Одразу попередимо: у цьому процесі все не так, як здається на перший погляд.
Читайте також: Обмін полоненими відбувся: що про це відомо
Як відбувся обмін?
Емоційно. За формулою "35 на 35". В Україну повернулися 35 наших громадян – 24 військовополонені моряки, яких Росія захопила в листопаді 2018 року, та 11 політв'язнів: Олег Сенцов, Павло Гриб, Микола Карпюк, Володимир Балух, Роман Сущенко, Олександр Кольченко, Станіслав Клих, Артур Панов, Євген Панов, Едем Бекіров та Олексій Сизонович. Зустрічати їх в аеропорт приїхали родичі, друзі, президент, політики, журналісти.
Військовополонені моряки, які повернулись додому/Інфографіка 24 каналу
Політичні в'язні, які повернулись в Україну/Інфографіка 24 каналу
Натомість Росія отримала 35 громадян Росії та України, які були засуджені за посягання на територіальну цілісність України, тероризм, дезертирство чи державну зраду.
Більше про тих , хто відправився сьогодні в Москву читайте тут: Обмін полоненими відбувся: що відомо про тих, кого Україна віддала Росії
Зустрічати їх не приїхав ніхто. Пропагандисти Ольга Скабєєва та Дмитро Кисельов приїхали суто до свого колеги Вишинського і суто заради сюжету.
Чому обмін відкладався?
Прийнято вважати, що через Володимира Цемаха. Цей бойовик "ДНР" є одним із причетних до трагедії знищення малайзійського "Боїнга" у 2014 році. Взаємне звільнення засуджених та полонених між Україною та Росією мало відбутись ще наприкінці серпня. Але коли з'ясувалось, що Цемаха не буде у списках тих, кого Україна готова передати Росії, то запевнила: якщо не буде Цемаха – нічого не відбудеться.
Як Цемах може бути причетним до справи про збиття MH17?Цемах сам в інтерв'ю російським пропагандистам розповідав про збиття у 2014 році малайзійського Boeing-777 рейсу MH17 у небі над Донбасом.
Він пояснював, що проросійські бойовики нібито цілилися в українські літаки. Чоловік казав і про те, як витягував "якогось пацана" та ховав "щось". Останнє на відео заглушили, але експерти, читаючи по губах, зрозуміли, що Цемах говорив про ЗРК "Бук", з якого і було збито літак.
СБУ схопила Цемаха 27 червня 2019 року в окупованому Сніжному на Донеччині, провівши спецоперацію. Тоді суд арештував Цемаха на 2 місяці, а 3 вересня продовжив термін арешту ще на 2.
Після того, як стало відомо, що Київський апеляційний суд 5 вересня відпустив з-під варти Цемаха під особисте зобов'язання, президент Росії Володимир Путін анонсував масштабний обмін полоненими.
В Україні ж звістку про звільнення бойовика сприйняли дуже неоднозначно. Так, 5 вересня на Майдані Незалежності відбувалась акція протесту через звільнення Цемаха. Акцію назвали "Червона лінія" – так організатори натякали на червоні лінії, які "перейшла влада, звільнивши Цемаха". Багато хто говорив що видача Росії Цемаха – перший крок до зняття санкцій із РФ.
Чи є видача Цемаха зрадою?
Не факт. По-перше, бойовика Володимира Цемаха, який є фігурантом у справі збиття рейсу MH17 над Донбасом, допитали перед відправленням до Росії.
По-друге, один бойовик у конкретно цьому випадку на санкції не вплине. Як пояснив 24 каналу політолог Володимир Фесенко, якби Цемах був настільки важливим у справі збитого Боїнга, Європа набагато більш активно виступала би проти його видачі Росії.
Про те, що Захід образиться на Україну через Цемаха і скасує санкції проти Росії – це перебільшена теорія. Про якусь публічну офіційну критику цього кроку з боку Німеччини, Франції або США ніхто не чув. І Меркель, і Макрон брали участь у переговорах про обмін. Якби у них були застереження по Цемаху – вони їх висловили",
– сказав він.
По-третє, формально Цемаха не видали Росії. Формально, навіть обміну полоненими 7 вересня не відбулось. Як пояснила 24 каналу юрист Анна Маляр, "обміном" цей процес всі називають для зручності. Однак, юридично – це не обмін. Юридично – це ні про що. Одні люди приїхали в Україну, інші люди – приїхали в Росію. І це – нормальна світова практика. Законом ніякі обміни не встановлюються. Кожен обмін – джентльменська домовленість сторін конфлікту.
Україна всі п’ять років, які триває війна, намагається робити певні юридичні дії, які формально прикривали би кожен наш обмін. Ми чимало злочинців видали росіянам – згадайте "беркутів", чи тих, хто воював проти нас на Донбасі. Приблизно це все оформлювалось так, як і цього разу: людину відпускають під особисте зобов’язання, або під домашній арешт. Потім, коли людина десь зникла – ну, хто його знає, де вона ділась. Але юридично немає жодних правил, як все це повинно бути. Це все – не тільки українська практика, так відбуваються обміни в усьому світі",
– пояснила вона.
Що буде із повернутими бранцями?
Поки що лікарі займатимуться їхнім станом здоров’я. Звільненого політвʼязня Станіслава Клиха було направлено до реанімаційного відділення через поганий стан здоровʼя.
Повернення бранців Кремля/Фото 24 канал
Олег Сенцов, Микола Карпюк, Володимир Балух і Павло Гриб вже пройшли обстеження та залишили лікарню.
Читайте також: Звільнених українців привезли в "Феофанію", Клих у реанімації: деталі
Роман Сущенко, Олександр Кольченко, Олексій Сизонович, Едем Бекіров, Євген Панов і Артур Панов досі перебувають у різних відділеннях "Феофанії".
Звільнені із полону українські моряки були направлені у Головний військовий клінічний госпіталь в Києві.
Читайте також: Життя після полону: чи допомагає держава у відновленні звільнених
Після того, як лікарі відновлять здоров’я звільнених полонених, з ними попрацюють спеціалісти СБУ та контррозвідки. Що стосується 11 політв’язнів, то як пояснив 24 каналу радник голови СБУ у 2015 – 2018 роках Юрій Тандіт, то працюватимуть лише із тими, хто викликав підозру.
Спеціальний підрозділ СБУ проводить заходи з метою опитування і збору інформації по окремих співгромадянах або особах, яких ми звільняємо. Силовики не можуть далі супроводжувати звільнених заручників, крім спеціальних заходів щодо збору інформації. Але надалі держава повинна піклуватися про цих осіб",
– сказав Тандіт.
Що ж стосується українських моряків, то їх перевірять усіх, це нормальна світова практика щодо звільнених з полону військових. Щодо кожного з них буде проведене службове розслідування, яке має встановити всі обставини, за яких вони опинились у полоні.
Як свого часу пояснювали 24 каналу у командуванні Військово-морських сил, це необхідно також для того, аби на їх прикладі вчити інших українських військових моряків.
Читайте інтерв'ю віце-адмірала Андрія Тарасова у спецпроекті 24 каналу: про захоплення українських моряків як наслідок війни із Росією та про те, чому командування із нетерпінням чекало повернення військовополонених.
Що буде далі?
Побачимо.
З очевидних моментів – всім українцям, яких повернули з російського полону потрібні будуть час і підтримка для адаптації. Тому бажано не робити щодо них жодних висновків найближчим часом.
Також очевидно, що обмін полоненими Росія буде використовувати для посилення своїх позицій на міжнародній арені.
Росія продемонструвала гуманітарний жест не стільки в наш бік, скільки в бік Заходу. Вони очікують пом’якшення не від нас. Тобто, Путін давно має певні ілюзії щодо пом’якшення ставлення від України. Але це все – ілюзії. Поки Крим лишається окупованим, ніякого поліпшення відносин не відбудеться",
– пояснив Фесенко.
З позитивних моментів – найбільш поширені приводи для хвилювання поки що себе не виправдовують. Санкції через виданого Росії Цемаха навряд чи знімуть.
Повернення бранців Кремля/Фото 24 каналу
Повернення моряків додому також не означає зняття санкції із Росії через невиконання нею рішення Міжнародного трибуналу з морського права. Чому? Тому що через це санкції на неї не накладали. Тому що рішення трибуналу Росія досі не виконала. Причому – одразу з кількох причин. Перша і основна – Росія все ще не повернула українські кораблі. Вона повернула лише екіпажі. Це – не одне і те саме. Більше того, навіть екіпажі були повернуті в Україну не так, як було прописано у рішенні трибуналу. Його рішення від 25 травня передбачало, що Росія має негайно звільнити 24 захоплених моряків та повернути три кораблі. 25 червня РФ мала відзвітувати про виконання цього рішення, але не відзвітувала. Моряки були повернуті в Україну 7 вересня. Тому формально (дякуючи існуванню правової казуїстики) рішення трибуналу досі лишається не виконаним.
Тепер щодо санкцій. Сам по собі трибунал санкції запровадити не може. Відповідальності за невиконання конвенція ООН з морського права не передбачає. Країни або міжнародні організації можуть приймати рішення щодо контрзаходів проти Росії через порушення росіянами норм міжнародного морського права у Керченській протоці та через не виконання ними рішення Міжнародного трибуналу із морського права. Просто так, а не тому, що так каже трибунал. Відтак, всі, хто вважатиме собі за необхідне, досі можуть застосовувати санкції проти Росії.
Заяви про те, що повернувши додому моряків Україна визнала окупацію Криму, також спекулятивні і перебільшені. Повернення моряків – це повернення моряків. А окупація Криму – це окупація Криму.
Питання про порушення РФ міжнародного права в результаті окупації і анексії частини території України – це питання об'єктивної кваліфікації, і ніякі дії та заяви не змінять в цій частині кваліфікації дій РФ як держави агресора, окупанта, яка порушила імперативні норми міжнародного права. А власне обмін як такий не може, і не повинен розглядатися як такі дії. Це акт гуманності",
– пояснив 24 каналу професор кафедри міжнародного та європейського права Національного університету "Одеська юридична академія" Тимур Короткий.
З негативних нюансів обміну – ми не знаємо, чи існує прихована від широкого загалу частина домовленостей. Без цього ми не можемо ані розуміти ціну повернення українців додому, ані оцінювати потенційні ризики. З огляду на те, що Росія все ще лишається країною-агресором, яка не змінює своєї агресивної риторики щодо України, ризиків є чимало.
Голова Центру громадянських свобод і ініціаторка кампаній LetMyPeopleGo та SaveOlegSentsov Олександра Матвійчук у коментарі ВВС Україна також зауважила, що скоро за ґратами в Росії можуть опинитися інші українці. При чому, за її словами, фактор "Цемаха" підтверджує, що брати українців в заручники вигідно.
"Якщо Цемах опиниться в Росії, то ніхто із причетних до воєнних злочинів, що могли дати покази та розкрутити ланцюг наказів до Путіна та його оточення, не будуть цього робити за жодних умов. Адже Путін може їх виміняти на українців. А він має, де розгулятися: тільки на окупованих територіях проживає більше як п'ять з половиною мільйонів людей", - пояснила вона.
Чи все, що відбувається – крок назустріч Росії?
Не факт. Все залежатиме від принциповості та підготовки українського президента. Так, Росія вимагає значних поступок від України у різних питаннях. Але свої вимоги вона сформулювала не зараз – вони не змінюються останні кілька років. Поки що з того, що відомо широкому загалу, ніщо не вказує на те, що Україна готова ці вимоги виконувати.
Путін сформулював свої вимоги давно і позиція Росії не міняється. Вимоги ці: прямі переговори із так званими "ДНР" та "ЛНР", закріплення в Конституції особливого статусу конфліктних територій та амністія для бойовиків. Мій прогноз – по всіх трьох вимога виконання не буде",
– сказав Володимир Фесенко.
"Наприклад, до завершення бойових дій неможлива попередня і одностороння амністія. Щодо закріплення в Конституції особливого статусу, у Зеленського і самі не дуже схильні до такого рішення, і знають, що його прийняття викличе серйозний спротив всередині країни і це занадто ризиковано. В перспективі може іти мова про особливий статус до територій, як це закріплено у законі 2014 року, але про особливий статус для "ДНР" та "ЛНР" мови бути не може. Що стосується прямих переговорів, у Зеленського неодноразово казали, що вони проти цього", – додав він.