Я от теж не розуміюсь на цих ваших понджунхо з лантімосами, тому теж могла б податись на голову держкіно, але натомість просто скажу, що неочікувано отримала задоволення на фільмі "Наші котики". Афіша не віщувала, чесно кажучи.

Читайте також: На війні немає часу боятися смерті, – відверте інтерв'ю з акторами фільму "Наші котики"

Спочатку мені здалося, що це фільм для 25% населення, але вже після першого "щоб ви в*рались", (5 хвилина десь) його глядацький рейтинг підріс. І почав зазіхати чимдалі на аудиторію "Скаженого весілля". Більше того, якби він називався на афішах так, як точка героїв в раціях, то точно мав би успіх серед любителів фільмів Дзідзьо. (Жарт про Кучму хорооош).

Врешті, хочеться вже аби українські режисери та продюсери випалили землю військового кіно десятками, сотнями робіт.

Про Крути, про Петлюру і Вінниченка, про Аеропорт та кіборгів дайош ще десять фільмів. Бо кіно, де "наші" – це про німців і радянських військових срср-мільйон, а тих, де "наші" це наші, а "не наші" це іхтамнєти – на двох кулачках манікюр загнути.

Власне мої ламерські симпатії, ще й після важкого дня – не показник для успіху масового кіно. Я інколи ввечері на білизну в пральній машині дивлюсь і сміюсь. Але от хлопчик шкільного віку на ряду позаду ледь не луснув.

Страшно уявити, як його б розірвало якби у режисера було пару зайвих мільйонів на комп'ютерну графіку для оцих штук в стилі "Скотт Пілігрім проти усього світу", які він там робить.

Отже попереду вихідні і най жиє український бокс-офіс. Фільм також гарний для чатиків, якими ви ходите на революції, віча та під СІЗО з Ріфмастером.

Дякую Тихий Володимир та Ко за задоволення, та Уляна Супрун за запрошення.

P.S. (Писати, що у фільмі знялись багато красивих мужиків – це сексизм?)

Цікаво: Уляна Супрун про фільм "Наші котики": ексклюзивний коментар продюсерки