Про це 24 каналу розповів політичний експерт Дмитро Купира.

Читайте також: Гройсман не йде у відставку: що буде далі з урядом

"Як би не проголосували нардепи, нового прем’єра призначити вже не змогли б до виборів наступної Верховної Ради. Відставка Гройсмана нічого б не змінила. Всі міністри стали б виконуючими обов’язки. Парламент фактично сказав Гройсману – ти мав можливість багато що зробити і відповідатимеш за дії уряду до завершення виборчої кампанії", – говорить Дмитро Купира.

На його думку, те, що Гройсман залишився на посаді прем’єра, на його політичні перспективи і шанси на майбутніх виборах мало вплине.

Якщо б Гройсмана звільнили, він б міг би заявити: ми зробили багато, підтримуйте нас і зробимо ще більше. Це б полегшило його виборчу кампанію. На посаді прем'єра буде складніше. Але за часів роботи прем’єром Гройсман акумулював великі фінансові ресурси. Тому для нього не проблема запустити на вибори чимало грошей. Кампанія коротка, і багато залежить від того, в кого сильніша реклама,
– переконаний Купира.

Політолог додає: в Гройсмана і його партії "Українська стратегія" спільне електоральне поле з "Європейською солідарністю" Порошенка і політичними силами, які утворяться на залишках "Народного фронту", який навряд чи піде на вибори через низький рейтинг. Ці три об’єднання конкуруватимуть між собою.

Що відомо про відставку прем’єра Володимира Гройсмана? Уряд Гройсмана працює три роки. Гройсман оголосив про відставку з посади прем'єр-міністра 20 травня, у день інавгурації нового президента Володимира Зеленського. Гарант під час промови у Верховній Раді заявив про те, що чинний уряд повинен скласти свої повноваження. За словами Гройсмана, уряд складає свої повноваження, згідно з чинним законодавством України, перед новообраною Верховною Радою, а не перед новообраним президентом. 30 травня Верховна Рада не підтримала рішення прем'єра скласти свої повноваження. 97 нардепів проголосували "за", 63 – висловилися "проти", 60 – утримались, 87 – не голосували.

Які реформи запустив уряд Гройсмана з 2016 року:

  • пенсійна реформа – запровадження накопичувального рівня;
  • медична реформа – запровадили нову модель медичного обслуговування українців;
  • освітня реформа – стартувала програма "Нова українська школа";
  • децентралізація – більше грошей залишається у міських бюджетах;
  • спрощення надання адміністративних послуг.

Які провали уряду Гройсмана:

  • впровадження формули "Роттердам+" щодо закупівлі вугілля;
  • "консервація" земельної реформи;
  • скандали у Державній фіскальній служби (суд над Романом Насіровим).

Уряд Гройсман

Гройсман не пішов у відставку. Відео