Положення резолюції – значно посилені, – Кулеба

Кулеба наголосив, що це вже 5-та резолюція Генасамблеї щодо ситуації із захистом прав людини в окупованому Криму, та 9-та – щодо спроб анексії Росії півострова. Про це мовиться у повідомленні пресслужби МЗС.

До теми Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо прав людини в Криму: яка реакція США

Цього разу положення резолюції – значно посилені, повідомив міністр. У документі зазначено про численні факти порушення прав людини з боку держави-агресора.

Резолюція чітко визначає нелегітимність органів і посадових осіб Росії у Криму в контексті посилення міжнародної політики невизнання спроби анексії Криму. На рівні ООН вперше зафіксовано, що такі посадові особи повинні розглядатися лише як "окупаційна влада Російської Федерації",
– заявив Кулеба.

У резолюції застосували поняття "громадянські журналісти"

В резолюцію також вперше увійшло поняття "громадянські журналісти". Це, зауважили у МЗС, дозволить більше захистити медійників та громадських активістів, що працюють на окупованих Росією територіях.

Коротко про резолюцію Генасамблеї ООН

  • У документі зазначено, що Росія не виконує міжнародні зобов'язання щодо прав людини і міжнародного гуманітарного права.
  • Росія використовує пандемію коронавірусу для введення невиправданих карантинних заходів на півострові.
  • У такий спосіб посилюються репресії щодо населення.
  • Російська влада блокує доступ кримчан до української системи освіти, а також порушує їхні релігійні права.
  • На окупованій території громадян України змушують змінювати громадянство, обмежуючи право власності на землю.
  • Свідома політика зі зміни демографічного складу півострова – військовий злочин.
  • Генасамблея ООН вимагає від Росії надати доступ міжнародних моніторингових місій, зокрема, ОБСЄ.

Що відомо про Кримську платформу?

Це новий консультативний та координаційний формат, ініційований Україною з метою підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, відповіді безпековим викликам, посилення міжнародного тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини та захисту жертв окупаційного режиму, а також досягнення головної мети – деокупації Криму та повернення його Україні .