Марія Заставенко визнала недостовірними формулювання, які є оціночними судженнями. Детальніше про це – у блозі "Честь і не честь" на 24 каналі.
Дивіться та читайте попередній випуск Скандальні Вовки: якими неправомірними рішеннями славиться Сергій Вовк з Печерського суду
Він допустимими методами боровся за становлення демократичних засад в суспільстві, проти окремих порушень, допущених в той період. Але його книги наводили жах на радянський режим. Як зараз такий же жах ймовірно наводить книга Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса" на тогочасного адвоката поета та теперішнього проросійського політика Віктора Медведчука.
Журналіст та історик, редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані описав у книзі, як виглядало судилище над Василем Стусом. Тоді судове засідання не мало нічого спільного з реальним чи об'єктивним розглядом справи. Засідання було закритим від журналістів, міжнародних спостерігачів чи громадськості. Адвокат навіть не повідомив сім'ю поета про початок засідань.
Ба більше, згідно з матеріалами справи, Медведчук визнав правильною кваліфікацію прокуратурою дій Стуса, тобто визнав вину свого підзахисного. Хоча сам поет в суді заперечував будь-які обвинувачення.
Окремий розділ у книзі – для Медведчука
У книзі Кіпіані присвячує окремий розділ тому, чи вбивав Медведчук Стуса. Звісно мова йшла не про реальне вбивство, а про вплив на долю підзахисного його дій як адвоката.
Конкретно у справі Стуса Медведчук займав пасивну позицію, підігруючи стороні обвинувачення:
він не використовував весь той інструментарій, який мав радянський адвокат у 1980 році;
порушив навіть ті обмежені вимоги адвокатської етики, які існували в радянські часи.
Автор книги, грунтував свої судження на документах та свідченнях, які були в його розпорядженні. Але ображений Медведчук, вирішив подати до суду.
Книга про Стуса / Фото з "Радіо Свободи"
На його думку, згадки про Медведчука у книзі Кіпіані є недостовірними та порочать його честь та гідність. Ніби кум Путіна своїми діями і висловлюванням не достатньо себе порочить?
Не перший позов Медведчука
Це не перший схожий позов Медведчука. І раніше суди першої інстанції ставали на сторону політика. Тож Кіпіані та адвокати видавців книги були готові програти в Дарницькому районному суді міста Києві. Але суддя Марина Заставенко вразила їх зухвалістю та абсурдністю рішення.
Суддя заборонила автору та видавцям не лише поширювати тираж книги до видалення звідти згадок про Медведчука, а й заборонила згадувати по радіо, телебаченню, в інтернеті та інших ЗМІ будь-яку інформацію з цілого розділу книги, де йдеться про політика.
Віктор Медведчук / Фото "РБК-Україна"
Марія Заставенко визнала недостовірними формулювання, які є оціночними судженнями. Наприклад, те що Медведчук на думку автора фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?
А ще ті факти, які прямо підтверджують протоколами засідань. Адже Медведчук на суді визнав, що всі злочини нібито вчинені його підзахисним заслуговують на покарання. Недостовірними суддя визнала навіть те, що не заперечував сам Медведчук – він був призначений Стусові як адвокат державою.
Що не так з рішенням судді
Що не так з рішенням судді з юридичної точки зору, окрім дуже специфічного і викривлення суддею сприйняття реальності:
Cуддя вийшла за межі позовних вимог. Вона заборонила навіть те, про що Медведчук не просив.
А ще суддя повністю проігнорувала практику Європейського суду з прав людини. У практиці ЄСПЛ вже існують стандарти, які дозволяють визначити коли висвітлення діяльності публічних осіб попри їх значну критичність є допустимими.
До уваги має прийматись суспільна роль особи, про яку поширювали інформація та внесок в публічну дискусію: наскільки важливою для суспільства є ця інформація. Медведчук є відомим політиком, народним депутатом, і має бути готовий до більш дошкульної публічної критики. А важливість цієї книги для суспільства важко заперечити, особливо тепер, коли всі примірники розпродані і люди передзамовляють книги з наступного тиражу.
Хоча рішення ще не набуло законної сили, деякі книгарні уже злякались і почали повідомляти покупцям недостовірну інформацію, що книгу уже заборонено продавати та тиражувати. Тож позов Медведчука частково виконав свою мету – залякати і придушити свободу слова. А суддя Заставенко йому в цьому допомогла.
НЕчесть тижня / Скриншот з відео
Сумніви в незалежності судді
До речі, активісти заявляли про сумніви в незалежності судді, адже в 2016 році суддя кілька разів відвідувала неконтрольовані українською владою території в Донецькій області. Такі поїздки для суддів є недопустимими, адже спецслужби не можуть гарантувати їх безпеку та захист від можливого впливу країни-агресора.
Але, коментуючи рішення судді по книзі Кіпіані, в Офісі Президента заявили, що не ставлять під сумнів незалежність судової гілки влади. Хоча в дечому здивовані формулюваннями у рішенні судді Заставенко.
До теми Цензура та безглузда заборона: що юристи кажуть про справу Стуса
Не бачать в Офісі Президента й проблем в роботі суддів Окружного адміністративного суду, які ймовірно втручались у діяльність й інших посадовців, тиснули на них через відкриті справи та змушували прийняти вигідні суддям ОАСКу рішення. Їхні дії публічно засудили навіть судді Верховного суду, які раніше були не схильні критикувати представників судової влади. Але ситуацію в ОАСКу не витримали й вони.
Відсутність належної реакції
А от президент продовжує мовчати. Якщо ви хочете, щоб Зеленський нарешті відреагував на ситуацію в окружному суді та ліквідував його – підпишіть відповідну петицію про ліквідацію Окружного адмінстративного суду на Сайті Президента України до 30 жовтня 2020 року.
Якщо ви переконані, що судова система стала більш незалежною та справедливою з часів Василя Стуса і ви знаєте доброчесних суддів в будь-якого куточку України – номінуйте їх на нашу премію на сайті Фундації DEJURE. А також підписуйтесь на наш телеграм канал та сторінку в Facebook.