Причин відмови від локдауну було безліч. Від простої невіри в існування COVID-19 до обрання іншої стратегії боротьби з недугою. 24 канал розповість про досвід країн, які відмовилися від локдауну.

Актуально Кулеба розповів, коли українцям дозволять їздити у країни ЄС

Після того як коронавірус почав ширитися світом, навіть найвіддаленіші країни почали вводити карантинні обмеження. Хтось сподівався перемогти COVID-19 "малою кров'ю", щоб не завдавати сильного удару по економіці. Інші ж були декілька місяців відрізані від світу: кордони там були наглухо закриті, а людям навіть не можна було вільно ходити у магазин.

Часткове закриття кордонів – хороший варіант?

Закриття кордонів було надзвичайно складним рішенням для влади, адже це поставило б хрест на галузі туризму, авіа- та інших перевезень, міжнародних зв'язках та співпраці. Тому останнім промінчиком надії стало часткове закриття кордонів. Саме таку стратегію боротьби обрали Литва, Латвія та Естонія. Країни Балтії спершу запровадили жорсткі обмеження, зокрема й на перетин кордону, але потім вирішили дозволити своїм громадянам вільно пересуватися у межах цих держав без дотримання карантину.

Вражає, але відкриття кордонів між країнами Балтії не призвело до створення нового епіцентру COVID-19. Ба більше, після 15 травня, коли Литва, Латвія та Естонія відкрили кордони, у країнах фіксували малу кількість нових випадків зараження.

За даними Worldometers, по-справжньому недуга прийшла в країни Балтії у грудні. Там почали фіксувати від 560 до 2848 нових випадків зараження китайським вірусом. Попри це, Литва посідає 79 сходину у світовому рейтингу з поширення коронавірусу, а Латвія та Естонія – 100 та 108 місце відповідно.

Статистика поширення коронавірусу у кранах Балтії
Статистика поширення коронавірусу у країнах Балтії / Фото Worldometers

Як виживали туристичні країни

Економіка одних країн тримається на видобуванні нафти, газу, чи інших корисних копалин. Для інших же "чорне золото" – це туристи. До прикладу, основний дохід економіки Єгипту складає туризм. І на початку 2020 року Єгипет очікував прийняти у себе понад 15 мільйонів туристів.

Як сказала міністерка туризму країни Ранія аль-Машат в інтерв'ю Bloomberg TV, у 2018 – 2019 роках Єгипет отримав понад 12,5 мільярда доларів від туристів. Це найбільший дохід від туризму в історії країни.

Карантинний відпочинок у Туреччині
Карантинний відпочинок у Туреччині / Фото Unsplash

Схожа ситуація й у Туреччині, Албанії, Хорватії, Чорногорії та на Кіпрі. Саме тому на свій страх і ризик деякі курорти продовжили працювати влітку. Так, Албанія дозволила в'їзд українцям без проходження самоізоляції та здачі тесту на COVID-19. А от Туреччина та Єгипет вимагали по прибуттю здати ПЛР-тест на коронавірус.

Більше про це Які країни відкриті для українців у грудні: умови в'їзду

З усіх вищеперерахованих країн, найгірша ситуація з коронавірусом станом на кінець 2020 року – у Туреччині. Країна перебуває на 16 сходинці рейтингу, але під час сезону відпусток, тобто з кінця квітня і до початку жовтня, ситуація була контрольована.

За цей період у Туреччині фіксували до 2000 нових випадків за добу. І лише у листопаді, коли туристів значно поменшало, лікарі почали говорити про рекордні цифри – понад 28 тисяч хворих за добу. Максимальний добовий приріст у Туреччині – майже 33 тисячі нових хворих.

Статистика поширення коронавірусу у Туреччині
Статистика поширення коронавірусу у Туреччині / Фото Worldometers

Які країни не закривали кордони

Шведська стратегія

Єдина країна в Євросоюзі, яка обрала інший шлях боротьби з COVID-19, – це Швеція. Країна має сильну економіку і змогла б витримати локдаун. Однак влада Швеції обрала іншу філософію – не запроваджувати жорсткий карантин. На думку швецьких політиків, у довгостроковій перспективі коронавірус можна перемогти завдяки загальній вакцинації або ж внаслідок придбання імунітету в результаті хвороби.

Спершу влада ніяк не обмежувала шведів, лише радила перейти на дистанційну роботу та уникати контакту з людьми похилого віку старше 70 років. Однак навіть ці правила мали лише рекомендаційний характер. Єдина заборона, яка діяла на початку карантину – зупинка роботи вищих навчальних закладів. Водночас дитячі садки, школи, ресторани та бари продовжували працювати.

Як шведи оцінили дії влади

Думки шведських експертів, політиків, науковців та лікарів розділилися. Дійшло навіть до того, що понад 2 тисячі лікарів підписали петицію із закликом посилити карантин. Станом на кінець березня половина населення Стокгольма перейшла на віддалену роботу, у місті завантаженість метро впала на 50%.

Карантин у Швеції 22 квітня 2020 року / Фото Getty Images

Однак Швеції таки довелося посилити карантинні обмеження. Сталося це у 17 з 21 регіону країни. Обмеження не є юридично обов'язковими, тому штрафи за їх порушення не передбачені. Але навіть ці заборони є дуже лояльними до населення та бізнесу.

Що передбачало посилення карантину у Швеції

  • Шведам рекомендували уникати фізичних контактів з іншими людьми.
  • Магазини, ТРЦ, кафе та спортзали продовжили працювати. Але влада наголосила на необхідності зменшити кількість людей, які можуть одночасно перебувати у цих приміщеннях.
  • Не рекомендували брати участь у зустрічах, концертах, шоу, спортивних тренінгах, матчах або змаганнях.
  • Жителів регіонів закликають уникати необов'язкових поїздок, особливо міжрегіональних.

Зауважимо, що свої кордони Швеція так і не закрила.

Білоруська байдужість

Ще однією країною, яка не закривала кордони, стала Білорусь. Щоправда, там "стратегія", а точніше її відсутність, полягала у тому, що влада відмовлялася вірити в існування коронавірусу. Інколи ситуація доходила до абсурду.

Скажімо, коли самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко називав небезпечну недугу "коронапсихозом", а також радив випивати трішки горілки та ходити в сауну для боротьби з COVID-19. Крім того, Лукашенко вирішив не скасовувати військовий парад до 9 травня, адже це "емоційна та глибоко ідеологічна річ".

До теми Я не парюсь щодо нових хворих на коронавірус, – Лукашенко

Як на це реагували білоруси

Мешканці Білорусі негативно поставилися до дій влади. За словами опонентки Лукашенка Світлани Тихановської, політика влади щодо китайського вірусу загострила протестні настрої у суспільстві. Тихановська зазначила, що люди на початку епідемії побачили, що білоруси для влади нічого не означають.

У той момент, коли потрібно було об'єднуватися та допомагати лікарям, керівництво держави, зі свого боку, махнуло на все рукою та кинуло людей на барикади з COVID-19. І жодної допомоги не запропонували,
– підкреслила опозиціонерка.

Дійшло навіть до того, що білоруси почали підписувати петицію за введення карантину в країні. Однак влада продовжувала бути байдужою. Змінилося це лише на початку листопада. Тоді Білорусь тимчасово зупинила перетин кордону на в'їзд для іноземців та осіб без громадянства.

Втім, 9 грудня Рада міністрів Білорусі посилила заборону на перетин кордону. З 20 грудня у країну не зможуть потрапити громадяни та іноземці. Водночас єдиною можливістю перетнути кордон залишиться авіаційне сполучення.