Дефіцит бюджету має фінансову діру на рівні 270 мільярдів гривень. Хоча міністр фінансів Сергій Марченко наполягає, що бюджет збалансований і реалістичний. Де братимуть гроші на підвищення соціальних стандартів – в матеріалі 24 каналу.
Раніше У "Слузі народу" назвали 3 ключових напрямки держбюджету-2021
У наступному році, за словами Сергія Марченка, економіка покаже зростання на 4,6%. Інфляція буде на рівні 7,3%, рівень безробіття – 9,2%. Середньорічний курс гривні заклали у розмірі 29,10 гривень за долар.
Що передбачає бюджет на 2021 рік / Інфографіка 24 каналу
Міністр фінансів назвав його "бюджетом розвитку". Втім, інструментів для розвитку економіки в документі обмаль. А от що очевидно зростатиме – це видатки на бюджетників. На підтримку бізнесу грошей заклали значно менше, ніж на зростання зарплат та пенсій.
"Підводні" камені документа
Та підвищення соціальних стандартів не надовго покращить якість життя українців, і тим більше не призведе до зростання економіки.
Колишній в.о. міністра економічного розвитку Павло Кухта вважає, що про розвиток не мовиться. На його думу, з таким бюджетом Україна буде змушена шукати гроші в кредиторів та знову від них залежати.
Бюджет передбачає фактично залізти в кишені українців через більшу інфляцію, через вищі ціни і через нижчий курс долара. Тому це бюджет проблеми, а не бюджет розвитку,
– переконаний Кухта.
Діру в бюджеті уряд Дениса Шмигаля роздув аж до 270 мільярдів гривень – це на 1,5% менше, ніж у 2020 році. Але інакше не могли, бо таким було завдання Офісу Президента.
"Так, ми забезпечили виконання поставленого перед нами завдання щодо пошуку можливого збільшення мінімальної заробітної плати", – пояснив міністр Марченко.
Останнє слово – за МВФ
На думку Павла Кухти, МВФ не дозволить Кабміну потурати популістичним заявам очільників Офісу Президента, які намагаються заслужити симпатії електорату перед місцевими виборами. І таки змусить скоротити видатки.
Якщо ж уряд не прислухається, то підняття соціальних стандартів у період кризи призведе до збільшення податкового навантаження на бізнес. А отже й до скорочення робочих місць, збільшення зарплат у конвертах і навіть закриття бізнесу.
Заступник профільного комітету парламенту Ярослав Железняк переконаний, що підвищення мінімальної зарплати негативно вплине на збільшення податків і зборів.
У нас кожний ФОП буде платити на 560 гривень більше податків державі. утримання кожного робочого місця буде коштувати роботодавцю понад 2 тисячі гривень на місяць,
– зауважив він.
І це – на фоні того, як в інших країнах навпаки намагаються зменшити податкове навантаження на бізнес, аби не зростало безробіття. За словами нардепів, вони будуть ініціювати відставку міністра фінансів. Не виключають цього навіть у президентській фракції.