Дональд Трамп і всі-всі-всі
Найяскравішою особою 2017 року, беззаперечно, став новообраний президент США Дональд Трамп. До Вашингтона завжди прикута особлива увага, особливо до осіб, які вперше потрапляють у Білий Дім. Але Трамп з його харизмою просто притягував до себе увагу преси, встигнувши потрапити в епіцентр кількох скандалів.
Перший з них тягнувся ще з минулого року – так званий "російський слід" у передвиборчій кампанії. Ця історія почала набирати все нових обертів, коли з'являлися несподівані деталі про контакти передвиборчого штабу тепер уже чинного лідера Штатів із чиновниками РФ. Соратників Трампа викривали у співпраці із посадовцями країни, яка разом з Іраном та КНДР має всі шанси потрапити до нової "осі зла" для Вашингтона.
Читайте також: "Російське досьє" Трампа: імена та взаємодія причетних
"Російське розслідування", розпочате екс-очільником ФБР Джеймсом Комі, звільненим главою Білого дому, призвело до реальних арештів. Так, 30 жовтня спецпрокурор Роберт Мюллер, який і продовжив справу Комі, висунув обвинувачення одразу трьом колишнім працівникам команди Трампа – екс-керівнику виборчого штабу Полу Манафорту, бізнес-партнеру Манафорта Ріку Ґейтсу та раднику Трампа із питань зовнішньої політики Джорджу Пападопулосу.
"Російський слід" вже коштував посади кільком людям з команди Трампа
Читайте також: Жорстокий Голлівуд: найгучніші секс-скандали 2017 року
А під кінець року президент США зважився на крок, якого уникали не лише президенти-демократи, але й консервативні попередники з Республіканської партії. Йдеться про визнання Єрусалима столицею Ізраїлю і перенесення туди американського посольства з Тель-Авіва. Нагадаємо, Єрусалим вважають своєю столицею як Ізраїль (який повністю окупував місто у 1967 році), так і Палестина. ООН і більшість країн світу не визнали законною окупацію Східного Єрусалиму, і більшість експертів побоюються, що такий односторонній крок США може викликати чергову ескалацію на Близькому Сході.
Читайте також: Стихійні лиха, які сколихнули світ у 2017 році
Тепер всього один підпис викликав хвилю протестів в арабському світі.
Мітинги проти рішення Трампа щодо визнання Єрусалима столицею Ізраїля докотились до Індонезії
На кожного Трампа знайдеться свій Little Rocket Man
Ще однією гарячою точкою на карті світу протягом багатьох років залишається корейський півострів, однак у 2017 році КНДР відчутно активізувалась – випробування ракет відбувались одне за одним. 28 листопада у Північній Кореї запустили балістичну ракету Hwasong-15, яка досягнула висоти у 4,5 тисячі кілометрів. Це випробування міжконтинентальної ракети стало причиною занепокоєння у США, адже вона може нанести удар по будь-якій точці в країні.
А якщо згадати, що президентом США залишається Дональд Трамп – світовій спільноті стає не по собі.
Якщо США доведеться захищати себе або своїх союзників, у нас не буде іншого вибору, окрім як повністю знищити Північну Корею. Людина-ракета почав самовбивчу місію для себе та свого режиму,
– заявив господар Білого дому.
Читайте також: "Вогонь" Трампа проти "променів чучхе": світ на порозі великої бійні?
Корейський лідер у боргу не залишився.
Неадекватний Трамп, який загрожує всім народам і змушує світ божеволіти, безумовно, повинен бути хуліганом і порушником порядку, а не політиком. Оскільки він відмовився від миру та образив нашу республіку, що є найобурливішим оголошенням війни, то ми змушені серйозно розглядати відповідні наджорсткі заходи,
– наголосив Кім Чен Ин.
До слова, обидва політики напередодні року Земляного Собаки "обмінялись компліментами" – Трамп назвав свого опонента "хворим щеням", а Кім Чен Ин свого візаві – "переляканою собакою".
Лідери США та КНДР вже обмінялись "собачими компліментами"
Еммануель Макрон: нове обличчя Франції
Останніми роками виборці у країнах Заходу все частіше надають перевагу "новим обличчям" на противагу "класичним" партіям та їхнім представникам. Найяскравіші приклади – перемога Дональда Трампа над Гілларі Клінтон у 2016 році на президентських виборах США, а також дві кампанії – президентська та парламентська – у Франції.
Читайте також: Європа проти хаосу: 2:0
У другому турі президентських виборів у Франції в бюлетенях вже традиційно було прізвище Ле Пен. Батько та дочка, Жан-Марі та Марін – регулярно завдяки протестному електорату та щедрим фінансовим подачкам з Кремля пробиваются у "друге коло змагань". Натомість вперше в історії П'ятої республіки до другого туру не пройшли ані представник Соціалістичної партії, ані "Республіканців" – класичних партій. Натомість перемогу на виборах здобув Еммануель Макрон – молодий харизматичний політик. Його ж партія "Вперед, Республіка" перемогла і на парламентських виборах.
Еммануель Макрон – новий глава Франції
Такий вибір французів для України можна вважати позитивним – Макрон позитивно ставиться до Києва (на відміну від його конкурентки на виборах – Ле Пен, яку часто називають "подругою Путіна") та набагато активніше поводиться в рамках "нормандського формату", аніж його попередник Франсуа Олланд.
Читайте також: Ми не дозволимо, щоб йому все зійшло з рук, – Макрон жорстко застеріг Путіна
Німеччина: піррова перемога Меркель
На відміну від США та Франції, результати виборів у інших двох членах "Великої сімки", Великій Британії та Німеччині, завершились без гучних несподіванок. І якщо перемогу консерваторів на чолі з Мей у Великій Британії пов'язують в першу чергу зі слабкістю конкурентів, то перше місце німецьких християнських демократів – саме з силою Меркель, адже за 12 років її правління економічна ситуація у "локомотиві Європи" є предметом заздрощів для усіх сусідів, і не тільки.
Однак у Меркель, чия партія перемогла, хоча і з меншим результатом, аніж очікувалось, несподівано виникла проблема з союзниками. Спочатку від повторення "широкої коаліції" відмовились соціал-демократи – спільна робота в уряді знизила рейтинги обох політичних сил, однак СДП постраждала відчутніше. Після цього Меркель довгий час вела переговори з іншими двома партіями, які пройшли в парламент – "вільними демократами" та "зеленими" ("Ліві" та радикальна "Альтернатива для Німеччини" в офісі канцлерки як потенційні партнери навіть не розглядались) – однак і тут згоди не дійшли.
Читайте також: Ангела 4.0: перемога з присмаком поразки
У результаті партія Меркель ХДС/ХСС відновила переговори з соціал-демократами. Нових виборів не хочуть ані одні, ані інші.
Чи вдасться домовитись соціал-демократам (зліва – член СДП Зігмар Габріель) та християнським демократам Ангели Меркель?
Референдум в Каталонії: оголосити незалежність не можна залишитись в складі Іспанії
Головною темою жовтня став референдум про незалежність Каталонії. Це історичний регіон в складі Іспанії та Франції, мешканці якого, особливо іспанської частини, давно думають про створення власної країни. Іспанія взагалі нагадує картату ковдру – окрім каталонців, відокремитись не проти й баски, та й галісійці відчувають себе чимось іншим.
Читайте також: Маріано, підРахой! Реакція світу на референдум у Каталонії та його наслідки для Іспанії
Підстави для незалежності, варто зазначити, в Каталонії є – історичні підстави, власна мова та й економічно регіон досить розвинений і є донором іспанського бюджету (про що часто згадують прихильники незалежності). У свою чергу, економічний успіх в разі проголошення незалежності країни може перетворитись на занепад – адже у жовтні чимало компаній задумались про "втечу" з неспокійної Барселони у куди спокійніший Мадрид. Та й про членство в ЄС, євро, Шенгенській зоні також доведеться забути.
Історія боротьби Каталонії за незалежність
Читайте також: Каталонія програє: блогер пояснив, чим анексія Криму відрізняється від конфлікту в Іспанії
Проміжні результати спекотної осені в Барселоні: на референдумі, результати якого не визнано і який відбувся на тлі жорстких зіткнень з поліцією, перемогли прихильники відокремлення від Іспанії, однак незалежність Каталонії так і не оголошено.
Референдум: каталонці за, але офіційний Мадрид проти
Натомість лідери "незалежників", зокрема, Карлос Пучдемон, були змушені тікати до Брюсселя – однак бюрократи з Євросоюзу не хочуть псувати стосунки з офіційним Мадридом. Та й взагалі – аналогічних "Каталоній" в країнах ЄС можна нарахувати з десяток, в тому числі і в самій Бельгії.
Кінець епохи Мугабе
Новинами з Африки у нас мало хто цікавиться – якщо це не кривавий теракт чи стихійне лихо, яке забере життя десятків тисяч осіб. Однак обійти увагою закінчення епохи Роберта Мугабе ми не змогли.
Цьому диктатору вдалось перевершити показники української гіперінфляції початку 1990-х. Пам'ятаєте ті роки, коли ви або ваші батьки були мільйонерами? Так от, у країні, якою Мугабе правив з часів оголошення незалежності у 1980 році, протягом одного лише 2008-го року інфляція склала 231 мільйон відсотків! Для розуміння – пляшка пива в барі за годину дорожчала з 100 до 150 мільярдів місцевих доларів.
21 листопада ЗМІ поширили інформацію, що 93-річний Мугабе відсторонений від влади. Головною причиною перевороту військових у країні експерти називають прагнення Мугабе та його дружини забезпечити перехід влади до його "половинки". І хоча кардинальних змін у цій бідній країні очікувати найближчим часом годі, однак це є сигналом іншим диктаторам – у будь-який день ви можете стати ніким у країні, яку тримали в кулаці десятки років.
Роберт Мугабе: диктаторам треба навчитись вчасно піти
Зелені чоловічки на Олімпіаді
І наостанок – про найгучніший скандал в історії спорту, який у 2017 році отримав логічне завершення.
2014 рік. Сочі. Російська команда здобуває перше місце в заліку зимових Олімпійських ігор, потішивши его Володимира Путіна, який закінчує останні приготування до анексії українського Криму. Для тріумфу Кремль не цурається "натуралізовувати" спортсменів – кореєць Віктор Ан приніс 3 золоті медалі для Росії, американець Вік Вайлд – ще два "золота". Однак "новими росіянами" не обійшлось.
Читайте також: Їхня Раша гучно плаче: як Росію на Олімпіаду-2018 не пускають
Як виявилось, в Росії на державному рівні існувала система вживання допінгу та подальшого приховування цих фактів. Всесвітнє антидопінгове агентство в результаті розслідування дійшло до висновку, що міністерство спорту Росії організувало програму, яка допомогла сотням спортсменів уникнути тестування на заборонені хімічні препарати. Під час Олімпіади в Сочі значна частина допінг-проб російських спортсменів була замінена на "чисті" зразки. Однак у 2016 році один з керівників цієї "програми" Григорій Родченков емігрував у США і розповів про шахрайську схему.
Майже два роки розслідувань завершились масовими дискваліфікаціями та позбавленням медалей нечистих на руки російських спортсменів, а також – вперше в історії олімпійського руху – дискваліфікацією збірної країни через допінг-скандал (раніше країни або самі бойкотували Олімпіади, або їх відсторонювали через втручання влади у спортивне життя країни). Окремі російські спортсмени зможуть поїхати на Ігри в Корею в лютому 2018 року, однак під олімпійським прапором. Ані російського триколору, ані російського гімну в Пхьончхані не буде.
Через допінг-скандал росіянам доведеться виступати під Олімпійським прапором в Кореї
Читайте також: 10 гаджетів та винаходів, що вразили світ у 2017 році