Вона завжди діяла цілеспрямовано та енергійно і стала найвиразнішою жінкою-політиком в історії своєї країни.
Хілларі народжена для політики. Вже у студентські роки вона з трибуни критикувала політиків і працювала у штаті кількох сенаторів-демократів. У підсумку сама вступила до лав партії.
На виборах президента 1993-ого року перемогу здобув не Білл Клінтон, а тандем Білл-Хілларі. Вона давала поради чоловікові стосовно найважливіших проблем. Та й він не приховував впливу дружини: довірив їй реформувати сферу охорони здоров’я в країні. Американці любили її за прагматизм і рішучу позицію. Тому навіть через скандал із Монікою Левінскі її репутація не постраждала.
Амбіції не дозволяли Хілларі залишитись у тіні чоловіка. 2001-го вона балотувалась у сенатори штату Нью-Йорк і переконливо обійшла провідних кандидатів. Стрімке кар’єрне зростання вело Хілларі просто до найвищої посади в країні. Та на заваді став Барак Обама, який виграв у неї праймеріз. Хілларі знялася з перегонів та підтримала майбутнього президента.
Колишній суперник оцінив крок та запропонував Хілларі крісло Державного секретаря. За 4 роки на цій посаді вона здійснила рекордну кількість подорожей серед усіх американських держсекретарів. Саме на час її правління припадає ліквідація терориста номер один Усами Бін Ладена.
Про намір поборотися за президентство наступного року Хілларі Клінтон ще не оголосила. Але вже сьогодні чимало американців готові довірити правління країною саме їй.