Проросійські медіа будуть розкручувати ідею: чому в ПАРЄ заговорили про екстремізм в Україні

Ім’я депутата, який запідозрив наявність правого екстремізму в Україні – Штефан Шеннах. Він є представником лівої, соціалістичної партії Австрії – "СДПА", а також членом ПАРЄ (Парламентська Асамблея Ради Європи). Чи дійсно в нашій країні існує така загроза, розбирався журналіст сайту 24 каналу.

Читати також Вбивця брав російські гроші: що у С14 говорять про смерть Ігоря Плекана

Приводом для можливої місії в Україні стали напади на офіси проросійської партії "Опозиційна платформа – за життя", а також побиття прихильника проросійського блогера Анатолія Шарія.

Ідею перевірити Україну на неонацизм одразу ж підхопили рупори Кремля – телеканали Віктора Медведчука – 112 та ZIK.

Це і не дивно, адже така новина співпадає із інформаційною політикою Росії проти України, підкреслив у коментарі для сайту 24 каналу експерт з питань міжнародної політики Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

Проросійські медіа звісно будуть розкручувати цю ідею. Оскільки в Кремлі хочуть довести, що в Україні існують дуже сильні ультраправі рухи – неонацисти. Росії буде вигідно розкручувати цю історію,
– сказав Ілія Куса.

Але експерт переконаний, що це стандартна процедура й українцям не варто сприймати драматично чи агресивно таку заяву в ПАРЄ. Куса пояснив, що подібні місії є звичайною справою для цього органу, він засуджує будь-які екстремістські рухи – праві й ліві.

"В Європі це дуже чутливе питання. Для них національно-патріотичні об’єднання в Україні можуть вважатися ультраправими. Там до націоналізму ставляться менш прихильно, ніж до України", – акцентував експерт.

Ілія Куса також додав, що в Європі негативно відносяться до риторики, яка направлена проти абортів або проти сексуальних меншин.

Ілія Куса / Фото з його сторінки у Facebook

Проте, до відправки місії справа може й не дійти, оскільки за таке рішення ще не голосували. Більше того, навіть якщо депутати Асамблеї підтримають місію, вона не поїде в Україну, якщо наша держава не дасть на це згоду.

Ілія Куса не виключає, що австрійський депутат лобіює чиїсь інтереси, але можливо він дійсно вважає, що в Україні можуть існувати ультраправі екстремісти.

До речі, не дивно, що саме представник лівого політичного крила так хоче перевірити Україну на неонацизм. Така вже склалась традиція, що праві й ліві політичні рухи "воюють" між собою.

Чи існує в Україні ультраправий екстремізм?

На це питання сайт 24 каналу попросив відповісти речницю Amnesty International Ukraine Катерину Мітєву.

Вона зазначила, що в Україні дійсно існує проблема систематичного насильства з боку угруповань, які пропагують ненависть та дискримінацію. Серед проблем: насильство – фізичні напади, погрози та цькування (найчастіше спрямоване на ромську, ЛГБТ і феміністичну спільноти, а також представників політичних організацій з іншими й протилежними поглядами).

Правозахисниця наголосила, що таку проблему мусять вирішити правоохоронці й судова гілка влади.

Конституція дає нам право висловлювати позицію стосовно будь-чого в рамках закону й у мирний спосіб – це наше право. Але якщо заяви дискримінаційні, а дії агресивні й насильницькі, це порушення прав і свобод, за що передбачена відповідальність,
– сказала Катерина Мітєва.

І це стосується всіх – правих, лівих й представників ЛГБТ. Закон один для усіх.

Катерина Мітєва / Фото з її сторінки у Facebook

Звісно, в нашій державі цей принцип не діє. Чимало правопорушників уникають покарання – через корупцію або неефективну роботу правоохоронної та судової системи.

Варто зауважити, що екстремістські групи можуть виникнути в будь-якій країні.

Але необхідно пам’ятати, що Україна шостий рік протистоїть російській агресії й всякі антиукраїнські прояви з боку політичних діячів будуть викликати різку, негативну реакцію в суспільстві. Для того, аби не допускати самосуду, держава повинна швидко й ефективно реагувати на проросійську пропаганду, сепаратизм та сприяння окупанту.