Інтерв'ю з Романом Абрамовським відбулося 10 грудня. На той момент чуток про його звільнення навіть не було. Під час запису у знімальної групи 24 каналу склалося враження, що у відставку Абрамовський йти навіть не планував.
До теми Очільники Мінекології та Мінветеранів подали у відставку
Про те, коли українці зможуть пити воду з-під крана
Колеги попросили мене запитати вас, коли ми зможемо пити воду з-під крана, як це можна побачити в Австрії чи інших європейських країнах. Чи Україна дійде до такої ситуації, коли ми зможемо відкрити кран і без шкоди для себе випити склянку води?
Якщо ви говорите про Відень, то там з одного берега Дунаю ще римськими акведуками з гір ця вода постачається у водопровідні системи. Але я розумію, про що ви питаєте. Щодо якості водних об'єктів є також 2 компоненти:
- якість самих водних об'єктів;
- очищення водопровідної системи перед подачею.
В кожному регіоні по-різному. Але у великих містах є більш-менш сучасні системи водоочищення. Їх постійно модернізують. Я зараз говорю про Київ, про Дніпро. Втім, якість водних об'єктів, якість води в річках теж має велике значення.
Ми сьогодні закінчуємо скринінг за показниками. Приблизно 15 тисяч показників буде по Дніпру. І будемо розуміти, які показники перевищені, над чим треба працювати. І потім, згідно з Європейською директивою, будемо перевіряти стан. Тобто, які зміни відбуваються за цими головними показниками.
Після цього, згідно з планом управління басейном, будуть відповідно проводити роботу з оздоровлення. Наша мета – прийти до хорошого стану у всіх водних об'єктах. Саме така класифікація – це найкраще, чого ми можемо досягнути.
Про незаконну вирубку українських лісів
Важливе питання – вирубка лісів, від чого потім відбуваються паводки. Хоч у 2015 році ввели мораторій на вивезення українських лісів, зокрема в Європу, все ж трапляються скандали, як-от було нещодавно з IKEA. Мовиться, що начебто з українських дерев виробляють меблі. Як ви плануєте боротися з проблемою?
Дійсно, було дуже багато скандальних ситуацій, пов'язаних з експортом української деревини. Але здебільшого останні 2 роки ця проблема була практично вирішена. Однак дуже багато питань виникає в суспільства, у нашого міністерства, екологічної інспекції через те, що відбуваються незаконні рубки. Втім, переважно вони мають під собою основу, що просто підміняє це поняття.
Під виглядом санітарних рубок рубається здорова деревина, і це нас теж дуже непокоїть. Особливо це стосується ресурсних регіонів, де багато лісів: Житомирська, Рівненська, Івано-Франківська, Львівська, Закарпатська області. І переважно легені нашої країни – це українські Карпати.
На сьогодні питання в юридичному аспекті практично врегульоване. Прийнято постанову на виконання закону, який був ухвалений ще у 2019 році "Про обмеження рубок в ялицево-букових лісах Карпат".
Ми зробили титанічну роботу. Була прийнята постанова, яка, на наш погляд, дуже ефективно працюватиме і обмежить будь-які суцільні рубки у:
- високогірних лісах Карпат;
- берегозахисних лісах;
- протиерозійних лісах;
- природних лісах;
- пралісах;
- квазіпралісах.
Це дуже важливо для збереження стану Карпат, щоб вони залишили за собою статус легень нашої країни.
к це діє на практиці? Як будуть контролювати, щоб не було вирубки?
Дуже легко контролювати, коли щось заборонено повністю. Тут уже не пройде підміна понять. У нас є функції в екологічній інспекції, яка досить ефективно зараз почала працювати. Такі функції закладені і в лісовій охороні Держлісагентства. Це окрема тема.
Інтерв'ю з Романом Абрамовським / Фото 24 каналу
Ми хочемо розділити функції: відокремити функції контролю, прибрати, як невластиві з Держлісагентства. Взагалі розділити господарську функцію – регуляторну цього центрального органу виконавчої влади, щоб максимально ефективно використовувати можливості, які в нас наявні.
У той час, як ви будете контролювати, аби ліси не рубали, можливо, будуть активно засаджувати нові, щоб відновити цей процес?
Я, може, наведу інформацію, що шокує багатьох. Державне агентство лісових ресурсів висаджує за рік близько 120 – 130 дерев. Це дуже багато. Ми робимо роботу з лісовідновлення, але проблема в тому, що є обмежена кількість земель, які мають лісогосподарське призначення. І ми дуже хочемо зарезервувати під лісовідновлення, під заліснення деградовані землі, землі, які ще, можливо, обраховуються за державою. Щоб були площі, де можна висаджувати ці ліси.
В нас є ідеї, що більше вражають. Зокрема, і компенсувати фермерам вартість, умовно, врожаю, якщо він буде висаджувати ліси. Це європейські практики, які є в сусідній Польщі. Думаю, що це треба буде зробити і врахувати в нашій подальшій діяльності. Бо ми маємо збільшувати кількість лісів.
Про забруднення повітря в містах України
Коли ми зможемо дихати на повні груди не тільки в Карпатах, а, наприклад, у Києві? уквально восени Київ знову входив до трійки міст з найзабрудненішим повітрям – поряд з Індією. Чому це взагалі відбувається і коли можна вирішити це питання?
Те, що ви кажете, переважно слабко відповідає дійсності. Тому що індекс Air Quality Index, за яким Київ був на 4 чи 7 місці з кінця, умовно, вираховується, виходячи з 2 показників:
- показників супутників NASA, але дуже часто такий щільний туман вони сприймають, як смог. Зокрема, коли вологість – понад 90%;
- показників з датчиків, які є на землі.
В нас дуже небагато офіційних датчиків, які верифіковані, поставлені згідно з європейською директивою. Сертифіковані датчики виключно працюють в Донецькій області, крім Гідрометцентру, вони працюють не онлайн. Більшість датчиків – аматорські, дуже недорогі і похибки там дуже високі. Зокрема, коли різні кліматичні умови, які не сприяють точності показів. Виводиться середнє арифметичне, яке дуже часто виявляється неправильним.
Зверніть увагу Головні цілі України в боротьбі зі зміною клімату: Зеленський виступив на міжнародному саміті
Якщо звернути увагу, то туман чітко корелюється з підвищеними показниками забруднення. Якщо хтось був у Китаї, то я ніколи не повірю, що в Києві брудніше повітря, ніж там.
Але загалом потрібно щось роботи з повітрям?
Безперечно. Ми розділяємо 2 джерела забруднення:
- Від пересувних джерел – умовно, це автомобілі чи будь-який транспорт;
- Стаціонарні джерела – труби, які ми бачимо, ТЕЦ, ТЕС, металургійні комбінати, хімічні заводи.
Ми повністю переконані, що в Києві головним джерелом забруднення є саме автомобільний транспорт. І тут питання в будівництві перехоплюючих парковок, обмеженні в'їзду в місто, екологічності транспорту. Також питання заборони цих "євронуль", яких завезли дуже багато. Вони не відповідають жодним екологічним умовам не лише сучасності, а й тому, що було 20 років тому.
Також треба щось робити із заторами, які ви бачите. Стоять машини, вони виділяють гази – і це теж питання, яке треба вирішувати.
Є вже якась чітка стратегія, як ви плануєте з цим боротися?
Це має бути не міністерська стратегія, потрібно розділяти повноваження. За якість атмосферного повітря відповідають органи місцевого самоврядування. В цьому випадку – це Київська міська рада. В інших випадках – органи місцевого самоврядування на місцях у кожному регіоні. Міністерство формує політику, видає, верифікує її, а органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за якість атмосферного повітря.
Про проблему сортування сміття в Україні
Ще одна скандальна тема – сміття. Що робити, щоб воно не лежало так, як ми бачимо, а навпаки – його можна було переробляти, щоб працювали сучасні заводи? Яка зараз ситуація з сортуванням сміття? В людей навіть є можливість сортувати, але вони цього не роблять.
Наразі в нас офіційно є 6 тисяч полігонів і звалищ. Вони займають площу близько 9 тисяч гектарів української землі. Крім того, час від часу цифра змінюється. Але ще приблизно 30 тисяч сміттєзвалищ, які не є санкціонованими. Це умовно стихійні сміттєзвалища, але вже усталені. Вони не мають екологічних документів та перебувають в небезпечному екологічному стані.
Читайте також Перероблятиме 130 тисяч тонн сміття на рік: в Івано-Франківській області побудують новий завод
Це окрема тема, яку мають вирішувати органи місцевого самоврядування. У нас є інформування, є екологічна інспекція, яка миттєво реагує на всі запити щодо стихійних сміттєзвалищ. Щодо системності підходу, то у Верховній Раді у першому читанні прийняли закон про управління відходами. Він імплементує 98 Європейську директиву про відходи і всі європейські принципи вводить в наше законодавство.
Це першочергово ієрархія поводження з відходами, тобто де перша шпальта – це зменшення їхнього утворення, і тільки остання – це захоронення.
Ми хочемо, щоб менше утворювали відходів внаслідок сталого споживання. Ми хочемо, щоб вторинне використання збільшувалося – і ця ієрархія таке пропонує. Ми хочемо, щоб проводили рециклінг і тільки в останню чергу вже захоронення на полігонах.
Також цей закон вводить загальноєвропейський принцип "забруднювач платить". Тобто той, хто генерує відходи, має відповідати за це. Наприклад, упакування.
Роман Абрамовський прокоментував ситуацію з сортуванням сміття в Україні / Фото 24 каналу
Цим законом ми дуже жорстко будемо регулювати поводження з небезпечними відходами. Зараз є багато випадків, коли медичні відходи, які переважно утворюються в медичних закладах, потрапляють на звичайні полігони. Тобто компанії, які проводять таку ліцензовану діяльність (до речі, ми видали лише одну ліцензію за період нашої каденції), просто не переробляють, не утилізують їх, а викидають на звичайне звалище.
Це дуже небезпечно, особливо в період пандемії COVID-19. Крім того, розширена відповідальність виробника, наприклад. Тобто компанії, які будуть об'єднуватися в такі організації, виконуватимуть це самі або із залученням субпідрядників. Наприклад, якщо ти випустив тільки упаковки чи пластикові тари, то маєш половину зібрати назад, переробити і знову запустити в господарську експлуатацію.
Про незаконний видобуток бурштину, фінансування екологічних проєктів та обмеження використання пластикових пакетів – читайте в другій частині інтерв'ю.