Фактично, детективи цих органів зможуть використовувати "прослушку" без попереднього судового дозволу. Голова цього комітету Ради, нардеп від "Слуги народу" Денис Монастирський, у коментарі 24 каналу детальніше пояснив про зміни, які парламентарі хочуть внести до закону.

До теми: Комітети Ради схвалили низку невідкладних законопроєктів Зеленського: перелік

Крім скасування "правок Лозового" у законопроєкті – надання права на "прослушку" для НАБУ і ДБР. Це питання піднімалося з 2015 року у парламенті, проте усі рази його блокували. З різних причин, зокрема, – політичних,
– наголосив він.

За його словами, оскільки ДБР є органом, що розслідує справи стосовно правоохоронців, топ-чиновників, депутатів. Тому ми вважаємо за необхідне надати їм право на "прослушку". Так, це стосуватиметься в тому числі і депутатів після скасування депутатської недоторканності.

Що ж до змін про строки досудового розслідування, Монастирський наголосив: це дуже дискусійне питання.

У нас було дуже мало часу, тому наразі ми просто відкатуємо "правки Лозового" до того моменту, як вони були прийняті і створюємо робочу групу. Думаю, нам знадобиться декілька місяців, щоб розробити якісний проєкт закону до Кримінального процесуального кодексу,
– сказав він.

Що відомо про "правки Лозового" і чому їх хочуть скасувати? У 2017 році до Кримінального процесуального кодексу України були внесені зміни, які отримали назву "правки Лозового". Вони стосувалися строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскаржувати повідомлення про підозру тощо.

Президент Зеленський подав на розгляд Ради проєкт закону, згідно з яким хоче їх скасувати. На його думку, наслідком прийняття "правок Лозового" стало запровадження штучних процесуальних перешкод для розслідування злочинів. Це негативно вплинуло на стан правопорядку у країні, а також на завантаженість суддів.

Які зміни передбачає внесений Зеленським законопроєкт?

  • Національне антикорупційне бюро України та Державне бюро розслідувань можуть отримати право самостійно здійснювати зняття інформації із транспортних телекомунікаційних мереж у межах проведення негласних слідчих та розшукових дій.
  • Також із КПК та закону про статус народного депутата пропонують забрати норми, що забороняють без згоди Верховної Ради здійснювати обшук нардепа, оглядати його особисті речі та багаж, транспорт, житлові і службові приміщення.
  • Відповідно до теперішніх норм, не можна також втручатися у таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції – це теж хочуть змінити.