільниці на перших та 66 – на додаткових виборах, за повідомленням Національної поліції України, відкрилися вчасно, о 8.00. Голосування триває у штатному режимі", – зазначають у ЦВК.

Ще одні вибори в ОТГ мають відбутися через тиждень 29 грудня. Загалом у дві останні неділі 2019 року зможуть взяти участь понад 380 тисяч виборців. Після проведення голосування загальна кількість ОТГ, в яких пройшли перші місцеві вибори, становитиме 988.

Втім виборчий процес не обійшовся без порушень. Від його початку правоохоронці зареєстрували вже 47 фактів зловживань.

Правоохоронці фіксували незаконну агітацію – 14 разів, підкуп виборців – 5 випадків, фальсифікацію виборчих документів – 4 рази.

Як повідомили у пресслужбі Центральної виборчої комісії, протягом дня явка коливалася від 4,4% до 54%.

Зауважимо, що результати голосовування на виборах до ОТГ обіцяють оголосити одразу після нового року – 1 січня.

місцеві вибори, правопорушення на виборах, ОТГ

Можливий зрив обміну полоненими

Російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що офіційний Київ на засіданнях Контактної групи в Мінську "створює нові перешкоди" для обміну полоненими. За його словами, Україна наполягає на процедурі процесуального очищення.

До слова: Обмін утримуваними особами: частина відмовляється повертатися в ОРДЛО

Мета – "всіх на всіх ", але коли вони всі ці роки зіставляли списки, то виявилося, що не всі є взаємно підтвердженими. Є списки, які визнано по обидва боки як списки реальних людей. Всі знають, де ці люди перебувають і як їх треба звільнити та обміняти,
– пояснив Лавров.

За словами російського міністра, це було чітко зафіксовано та це обговорювали лідери "нормандської четвірки" – Володимир Путін і Володимир Зеленський за присутності Ангели Меркель і Еммануеля Макрона. Вони заявляли, що "ці люди є встановленими, списки є, отже ми їх поміняємо".

"Тепер у контактній групі з'явився новий критерій: встановлені – так, але вони не всі є "процесуально очищені ". Це означає нову перешкоду до того, щоб люди до Різдва та Нового року повернулися додому", – констатував Лавров.

Обмін полоненими з бойовиками за формулою "всіх на всіх" був одним з пунктів домовленостей, до яких дійшли Україна і Росія на зустрічі у нормандському форматі в Парижі.

нормандська зустріч, про що домовилися
Про що ще Україна і Росія домовилися на нормандському саміті / інфографіка 24 каналу

Акції проти Авакова

У столиці активісти вийшли на мітинги біля Офісу Президента та на Майдані Незалежності. Активісти вимагають справедливого правосуддя щодо підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета – Андрія Антоненка, Яни Дугарь та Юлії Кузьменко.

Крім того, мітингувальники вимагають, щоб Володимир Зеленський усунув із посади міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Вони підготували відповідну петицію.

Акції проти Авакова у центрі Києва: дивіться фото

Активісти символічно розірвали фото, на якому Зеленський разом із Аваковим. За їхніми вимогами, президент має доручити відповідним органам розслідувати зловживання владою міністра внутрішніх справ.

Найбільше мітингувальників було саме під Офісом Президента. Вони наголошують, що докладуть всіх зусиль, аби не були покарані невинні. ​Натомість сам Зеленський відповів, що не може звільнити Авакова, оскільки це не є в його компетенції.

Друга акція протесту проходила на Майдані Незалежності у формі музичного марафону. Десятки українських музикантів вийшли на підтримку затриманих у вбивстві Павла Шеремета.

Ми вважаємо, що це або абсолютно замовлена кимось справа, або сфальсифікована,
– прокоментувала організаторка акції Поліна Іванова.


Кого підозрюють у вбивстві журналіста Павла Шеремета / інфографіка 24 каналу

"Святкові" черги на кордонах

На кордоні України та Польщі утворились довгі передноворічні черги. Серед причин – нестача пунктів пропуску, велика кількість охочих перетнути кордон та тривале оформлення автівок українців, що живуть за кордоном. Найбільша затримка йде з польського боку.

Люди не можуть в'їхати на територію по кілька діб, а автомобільні черги простягаються на десятки кілометрів.

Українці на пункті пропуску "Смільниця" повідомляють, що черга не рухається вже протягом 5 годин. Дехто чекає на можливість потрапити до Польщі 40 годин.

Складною є ситуація на пункті пропуску "Шегині", там автомобільний затор простягнувся на десятки кілометрів. Очевидці повідомляють, що деякі автомобілі чекають вже три доби.


"Святкові" черги на українських кордонах

Найбільша кількість автомобілів та автобусів очікує на оформлення перед пунктами пропуску "Краківець-Корчова" та "Шегині-Медика".

За словами прикордонників, основною причиною черг є повернення українців, які працюють та навчаються за кордоном, додому до свят.

Наразі пункти пропуску з української сторони працюють в 1,5-2 рази більше від своєї проєктної пропускної спроможності,
– повідомили в Держприкордонслужбі.