Кубінська економіка мала проблеми ще до пандемії, а тепер ситуація лише стала гіршою. Країна, яка пам'ятає картки на їжу, знову має проблеми з продовольством. Цікаво, що Куба змогла більшою мірою стримати коронавірус на острові, але відсутність туристів та санкції США зробили свою чорну справу. 24 канал розповідає про економіку країни.

Куба у часи COVID-19

Кубинські лікарі перемогли ковід вдома, а зараз допомагають іншим / Фото New Europe

Острів Свободи, який лише нещодавно передав владу від клану Кастро до наступників, зустрів пандемію довгими чергами у державні супермаркети. Зазвичай такі черги означають чекання під сонцем 8-10 годин поспіль, а товари розпродаються дуже швидко. Тут лише залишається згадувати, як це було раніше.

Читайте ще Куба об'єднає дві валюти в одну: як зміниться курс песо – Reuters

Колись Куба мала дійсно круті показники і класову різницю. У 1950-х там був третій показник у Латинській Америці по смерті новонароджених і висока середня тривалість життя. Але доступна медична допомога була зосереджена лише у великих містах Куби та Гавані.

До приходу Фіделя Кастро, більшість робітників з села могли лікуватися лише за гроші, яких вони не мали. А отже, більша частина громадян тоді була позбавлена медицини взагалі. Коли Фіделя замінив Рауль Кастро у 2008, витрати на лікарів зменшили, але система встояла. Як і в СРСР, кубинська еліта має всі можливості, тоді як бідна більшість – добре, якщо погані ліки.

"Куба – гарне місце, щоб народитись, але погане – щоб хворіти раком", – каже місцеве прислів'я. Це тому, що дитяча смертність досі маленька, але медикаментів для важких хвороб не вистачає.

Країна змогла не допустити смертельного спалаху коронавірусу серед 11,2 млн населення. На момент написання статті, там було зафіксовано 5350 випадків, але лише 118 смертей – один з найнижчих показників в світі. Уряд спрацював добре, впевнені місцеві, але обмеження затягнулися. Дітей та лікарів серед жертв (поки що) немає. Інший страждаючий острів – Пуерто-Ріко – має на 3,2 млн населення удвічі більше смертей.

Слід мати на увазі, що Куба – авторитарна, майже диктаторська країна. А такі уряди подекуди справляються краще за демократію. Багато лікарів, широкий моніторинг, висока довіра до лікарень. Хворі, як і в Ухані, поміщалися в лікарню, навіть без симптомів. А рідних – на централізований карантин. Будівлі, де були кластери хвороби, закривалися.

"На Кубі я не знаю нікого, хто знає когось, хто підхопив вірус", – розповіла NYT студентка-германістка Даніела Льянес Лопес.

Щоправда, це нагадало і темну сторінку історії: до початку 1990-х так боролися з хворими на ВІЛ/СНІД під час масштабних перевірок. Влада чекала розвитку симптомів і лише тоді переводила людей у лікарні, а до того тримала їх фактично в заручниках.

Жертвуючи їжею та економікою

Довжелезні черги – символ падіння економіки / Фото Buzz Carribean

Й до того проблемна економіка ковіду не витримала. Багато людей залежать від туристів, а отже – не мають роботи та прибутку. У липні 2019 потік туристів впав на 23,6% у порівнянні з 2018 через заборону адміністрації Трампа круїзним лайнерам швартуватися на острові.

Втім, мандрівників все ж очікують, але з суворим обмеженнями. Вони будуть відділені від місцевих жителів. На практиці, це означатиме виключення кубинців з кращих пляжів та курортів острову, як у 1990-ті ( т.зв. "туристичний апартеїд").

Таких проблем з їжею не пам'ятають приблизно 25 років, з 1990-х, коли Куба знаходилась у економічній депресії після розпаду СРСР (і втратила на цьому до 35% ВВП). Вона дістала назву "спеціальний період" і характеризувалася "викачуванням" державою у громадян доларів США. Вони могли їх отримувати від друзів або родичів за кордоном.

​Ще один успішний острів Семеро померлих на весь острів: як Тайвань переміг коронавірус

Втім, це не значить, що грошей вистачає: на полицях мало товару, а ціни можуть бути захмарними. Наприклад, кілька кіло шинки за 230 доларів чи блок сиру манчего за 149 "зелених". Залежність від "доларових магазинів", кажуть кубинці західним ЗМІ, посилило нерівність на й так бідному острові. А їх багато – лише нових відкрили 72.

"Ми не отримуємо валюти, якою маємо там платити, – пояснює NYT Лазаро Мануель Домінгез Ернандес, 31-річний лікар, який отримує гроші від друга в США. – Тож це створює різні класи, не всі можуть купувати там".

Тактика обережних реформ: що зміниться на Острові Свободи

Президент Куби атакує Америку і намагається підняти економіку та бізнес /Колаж The Daily Beast

Спроба Рауля Кастро з 2008 по 2015 роки трохи лібералізувати економіку, створивши "успішний та стійкий соціалізм", привела до зіткнення з радикальним крилом "фіделістів". А прихід Трампа вклав перемогу в руки тим, хто виступав проти зближення з Америкою.

Санкції як зброя

Ситуацію погіршили нові санкції з боку уряду США: внесення компаній з Куби у список заборонених для бізнесу, обмеження поїздок та на кількість грошей, які можуть бути передані. А масові звільнення у Сполучених Штатів майже зупинили цю практику. Після того, як уряд США дійшов до острівної енергокомпанії Corporación Panamericana, навіть об'єми газу для осель були зменшені.

COVID-19 був тим, що перекинуло кубинців за край прірви, – впевнено заявив NYT Тед Хенкен, професор у коледжі Баруха та ко-автор книги про підприємництво на Кубі.

Його колега Кетрін Хенсінг з коледжу Баруха, яка пережила пік локдауну безпосередньо на Кубі, залишилася під враженням: "Куба дійсно підготовлена до криз і гарна у превентивній медицині", – сказала вона NYT. Підтримка уряду була значна, хоч черги – довгими.

Ісландське диво Як Ісландія вразила світ: віртуальна та реальна перемога над коронавірусом

Заборона включала у себе і кубинського партнера Western Union – Fincimex. Було рекомендовано не продавати Кубі нафту. Хоча Венесуела все одно це робить. У відповідь на це президент Діас-Канель сказав, що США "незадоволені успішним подоланням ковіду на Кубі".

Від лідерів – а середній вік Політбюро Куби зараз 69 років – навряд чи варто було чекати реформ. На відміну від КНДР, де працює жорстка, але постійна ротація з просуванням в уряд молодих людей на чолі з молодим лідером, на Острові Свободи панує "геронтократія".

Під тиском Мігель Діас-Канель, виступаючи по телебаченню, у серпні, оголосив: зарплатню збільшать, держкомпанії отримають більше автономії. Країна буде намагатися заманити інвесторів. Вже створили систему "єдиного вікна" для імпорту та експорту.

Було озвучене "прагнення комп'ютеризувати кубинську націю". Торгівлю можна буде здійснювати через 37 державних компаній. Нарешті – після років обіцянок – планується дозволити маленький та середній приватний бізнес.

Кубинська економіка

В основному, Куба імпортує 60-80% їжі, машини, нафтопродукти, технології. На експорт припадають ліки, фармацевтична продукція, ром, сигари, нікель, медичні послуги, туризм. На острові скасували 10% податок на долари США в рамках плану відновлення від коронавірусу. Також створили Спеціальну зону розвитку Марієль – зону вільної торгівлі та контейнерний термінал

В Марієлі вже погоджена присутність 21 країни, включаючи, звісно, КНР. Європейська країна, яка не побоялася санкцій від США і допомагає колишній колонії – Іспанія. Мережа готелів Melia Hotels International планує відкрити на острові 5-зірковий готель у 2021 році у містрі Трінідад. Інші проекти на Кубі включають в себе одночасно відновлювальну енергетику та видобуток нафти.

Вони мають повністю довіряти приватному сектору, щоб у економіки було майбутнє. Поки що це крок вперед, потім – два назад, – розповіла бізнесвумен з Куби Марте Деус.

Влада сподівається, що успішне подолання пандемії не дасть Кубі впасти у темні 1990-ті та дасть надію молоді та підприємцям. Гарантій диктатурі, звісно, ніхто не дасть.