Першого тактичного дня свої завдання на полігоні "Орфоло" морпіхи виконали на відмінно. За винятком Олексія, який забув свою гвинтівку.
Цікаво! Чим складні бойові дії в горах: випробування на навчаннях НАТО
Журналіст розповів: "Вже нам видали зброю. Вона завжди має бути з нами. Не брати її з собою нам дозволено тільки тоді, коли приймаємо душ. Туалет, перекури, прийоми їжі, будь-які пересування по табору, навіть у шортах, навіть якщо дуже втомилися – зброя завжди має бути".
Я, звісно, бойових морпіхів розумію – у них це вже рефлекс, вони зі своїми гвинтівками 24/7. А в мене поки що не так. Це вже мій другий раз (вперше свою зброю Олексій забув в одному з попередніх сезонів – 24 канал). Третього, обіцяю, вже не буде,
– додав Олексій.
За це журналіст отримав покарання. Кілометрова прогулянка із гвинтівкою над головою далась йому нелегко. Враховуючи, що на ньому ще й був бронежилет, штурмовий рюкзак, шолом та магазини гвинтівки.
Військовий журналіст Олексій Чубашев відбуває покарання
Морпіхи не з чуток знають, що означає забути свою зброю на війні. У таких випадках солдат ставить під загрозу не тільки своє життя, а й своїх побратимів. Тому необачність і забудькуватість карається жорстко.
Командир відділення Юрій Суворов пояснив: у будь-яку хвилину може бути бойова тривога. Чому забуваєш, не забуваєш, подобається чи не подобається – неважливо.
Це твоя зброя, продовження твоєї руки. Ти забув руку хоч раз у своєму житті? От і не забувай ніколи свою зброю,
– наголосив він.
Командир відділення Юрій Суворов
Морські піхотинці в нашій державі існують ще з часів гетьмана Павла Скоропадського. Проте на момент 2014 року Україна мала лише два регулярних підрозділи морської піхоти. 501 окремий батальйон тоді лише починав своє формування.
А от перший окремий батальйон морської піхоти був окрасою і величчю Збройних Сил України. Саме ці хлопці першими відчули на собі агресію Кремля під час анексії Криму. Сьогодні вже не секрет, що під час тих подій частина морпіхів перейшли на бік ворога, особливо кримчани.
Але для тих, хто тримався до останнього, а це саме перший батальйон, який військовим РФ довелося брати штурмом, девіз українських морпіхів – "Вірний завжди!" – набув кардинально іншого значення. Вони і вже сотні нових морпіхів продовжили боротьбу на сході України.
Ті, хто дав присягу на вірність народу України, витримали всі ці випробування і не повелися на провокації. На мішечки з гречкою. Вони залишилися вірними своїй державі, своїй присязі і своєму народові,
– наголосив морпіх Ілля Таран.
"Я завжди кажу, що в цій війні виграє не зброя. В цій війні, сучасній, виграє характер. Якщо є характер, то люди здатні на багато що", – додав командир батальйону Вадим Сухаревський.
Хлопці, які приїхали до Грузії на Agile Spirit, всі до одного загартовані окопами. Серед них немає таких, які відступлять у бою. Немає таких, які залишать побратима у біді.
Полігон "Орфоло" в Грузії
Немає й таких, які здадуться без бою. Саме тому символ цього батальйону – емблема з борсуком.
"Борсук – це єдина тварина, яка ніколи не відступає назад. Це та тварина, яка буде атакувати і йти до кінця попри розмір та кількість супротивника. Чи то кайман, чи то крокодил, чи то лев – неважливо", – пояснив Суворов.
Емблема 503-го окремого батальйону морської піхоти
Дорогою на навчання морпіхи влаштували змагання. Ясна річ, що після ССО і десантури Олексій не мав права відмовитися. Учасники демонстрували себе у трьох нехитрих дисциплінах: підтягування, відтискання та прес.
Початок мав би Олексія насторожити, адже морпіхи виставили, за військовими мірками, найстаршого бійця, якого навіть свої "дядею" називають. Характер і професіоналізм – дві визначальні для морпіха риси. Вік немає значення. 48-річний "Дядя Саша" – яскравий приклад цьому.
Чорне море, дорога українських морпіхів у Грузію
Перемогти морпіхів на морі, які постійно тренуються і підтримують фізичну форму, виявилося неможливо. А враховуючи, що "дядя Саша" усе своє життя займався спортом, в Олексія просто не було шансів.
Уже на суші Олексій вийшов на дружню пробіжку із "дядею Сашею". Умови прості: майже годинна пробіжка гірськими хребтами. Є одне але – головне втримати темп "дяді Саші".
Морпіх "дядя Саша"
На середині маршруту думати вже треба було не про реванш, а щоб просто не впасти лицем в бруд – як в прямому, так і переносному сенсі. Олексій все ж зміг вистояти і закінчив пробіжку на рівні.
"Дядя Саша" по-справжньому дивовижна людина. Просто захоплююся ним. Але дружня вам порада: якшо 48-річний морпіх кидає вам виклик на пробіжку, не їжте перед тим,
– зазначив Чубашев.
Але усмішка із його обличчя швидко зникла відразу після фінішу. Знімальній групі також стало зовсім не до сміху. Після пробіжки з "дядьою Сашою" Олексію було дуже погано. Не тому, що він фізично слабший, а тому що перед тим повечеряв.
На питання знімальної групи про те, чи з ним все добре, Олексій ледь відповідав. Команда "Рекруту" навіть готувалася до того, що потрібно буде брати вертоліт і везти журналіста в Тбілісі, аби там його обстежили.