Прилаштовувати чи ні Міхеїл Саакашвілі у владі "слуг народу" річ очікувана, оскільки ще рік тому колишній президент Грузії всіляко підтримував Володимира Зеленського в президентській гонці. Він вміє відчитувати знаки часу та ставити на тих, хто потенційно матиме вплив. Так було з Порошенком. Але Петро Олексійович не врахував того, що суть Саакашвілі бути епіцентром подій, а не виконавцем чиїхось наказів.

Зверніть увагу! Вирішальний бій за Саакашвілі, або Слуги проти Офісу президента

Швидка поява Саакашвілі в інформаційному просторі України співпала з економічною кризою спричиненою пандемією коронавірусу. І йому пророкують посаду "головного реформатора" країни. Але сам Зеленський неодноразово говорив, що зараз головне "вижити", а потім будемо думати про реформи. Нестиковка? Чи Саакашвілі буде виконувати іншу роль?

Інша історія, яка викликає сумнів, це те, що на Саакашвілі мають нібито покласти відповідальність за проведення переговорів з міжнародними фінансовими інституціями, щодо нових кредитів. Але важливе уточнення, переговори з МВФ можуть вести лише три людини в державі: президент України, глава Уряду та міністр фінансів. Яким чином тут може з'явитись Саакашвілі? Невідомо. Ну лише, якщо його наділять повноваженнями.

Але тут з'являється інша проблема. Президент Зеленський рік тому обіцяв "повне перезавантаження влади" новими обличчями. Натомість зараз звертається до політиків з досвідом, і Саакашвілі один з них, щоб допомогти з реформами. За рік стратегія "нових облич" потерпіла фіаско.

В "Слуги народу" немає достойної лави запасних з професіоналів, з якої можна було б покликати на поле урядових баталій з кризою. А це вже наслідок дострокових виборів, формування партії поспіхом "на коліні", куди брали всіх підряд аби вміли тиснути зелені кнопки. Як наслідок сама фракція помаленьку фрагментується та вже не подібна на моноліт. Це видно з налаштувань фракції голосувати за призначення Саакашвілі. Голосів на підтримку немає.

У цій ситуації в Зеленського немає іншого виходу, аніж знайти посаду для колишнього президента Грузії, оскільки другий може образитись та пустити в хід свою громадську активність та формувати рух, який буде критикувати владу. Ходять чутки, що такий сценарій цілком реальний, особливо на тлі розділення "Слуги народу" на кілька груп, одна з яких вже думає про своє політичне майбутнє.

Пристроїти Саакашвілі означає зіпсувати дипломатичні стосунки з Грузією, яка попередила, що може відкликати посла. "Слуги" до цього сигналу поставились зі скепсисом, але, мабуть через відсутність толкових дипломатів у фракції, не знають, що стосунки з іншими країнами будуються не на основі тільки торгівлі, але й в стратегічному напрямку партнерства проти викликів, зокрема Росії.

Можливе призначення чи не призначення Саакашвілі несе для Зеленського й так репутаційні ризики.

По-перше, в разі призначення, Саакашвілі буде всю увагу перебирати на себе, він стане головним ньюзмейкером в країні, відповідно і Зеленський і Шмигаль відійдуть в тінь. По-друге, будь-яка опозиція в середині уряду Шмигаля проти Саакашвілі, останнім буде сприйматись як змову олігархів проти нього. Рано чи пізно накипить до того, що грузин буде ставити умову Зеленському щодо звільнення окремих членів уряду.

До речі: Хто керує державою, або Як я розумію звільнення Нефьодова та Верланова

Складається враження, що кадрова політика президент позбавлена стратегічного бачення. Мабуть, воно й так, оскільки неодноразово звучали повідомлення про те, що не час займатись стратегією, але розв'язувати проблеми по мірі їх появи.

Будь-який політик має шанс вдруге зайти у велику політику, навіть якщо перший захід був не вдалим. І це можливо через вибори. Іншими словами, якщо український народ дасть другий шанс. Натомість призначення на посади в уряді – це вже відповідальність депутатів та влади загалом, у нашому випадку Зеленського, оскільки він є носієм бренду "Слуга народу".

Тому вдалим чи ні буде призначення Саакашвілі на посаду віцепрем'єра може показати час, але в нас немає часу на експерименти.