Як максимально безпечно користуватися інтернетом, розпізнавати фейки та навчити інших людей, передусім військовослужбовців, тверезо оцінювати сучасний новинний простір – відповіді на ці питання шукали учасники міжнародної програми Peer2Peer. 5 рік поспіль проєкт об'єднує молодь з десятків країн світу. Долучилися до нього й курсанти Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Детальніше – у програмі "Фактор безпеки" на 24 каналі.
Зверніть увагу Жінки у військових конфліктах: неймовірні досягнення НАТО за останні роки
Фейки в інформаційному просторі
Повідомлення про витік радіації на Рівненській АЕС, загибель американських військових та нібито злочини, скоєні армійцями з-за кордону – все це у розпал масштабних навчань на території України "Об'єднані зусилля 2020". 23 вересня в інформаційний простір одночасно вкинули 5 різних фейків. Під приціл хакерів потрапили інтернет-сторінки поліції Херсонської, Рівненської, Миколаївської, Вінницької та Львівської областей. Також кіберзлочинці втрутилися в роботу сайту міської ради Вараша, де й розташована одна з 4 українських атомних електростанцій.
"Коли розпочалася активна фаза, були різного роду швидкі за темпом поширення викиди, коли хакери зламували сторінки поліції в регіональних відділах у Львові та на півдні України, і там виставляли інформацію, яка не відповідала дійсності", – розповів начальник управління зв'язків з громадськістю ЗСУ Богдан Сеник.
Начальник управління зв'язків з громадськістю ЗСУ про кіберзлочини / Скриншот з відео
Утім на противагу дезінформаторам виступили українські військові, тож фейки оперативно спростували. "Завдяки злагодженій роботі служби зв'язків з громадськістю та співпраці, налагодженої з колегами з інших структур – вдалось оперативно отримати інформацію, оприлюднити застереження щодо фейку та поширити різними каналами", – наголосив Богдан Сеник.
Відповідні повідомлення є лише одним з небагатьох прикладів російської інформаційної війни, зазначають медіаексперти. Агітатори з Федерації постійно поширюють фейки про українські збройні сили. За словами заступниці головного редактора Stopfake Вікторії Романюк, одна з найпопулярніших тем російської пропаганди – це дискредитація української армії. З 2014 року – це було наративом номер один, який мав іноді потужніші, а іноді слабші хвилі, зазначила вона. А також додала, що це дійсно одна з найактуальніших тем.
Заступниця головного редактора Stopfake про пропаганду / Скриншот з відео
Новий термін – інфодемія
Інформаційну кампанію в період пандемії експерти називають всеосяжною. Запуск вірусу країнами НАТО, небезпека технологій 5G, різноманітні конспірологічні теорії, сумнівні методи лікування та й взагалі – світова змова. У Всесвітній організації охорони здоров'я навіть запровадили новий термін – інфодемія – масштабна дезінформація довкола коронавірусу. Нова інфекція дала змогу пропагандистам вкотре повправлятися в маніпуляціях, запустивши низку фейків. Фахівці наголосили, що найбільше брехні звучить із:
- Росії,
- Китаю,
- Ірану.
Москва та Пекін, зокрема, фінансують численні фабрики ботів, головне завдання яких – підірвати демократичні цінності та довіру громадян до державних органів влади.
"Найголовніша інформаційна загроза нині – це ті інформаційно-комунікаційні кампанії, які здійснюють 2 держави: Росія та Китай. Пандемія коронавірусу – головна тема таких кампаній, крім того, ми бачимо й певні дії з боку Ірану", розповіла викладачка та дослідниця департаменту політичних наук Латвійського університету Сігіта Стуберга.
Головний редактор TEXTY.ORG про пропаганду / Скриншот з відео
Розпізнавати брехню і маніпуляції – навички цінні для будь-кого, зокрема для тих, хто стоїть на варті безпеки держави – військовослужбовців. Надзвичайно важливо для військовослужбовців всіх категорій, щоб вони були обізнані та керувалися відповідними інструкціями та документами, наголосив начальник управління зв'язків з громадськістю ЗСУ Богдан Сеник.
Боротьба з інформаційною агресією
Кібератаки та дезінформація – частина інформаційної та гібридної війни. Ще у 2016 році на Саміті у Варшаві Північноатлантичний альянс визнав кіберпростір сферою військових операцій на рівні з небом, морем та суходолом. Тож країни-союзники та партнери НАТО взялися розробляти програми, спрямовані на боротьбу з інформаційною агресією та пропагандою – так виник міжнародний проєкт Peer2Peer.
Проєкт пов'язаний з творчістю молоді, студентів та курсантів. У них ще не зашорені мізки, немає фреймів, немає якихось там стандартів, вони мислять дуже креативно і це дуже корисний момент. Навчаючись, вони роблять корисні справи,
зазначив доцент кафедри військової журналістики військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка Олександр Курбан.
Програму запустили ще у 2015 році, вона об'єднала небайдужу молодь з понад 75 країн світу. Зокрема, й студентів вищих військових навчальних закладів, їхнє завдання – розробити дієві проєкти для протидії ключовим загрозам. В Україні основна мета програми – знайти шляхи, як зупинити російську дезінформацію.
Учасники програми вивчають критерії оцінки достовірності інформації, навчаються виявляти фейкові новини, а також опановують прийоми протидії маніпуляціям. Навички здобувають одразу на практиці. Кожна команда виконує реальне завдання, створює програму на основі знань і "кейсів", а наприкінці представляє результати. Потому найкращі розробки планують застосовувати на практиці.
Учасники програми вивчають критерії оцінки достовірності інформації / Скриншот з відео
У 2020 році до проєкту вже не вперше долучилися й курсанти Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Вони розробили центр протидії деструктивній пропаганді й інформаційній агресії – AM&PM, тобто "протидія маніпулятивним та пропагандистським повідомленням". Учасники проєкту створили медіаплатформи у соціальних мережах. Тепер кожен українець може дізнатися про дезінформацію проти держави, курсанти кажуть: проєкт допомагає військовослужбовцям, їхнім сім'ям та ветеранам.
"Кожен тиждень здійснюється моніторинг інформаційного простору на наявність великих наративів та пропаганди. Ми моніторимо російські, українські проросійські та світові ЗМІ. Також аналітична група займається дослідженнями, експертними опитуваннями і розробкою рекомендацій у межах нашого проєкту", – розповіла майбутня військова журналістка Діана Каленик.
Боротьба з інформаційною агресією
Ще до початку проєкту, курсанти провели дослідження серед військовослужбовців та експертів у сфері медіа. Це допомогло краще зрозуміти потреби та вподобання аудиторії. Також з'ясували, які ресурси та канали обирають українці для отримання інформації. Результати показали – важливим елементом боротьби з інформаційними атаками є підвищення рівня медіаграмотності та розвитку критичного мислення.
Головне правило фейкової новини: вона завжди б'є по емоціях і якщо новина зачепила заголовком або несе в собі скандальну складову, підігріває протистояння в суспільстві – вона цілком може виявитися брехнею, нагадують медіаексперти. Це привід перевірити інформацію, вивчити контекст і мову повідомлення, визначити, кому це може бути вигідним.
Цікаво Україна впровадила близько 16% стандартів НАТО: що відділяє від вступу
Основна ціль команди AM&PM – навчити військових розпізнавати фейки, правильно боротися з ними й поширювати достовірну інформацію. У межах проєкту курсанти створюють авторські матеріали, проводять навчальні тренінги, спілкуються з експертами та досліджують загрозливі наративи. Щоб ефективніше боротися з інформаційною агресією в Україні буде створено Центр протидії гібридним загрозам. Відповідний проєкт вже розробили в Апараті Ради національної безпеки і оборони – створення центру вже підтримали міжнародні партнери насамперед у НАТО.
Протидія дезінформації у країнах Альянсу
Подібні установи вже давно існують у країнах Альянсу, зокрема у Латвії – у Ризі вже 6 років успішно функціонує Центр передового досвіду в галузі стратегічних комунікацій. Це потужний експертний інститут, який проводить дослідження, організовує конференції, розробляє тренінги з протидії дезінформації. Крім того, латвійська влада зосередила свої зусилля на розвитку медіаграмотності серед населення, насамперед, через соцмережі, заручившись підтримкою популярних блогерів.
Це, звичайно ж, законодавчі заходи, освіта для суспільства та посилення професійної журналістики. Один з креативних заходів – залучення інфлюенсерів до навчання,
– сказала дослідниця департаменту політичних наук Латвійського університету Сігіта Стуберга.
Жодна країна світу не має імунітету від пропаганди та впливу дезінформації. Будь-яка держава може стати жертвою поширення фейкових новин, тому важливо й надалі чинити опір інформаційній агресії та залучати до цього суспільство. Саме такі міжнародні проєкти, як Peer2 Peer допомагають зміцнити інформаційний захист країни та знайти нові шляхи протидії маніпуляціям.