Облуплена червона штукатурка і тріщини готелю "Кампо Імператоре" пам'ятають історичні події вересня 43-го. Тут прозвучали перші акорди "лебединої пісні" богоподібного Дуче.

Читайте також: Йосип Броз Тіто –диктатор, який не підкорився Гітлеру і Сталіну

В "Кампо Імператоре" Муссоліні опинився після арешту. Король Віктор Емануїл вирішив прибрати його з політичної шахівниці, щоб головний партнер Гітлера не заважав вести переговори про виведення Італії з війни. Перед цим на Дуче посипалась критика за вплутування у Другу Світову на невдалій стороні. Як на зло поразки на фронтах множилися, як сніжна лавина. На півночі Африки у полоні британців Монтгомері опинилися 150 тисяч військових. Під Сталінградом повністю розбили 300-тисячний італійський корпус. А на узбережжя Сіцілії десантувалися морпіхи британських і американських ВМС. Останньою краплею стало бомбардування Риму. Дуче відсторонили від влади і засекретили місце утримання.

Муссоліні та Гітлер

Гітлер, почувши про переворот, пішов ва-банк. Соратника треба витягнути будь-якою ціною. Рейх не міг позбутися заводів індустріальної півночі Італії. Щоб нова влада в Римі не приєднала країну до англо-американської коаліції, Мусоліні має повернутися. Звільнення Дуче фюрер доручив своєму головному диверсанту.

Коли я отримував наказ, Гітлер сказав мені дослівно так: "Потрібно врятувати мого друга Муссоліні будь-якою ціною, тому що це останній римлянин,
– зізнався екс-оберштурмбаннфюрер СС Отто Скорцені.

Отто Скорцені очолив операцію "Дуб". Німецькі легкі літаки і важкі планери приземлилися поблизу Анціо. Автоматники пригинаючись побігли до будівлі готелю, де завязалася невеличка сутичка.

Ми трохи пошуміли. Далі я покликав коменданта готелю і дав йому одну хвилину на роздуми. Лише тоді я зміг представитися Муссоліні. І тоді він сказав: "Я знав, що мій друг Гітлер не забув мене, і я вірив, що він мене врятує",
– розповів Скорцені.

Завершилася операція "Дуб" у Відні. Погляд Муссоліні видавав його розгубленість. Без військового френча та войовничих гримас, він скромно посміхався, стаючи до фото зі своїми визволителями. Вчорашній напівбог, скинутий з Олімпу влади, тепер йшов дякувати за звільнення, в очікуванні нової ролі, яку мав отримати з рук фюрера.

Муссоліні з групою німецьких та італійських військових в готелі "Кампо Імператоре"

У спогадах Дуче пізніше знайдуть ремарку про те, що на військовій нараді йому забракло духу підштовхнути Гітлера до перемир'я бодай з кимось із тристороннього союзу аліантів.

Читайте також: Енвер Ходжа – "албанський м’ясник" і послідовник Сталіна

Похилившись над картами фюрер і Муссоліні узгодили нюанси створення Італійської соціальної республіки. Вона охопить північ Італії і простягнеться на південь, доки можна буде покладатися на фашистські сили.

Формально столицею маріонеткової країни був Рим, але реально резиденція Дуче була в містечку Сало. Тут відбулося його прощання з владою. Муссоліні відчужувався від великої політики і все більше часу присвячував написанню спогадів.

Це була тільки тінь правління. Мусоліні технічно правив урядом, але фактично ним керували німці,
– зазначив професор Скрентонського Університету Рой Доменіко.

Дуче прекрасно розумів, що час насолоджуватися владою і милуватися квітами безповоротно минув. Замість того, щоб обдумувати плани капітуляції, він поринав у спогади вишуканого минулого.

Після приходу до влади фашистської партії його життя навряд було гіршим, ніж у римських імператорів. Культ Дуче пашів силою і тестестероном. Фехтування, плавання, лижі і улюблена верхова їзда. Особливістю зеніту його слави були амурні інтрижки, за що великого Дуче поза очі називали il primo fallo d'Italia.

Дуче отримав прізвисько il primo fallo d'Italia

Минули ті часи коли він проголошував мотивуючі промови про велич і сакральну природу фашизму, заряджався енергетикою улюблених футболістів із Болоньї, Лаціо і Роми. Тепер залишилися лише хронічні приступи печії і загострення виразки.

Це був трагічний для нього період. Фактично крах Мусоліні,
– вказав автор книг про фашистський режим в Італії Алекснадер Штілле.

Розв'язка драми Муссоліні настала у квітні 45-ого. Італійський корпус нацистів поспіхом почав вибиратися з Італії. Гітлер стягував останні резерви для оборони Берліна. Муссоліні спробував вести переговори з партизанами, але нічого запропонувати не міг, тому опинився без козирів на руках. Тепер на кону було питання життя і смерті.

Про останні дні перед стратою – дивіться у програмі.