Назарій Яремчук – один з найхаризматичніших співаків України

15 квітня 2017 , 20:17 - Читать новость на русском

На його піснях увесь Радянський союз вивчав українську мову. Байдуже, хто з якої республіки був, адже ці рядки підспівували усі.

Здавалось у нього було були всі можливі титули, окрім заслуженого артиста СРСР. Йому м’яко натякали: і цей неодмінно дадуть ,якщо почнеш співати російською мовою.

Яремчук на таке не погоджувався. За всю свою співочу кар’єру в його репертуарі була всього лиш одна російськомовна пісня. Така безкомпромісність звісно заважала, але таким уже він був. Можливо, взнаки далась гуцульська кров.

Родом співак з Чернівецькій області. Його мама вийшла заміж за батька свого першого чоловіка. Після Другої світової війни це було непоодиноке явище. Назар народився, коли батькові було вже 64 роки.

Мріяв стати географом, але, на щастя для всіх нас, провалив вступні іспити. Влаштувався сейсмологом, а у вільний час відвідував репетиції ансамблю "Смерічка".

Саме його голос і виведе ансамбль на всесоюзний рівень. Їх запрошуватимуть на телебачення та фестивалі. Аншлаги були такі, що доводилось робити по кілька концертів на день. Дівчата мліли і буквально кидались в обійми співакам.

Коли помер Івасюк, радили не з’влятись на його похороні, аби не впасти у немилість Кремлю. Він – прийде. Побуває і в Афганістані, і виступить в Чорнобилі перед ліквідаторами аварії. При чому тричі!

Така хоробрість настільки вразить партійних босів, що вони нарешті дозволять йому поїздки за кордон. Яремчук побуває в Азії, Латинській Америці, та найбільше його тягнуло до Канади.

Там мешкав брат – батьків син від першого шлюбу. Дмитро був ОУНівцем, тож був змушений утікати з Союзу. Доля немов поспішала їх звести, знаючи, що дні Яремчука вже пораховані. Рак шлунка поступово з’їдав артиста.

Там же ж у Канаді йому зроблять операцію. Безкоштовно. І запевнять, що пухлини більше немає. Правду про четверту стадію хвороби не наважились сказати.

Яремчук схуд на 17 кілограмів, але повернувшись в Україну, продовжив виступати. Казав: на сцені забуває про біль. Колеги співчутливо пропонували хоча б за таких обставин нарешті скористатись фонограмою, а він тільки спокійно відповідав: тоді я буду не я.