Про політику і журналістику
Мене давно цікавить одне питання: не дратує, коли вас називають Чорновіл замість Чорновол?
Я дуже довгий час була, насправді, Чорновіл. Тому що Чорновіл це, звичайно, більш український варіант. Чорновол – це відбулося через русифікацію України. Моє прізвище родом з Черкащини. Я залишила те прізвище, яке мені дісталося від батька.
Інтерв'ю Данила Мокрика: В'ятрович про Зеленського, "русский мир" та боротьбу з Польщею
Коли почала працювати журналістом, мене просто без мого відома підписувала як Чорновіл. Постійно так називали. Але коли я пішла на вибори, у 2012 році я балотувалося, довелося давати своє офіційне прізвище Чорновол. Було дуже багато критики, що я поміняла прізвище і русифікувала його. Тобто навпаки навіть.
Я питаю тому, бо може людям видається якась асоціація між вами і В’ячеславом Чорноволом і відповідно Тарас Чорноволом.
З В’ячеславом Чорноволом в мене насправді завжди була внутрішня асоціація. Тому що для мене він був взірцем, авторитетом. Людиною, яка боролася за незалежність країни. Коли я почала працювати журналістом, я йому дзвонила і він, коли чув моє прізвище, завжди говорив: "Донечка дзвонить". Тоді не було мобільних телефонів, у приймальню дзвонила. Він завжди підходив до телефону, це було дуже приємно.
При тому В’ячеслав Чорновіл був політиком, а ви вже неодноразово говорили про те, що ви не політик.
Я говорила, що я не політик, не в тому контексті, що Ви маєте на увазі. В’ячеслав Чорновіл теж не був політиком в такому ж контексті. Він вважав, що він державний діяч. І я говорила, що я не політик, а державний діяч більше. Я до цього схиляюся.
Чому? В чому різниця для Вас?
Бо для політика, якщо Ви навіть почитаєте підручники, це боротьба за владу. Це те, до чого політика тягнеться. Це ціль. А в мене головне це державні інтереси. Ну, можливо, це ще й тому, що в нас держава, скажемо, як держава ще не стабілізована. Ми її ризикуємо постійно втратити. Тому я не зовсім політик.
Не боротьба за владу – окей. Але ви, починаючи з 2012 року, балотуєтесь у Верховну Раду. Балотування, участь у виборах – це і є боротьба за владу.
Звісно, є. Але це не центр моїх інтересів. Центр моїх інтересів – це боротьба за державні інтереси. Ви можете навіть зауважити, що останні 5 років я дуже часто йшла проти публічної думки. І якраз аргументувала це тим, що мені найголовніші державні інтереси. Я навіть готова втрачати рейтинг, втрачати популярність, а це є основою боротьби за владу. Тому для мене це є важливо. До речі, мене насправді ловити в цих поняттях не треба.
Я не намагаюся Вас зловити. Я намагаюся зрозуміти, в чому для Вас різниця.
Я ніколи не прикривалася нічим іншим. Я завжди стояла на тій позиції, щоб не було ніяких подвійних стандартів. Наприклад, от Ви згадуєте, що я балотувалася. А Ви зауважте, я не називалася, наприклад, журналістом. В нас багато журналістів, які потім стали політиками…
Читайте також: Про Фірташа, відставку та незаконні забудови: ексклюзивне інтерв'ю з Кличком
В 2012 році на сайті ЦВК у Вас було вказано, що ваше місце роботи – це "Лівий берег", журналіст.
Це моє офіційне місце роботи було, так. Але подивіться мої заяви. Коли я залізала через паркан в Межигір’я, я заперечувала, що це була журналістська діяльність. Я казала, що це була політична.
Це правда. Але на виборах було вказано, що ви журналіст.
Ну так я працевлаштована була у журналістському виданні, що я могла написати. Але публічно я завжди заявляла про політику, щоб не було ніяких подвійних стандартів. Тобто якщо я журналіст, я повинна подавати різні точки зору в одному матеріалі. Якщо я на даний момент говорю, що я революціонер, я просто використовую, наприклад, свої публікації як засіб боротьби – я тоді так і говорила, я за це відповідала і так робила – то я революціонер.
Я хочу зрозуміти, що це означає. Це означає, що ваші публікації не відповідають журналістським стандартам? Які саме тоді?
Так, не відповідали вони. Я публічно заявляла: публікації після 2010 року – це не журналістські публікації. Це моя зброя боротьби з режимом Януковича як революціонера. Я завжди говорила, що я революціонер. Я на Майдані не ходила з бейджиком журналіста, розумієте.
Тобто вас не цікавлять які стандарти? Збалансованість, достовірність?
Ні. Я не прикриваюсь чимось. В нас дуже багато хто, якщо Ви згадаєте Майдан, були політиками насправді, а прикривалися бейджиками журналістів. Я цього ніколи не робила. От зараз, наприклад, я не стала народним депутатом. Я не буду говорити, що я стану журналістом, громадським активістом чи навіть політологом. Ні, я буду політиком. Зараз я знову продовжую бути політиком. Це означає, що я буду стояти на певній своїй думці, ідеологічній позиції, яка в мене завжди дуже чітка. І не буду говорити, що ця позицію, це тому що я взяла якісь точки зору, між собою звела і зі сторони дивлюся. Ні, я перебуваю всередині. І говорю те, що вважаю правильним з точки зору своїх ідеологічних постулатів.
Данило Мокрик та Тетяна Чорновол
Давайте повернемося до того, що ви сказали, що Ваші нинішні тексти є політичними, а не журналістськими. Чому? Чим вони відрізняються? Які журналістські стандарти ви тоді відкидаєте?
Дивіться, стандарти журналістські: якщо ти береш будь-яку тему, подай всі точки зору. Я не збираюсь подавати всі точки зору. Я збираюсь подавати свою точку зору, яка ідеологічна.
Тобто матеріал не збалансований?
Ви говорите як для журналіста. Я не журналіст.
Читайте також: Про ботоферму, критику і "смотрящих" Столара та Суркіса: Віталій Кличко дав відверте інтерв'ю
Ви оцей стандарт балансу для себе не використовуєте?
Звичайно. Якщо я стою на певних ідеологічних засадах, якщо це державність України. Вибачте, я не буду антидержавну позицію чи путінську позицію. В мене є певні ідеологічні засади, на яких я стою і не буду подавати іншу точку зору в своїх матеріалах.
Чому залишила "Народний фронт" і пішла до "ЄС"
Про політику. Ви сказали, що у Вас стабільна ідеологія. На виборах у 2014 році Ви пройшли у парламент другим номером у списку "Народного фронту". Ви були членкинею "Народного фронту". І весь час провели у цій фракції. На виборах у 2019 році ви пішли від "Європейської солідарності" і як безпартійна. Чому?
На той момент ми всі, "народнофронтівці", написали відповідну заяву про вихід з партії. Але якщо говорити системно, ми ж не будемо вдаватися в технічні деталі, я була в єдиній коаліції. "Народного фронту" і БПП. Вона займала певну ідеологічну нішу. На цій ідеологічній ніші далі пішла на вибори "Європейська солідарність", я пішла з нею. На тих же ідеологічних постулатах.
Чому Ви не вступили у партію тоді? Ви йшли як безпартійна.
Йшла як безпартійна. Вступила в партію десь в тих же днях. Тобто подавала документи як безпартійна, потім вступила в партію. Зараз я є членом "ЄС".
Інтерв'ю Мокрика з Фединою: Вони самі дають привід для критики: депутатка про своє ставлення до Зеленського та Порошенка
Чому було рішення вийти з "Народного фронту"?
Для мене найголовнішим є не технічні деталі, а займати якусь ідеологічну нішу. Наразі її займає "Європейська Солідарність". "Народний фронт" відмовився від боротьби.
А вийшли з "Народного фронту" чому?
Тому що "Європейська Солідарність" зайняла цю ідеологічну нішу. 2народний фронт» відмовився від боротьби.
І тому ви вийшли з партії? Ну партія ж існує?
М?
Партія існує?
Ну я ж вам пояснила, чому я вийшла з партії.
Ви могли залишатися в партії і йти на вибори від "ЄС" за тією ж ідеологічною нішою.
Це неправильно, це неправильно. Не треба, знову ж таки, сидіти на двох стільцях. Є певна ідеологічна ніша, в яку якась партія включилася боротися. А інша трошечки відійшла в сторону, перечекати момент. Я пішла з тими, хто залишився боротися.
Хто вам запропонував іти в списку "ЄС"?
Це було мною прийняте рішення, озвучене на фракції "Народний фронт". І далі воно все якось закрутилося.
Хто з "ЄС" вам запропонував це?
Рішення прийняв Порошенко.
Читайте також: Я не вважаю Медведчука своїм ворогом, – Леонід Кравчук про нову українську політику
Тобто він вам запропонував: Тетяно, йди з нами?
Так. Активну участь ще в цьому брала Ірина Геращенко, якщо вам цікаво.
Та, звичайно, що мені цікаво. Я хочу зрозуміти, як формується виборчий список.
Знаєте, я дуже ідеологічна людина. Я борець. Саме у таких людях вони були зацікавлені.
Але при цьому всьому ви, скажімо, дуже активно висловлювалися на підтримку Арсенія Яценюка, були радницею Арсена Авакова. Тобто ці люди вам далі близькі?
Я надзвичайно, насправді, підтримувала дуже багато речей, які робив Арсеній Яценюк. Я насправді вважаю, що він врятував країну в дуже складній економічній фінансовій ситуації. Я була свідком, як він боровся з мегакорупційними схемами. Насправді, в багатьох речах я його підтримувала і буду підтримувати. Але знову ж таки, ми ніколи не були якось особливо близькими, не працювали якоюсь однією близькою командою.
Та ну. Ви його дуже підтримували, вербально.
Підтримувала. Насправді, я його і далі буду підтримувати, якщо він буде займатися якимись речами, які будуть в інтересах країни.
Про Арсена Авакова
Арсен Аваков?
З Арсеном Аваковим ми зараз ідеологічно розійшлися.
В чому?
В тому, що він зараз працює в команді Зеленського. Я вважаю, що не команда Зеленського, а взагалі ту систему, яку вони будують в Україні – глибоко ущербна. Вона не може не завалитися. Це дуже величезна небезпека. Такі як Аваков і, в принципі, інші, з якими я певним чином працювала в одній команді, які зараз перейшли до Зеленського – вони зараз вважають, що цим новим треба дати шанс. І ми побачимо, що раптом у них вийде працювати на країну. Я вважаю, що ущербна система Зеленського на країну працювати не може. І чимшвидше почати з нею боротися – тим краще. Зараз не може ніяким чином ущербна система працювати на користь.
Головна ціль Авакова: які нові злочини вчинила поліція
Це питання союзників, а не ідеології. В чому змінилася ідеологія Авакова?
Ви неправильно ставите питання.
Та вже як вмію.
Є різні люди і різні цінності. Для мене не існує, насправді, якихось особистостей. Для мене існує державний інтерес. Я дуже ідеологічна людина. Ви подивіться на всю мою історію – від дитинства. Я дуже заточена внутрішньо на боротьбу за Україну.
Ви щойно сказали, що ви з Арсеном Аваковим ідеологічно розійшлися.
Розійшлися, так.
Арсен Аваков
В чому змінилася ідеологія Авакова в порівнянні з тим, що було?
Я ж вам говорю.
Ви говорите про союзників. А я питаю конкретно про Авакова. Ідеологічно змінився чому?
Ситуація яка. Для мене важливо, щоби ця держава була і щоб вона була успішна. Арсен Аваков вважає, що нова команда, яка прийшла до влади, можливо, буде сприяти тому, що таке держава буде і буде успішна. А я вважаю, що ця система глибоко ущербна, і вона тільки потягне нашу країну на дно. І не треба давати їм зараз ні часу. Зараз треба починати боротися. Бо якщо зараз упустити час, то далі вже не буде кому боротися. Розумієте, в чому ми розійшлися?
Приблизно. Для мене це питання все-таки участі в якійсь команді.
Ну ви так думаєте.
Я хочу зрозуміти, що Арсен Аваков зараз конкретно як міністр внутрішніх справ робить такого, що не відповідає вашій ідеології, власне, в сфері своєї професійної діяльності.
Дивіться, знову ж таки, якщо ви подивитеся на мої попередні публікації, політичні заяви, всю мою діяльність, на всі речі, які пишуть мені блогери – ви зауважите те, що я завжди чомусь багато беру на себе. Тобто, наприклад, іде якийсь негатив у країні – і як я починаю за це хвилюватися і починаю говорити "так, це я винна" чи "не я винна". Я справді беру дуже багато на себе.
Окей. А до чого тут Аваков?
А тому що Аваков зараз працює в команді, яка, я зараз вважаю, буде нищити країну. Розумієте?
Окей. Добре.
Справа не в Авакові. Справа в тому, що він опинився не з тої лінії фронту. Я вважаю, з тої лінії фронту, яка не буде працювати на країну.
Гаразд, я не скажу, що ви відповіли на моє питання, але ви сказали, що хотіли.
Можна цікавинку. Мене одна людина назвала, як мені здається, дуже влучно – "Таня – девочка с голубыми волосами". Типу Мальвіна. Справді – мій підхід дуже відрізняється від підходу дуже багатьох. Я крім того, що ідеологічна, я живу для себе в окремому світі – в ідеальному світі. Якщо я працювала, наприклад, журналістом – ну от ви ніде не почуєте, чи не побачите, чи не отримаєте якоїсь інформації, що я в когось там брала кошти, робила якісь замовні матеріали, брала участь у якійсь політичній кампанії. От для мене був ідеальний такий журналістський світ, і я справді не бачила бруду в журналістській професії. Коли я працювала політиком – я теж саме. Але ви розумієте, ті речі, якими я займалася, що в журналістиці, що в політиці – в них насправді дуже багато бруду. І дуже часто навіть успіхи досягаються брудними методами.
Читайте також: Я нічого йому не винен, – Зеленський про Авакова
Але я от всю свою енергію якось вкидала на те, щоб залишатися окремо в цьому ідеально світі, щоб бути, що називається – чистими. І, в принципі, знаєте – настільки я багато віддавала, що мені вдавалося інколи світ прогинати, що називається, під себе. Тому в мене зовсім інший підхід. Насправді, я дуже багато на чому втрачаю. Але я волію краще залишатися в своєму ідеальному світі.
Окей. Я не зовсім розумію, до чого тут Аваков. Але от раз ви вже сказали…
Аваков зараз поза моїм ідеальним світом, розумієте.
Про скандали
Гаразд. От ми читали коментарі, які лишають. Їх важко було відібрати. Тому що багато коментарів є відверто хамських. Але з усього, що я перелопатив, я зрозумів, що загалом дуже багато людей вважає вас скандалісткою.
От мені завжди цікаво, знаєте. Я коли з кимось розмовляю – мені теж так говорять – я завжди питаю, а чому. Що було приводом для цього. Тому що я часто йшла проти течії? Тобто скандалів вже не було як таких.
Методи цього ходіння проти течії.
Розумієте, я використовую ті методи – одна в полі воїн - в тих речах, якими я займалася. І використовувала ну бодай що, аби якось просунути справу.
Так. Але є методи, які є законними, а є методи, які є незаконними. Зрештою, пам’ятаєте, в 2016 році була історія з машиною. Коли ви сіли в чужу машину з тим, що цей автомобіль їздив. він критикував, в першу чергу, Сергія Пашинського…
Він не критикував.
Якби це не було, це був чужий автомобіль.
Він не критикував, він обливав брудом.
Чому Сергія Пашинського відправили за ґрати?Екснардепа звинувачують в умисному нанесенні тяжкого тілесного ушкодження. А все через суперечку у 2016 році між ним та В'ячеславом Хімікусом, який вже кілька разів притягався за так звану "хуліганку". Під час неї Пашинського вдарили пляшкою по голові. Лежачи на землі, ексдепутат вистрілив у ногу своєму нападнику.
Сергій Пашинський доводив, що стріляв з метою самозахисту та захисту своєї дружини.
У цій справі проти Пашинського то зупиняли, то поновлювали слідство. Втім, 4 жовтня 2019 року за справу взялось ДБР і екснардеп знову отримав підозру у злочині трирічної давнини. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Він пробуде за ґратами до 4 грудня.
Відео: Чорновол заблокувала авто з гучномовцем, яке критикувала Пашинського
Але це чужий автомобіль.
Почекайте. Я перед цим вам пояснила, що я людина, яка живе в ідеальному світі. Для мене за країну можна померти, за друга можна пожертвувати своєю репутацією, прикрити…
Але не увірватися у чужу власність.
Далі, я завжди за свої речі готова відповідати. Чим я відрізняюся від дуже багатьох, які теж роблять подібне і дуже багато і дуже по-хамськи.
Хто, наприклад?
Я не буду зараз говорити. Навіщо ми будемо про когось говорити.
Ну раз ви кажете, що є ще хтось, хто так робить, мені цікаво – хто.
Дивіться – багато, хто так робить. Але я завжди за своє речі готова відповідати. Тобто, якщо я порушила той закон, давайте там порушимо кримінальну справу за це, розглянемо всі обставини. Знову ж таки, ви зауважте, коли ви згадували, коли я залізала через паркан Межигір’я – я теж це коментувала. Так, я порушую закон. Але я це роблю для чогось. Коли це було Межигір’я – я робила це для того, аби показати людям, що жодні паркани не захищають Януковича.
Відео: Чорновол проникла в Межигір'я
А в автомобіль для чого?
Послухайте, це все з одної опери.
Ні.
Чому?
Тому що, в чому сенс залізти до диктатора на територію – я розумію. А в чому сенс залізти до якоїсь там невідомої людини в автомобіль і там сидіти і відмовлятися звідти вийти – я не розумію.
Ще раз поясню. Це все з моєї ідеологічної суті. Я готова сісти на кілька днів по адміністративці, перелізти через паркан, і влаштувавши політичну акцію – тому що я вважаю, що це потрібно державі. Так само я готова понести якусь відповідальність, прикривши друга від кулі – тим паче, що ця куля від негідника. Це одне і теж саме.
Про кнопкодавство
Була історія у 2015 році, коли вас спіймали на кнопкодавстві і ви тоді дали коментар "112".
Відео: Чорновол на "112"
Ви тоді сказали, що це була частково провокація. Навіщо у політиці займатися провокацією?
Саме тому, я вважаю, мене називають скандалісткою. Дуже часто якихось успіхів я досягала саме такими провокаціями. Бо не було для однієї людини, якщо вона "один у полі воїн" якихось інших методів. Ви зараз згадуєте кнопкодавство, а ви згадайте справу Онищенка у цьому контексті. Дивіться, насправді справа Онищенка була дуже важка…
Поговорімо про кнопкодавство.
Добре, тоді не говоріть про провокацію. Говоріть конкретно про кнопкодавство.
Ви самі сказали, що це провокація.
Я ж говорю, що це мої методи. Справу Онищенка теж мені вдалося зробити завдяки провокаціям, коли вдерлася в його офіс і провела незаконний обшук, вилучила документи, які свідчать, що він є власником конкретних фірм. З чого почалася справа Онищенка? З такої провокації. Так, це є мій метод, який у таких ситуаціях, коли я загнана у кут беззаконням, то я можу діяти у такий спосіб. Якщо ж говорити про кнопкодавство – це окрема справа. Дуже багато потрібних законів Верховної Ради попереднього скликання, на жаль, були досягненні саме через невеликий відсоток кнопкодавства. У чинній Раді кнопкодавства не буде. Але ви побачите, що це ще більше зло. Все життя – це не вибір між хорошим і поганим, це вибір між меншим злом і більшим злом.
Читайте також: Заплатять трохи менше, – Разумков назвав розмір штрафу для кнопкодавів зі "Слуги народу"
Так, але є межа законності.
Якщо говорити про межу, ви самі чудово бачите, що для мене ця межа дуже серйозна. Те, що ви говорите – це невинні речі. І ви мені закидаєте невинні речі. До слова, кнопкодавство за закон про митний режим для ввезення електромобілів. Що поганий закон?
Ні, нормальний.
Ну так що? Говорімо про результати, а не про формулу.
Де тоді межа? До якої межі для вас закон є обов’язковим?
Межі у кожної людини дуже важкі. Є якість власні інтереси, чи сім’ї, чи родини. Для мене найголовніше – це державний інтерес. Я дуже багато жертвувала своїм особистим, сімейним інтересом заради державного. Це ви бачите на прикладі моєї діяльності. Це для мене правда. Ви ніколи не зможете звинуватити мене у тому, що я ігнорувала державний інтерес.
Я так не кажу. Я хочу зрозуміти, де для вас межа закону. Тому що ви останні п’ять років працювали у Верховній Раді, голосували за закони, ви були законотворцем. І тут виявляється, що для вас є якісь закони, які можна порушувати, а якісь – не можна. Для мене це не сходиться.
Для вас це може не сходитися, якщо ви не дивитися на те, що відбувається системно. Ситуація була наступна: у Раді дуже багато законів, а особливо це стосується, на жаль, хороших законів, ухвалювалися кнопкодавством. І загалом у кнопкодавстві не було ніякого такого зла. Бо це не означає, що я прибігала до партії, наприклад, в "Опоблок" і голосувала замість "опоблоківця". Дивіться як відбувалося ухвалення певного рішення у Раді. Є засідання фракції й на ньому ніколи не було такого, щоб хтось встав і сказав: "Державний інтерес такий-то, але наш – інший. Підтримаймо наш політичний інтерес".
Так навіть в "Опоблоці" не кажуть.
Я не знаю, я не була в "Опоблоці", але якби записи засідання фракції "Народний фронт" потрапили в інтернет, то я насправді дуже цього хотіла б. У народу просто відкрилися б очі, яка там була риторика, і з яких підходів порушувалося рішення – голосувати чи ні. Бо вони були дуже державницькі.
Але дивіться, наприклад, фракція ухвалює рішення голосувати, але у фракції є група осіб, яка хоче, аби був прийнятий інший законопроєкт. Які були варіанти? Не прийти на засідання Верховної Ради. Начебто і не проти фракції, а законопроєкт не приймається. Я не говорю, що це про "Народний фронт", я говорю загалом. Тобто був такий спосіб діяння – не приходити. Не тому що ти прийшов, а тому що ти – проти. І просто не голосувати. На жаль, така ситуація стосувалася важливих законопроєктів.
Читайте також: Штраф чи звільнення – як карати кнопкодавів у Раді?
Кнопкодавство дуже часто витягувало саме хороші законопроєкти, а не погані. І тут питання: "Як знайти золоту середину?". Я готова за це відповідати, але я все одно буду голосувати, щоб хороший законопроєкт пройшов. Я дуже шкодую, що законопроєкт про єдину базу споживачі газу, не пройшов. Це основа прозорості газового ринку і платежів, а також основа боротьби з Фірташем. Він не пройшов. Чому він не пройшов? Бо Ляшко, який скрізь заявляв, що він – за нього, раптом почав витягати картки, затягати картки. Одного голосу не вистачило… І повірте, я готова була за нього хоч сто разів кнопкодавити. Правду кажу. Це було настільки важливо ухвалити. Але у тих умовах кнопкодавство грало позитивну роль. Зараз кнопкодавства не буде, але ви побачите, що і Верховної Ради не буде, і балансів не буде.
Де межа неприпустимості для вас?
У кожній ситуації по-різному. Наприклад, є межа неприпустимості позбавляти людину життя, але якщо ти потрапляєш на фронт проти ворога…
Це війна. Це інше.
Ні, от ви питаєте, де межа. У кожній ситуації вона різна. Головне – це те, на яких постулатах ти стоїш. Завжди важко ухвалювати ці рішення, але для мене найважливіше – це результат у державних інтересах.
Так, як ви їх бачите, тобто суб’єктивно.
Так, це правда. Звичайно, ви можете говорити, що це – слабке місце. Але це слабке місце кожної людини. Але чесніше інколи стояти на таких засадах і заявляти прямо, що я це дійсно роблю, і у навіть переходжу якусь межу, бо я бачу конкретний результат. І це набагато чесніше, ніж валити хороші речі, беручи кошти, і прикриватися тим, що ти борешся з кнопкодавством.
Я хочу зрозуміти наскільки у вас є критичність. Якщо виявиться, що ви ніколи не помилялись у своїй оцінці, що таке державний інтерес…
Ой, критичність у мене дуже велика. От зараз я вам заявила, що вважаю, що ця влада не принесе успіху для країни, я вважаю, що вона глибо ущербна. І коли на початку ти так заявляєш, то звичайно, що ти дуже ризикуєш бути неправим. Це наприклад.
Але знаєте, у мене насправді хороша інтуїція. Ви може зауважити, що у свій час я зробила собі кар’єру на журналістських розслідуваннях. Вони не були зливами. Вони були інтуїцією.
Тобто ви політик-інтуїт?
Так, в мене дійсно працює інтуїція. Щоб ви розуміли у 2012 році, коли я йшла на вибори на окрузі, я говорила людям, що я йду у Раду, щоб підняти Майдан. Не для того, щоб повалити корупційний чи авторитарний режим Януковича. Я казала, люди, якщо ми не встигнемо підняти Майдан, то Янукович заб’є Україну під Росію. Це буде безкровне злиття. Нам треба перехопити владу, щоб російські війська зустріли вже державною армією. Дивіться, як я була права.
Про Сергія Пашинського
Ви розповідаєте про те, що ви не помились, але я вас питав чи пам’ятаєте ви якісь свої помилки. Якщо ні, то це дивно. Ви згадали про вибори 2012 року. В одному з інтерв’ю вас запитали, хто тоді фінансував найбільше вашу передвиборчу кампанію. Ви відповіли, що запитаєте ту людину, чи можна про це казати. То все ж розкажете?
Я запитала. Він сказав, що це було б погано, тому що це може мати для нього якісь наслідки, тому що я відома людина з відомою позицією і він боїться, що це йому будуть мстити. Але я хочу запевнити, що з цією людиною останній раз я бачилась у 2012 році. Насправді, що цікаво, в мене з нею не було політичних проєктів.
Читайте також: Справи проти Порошенка і колишньої влади: які у них перспективи
Ви пам’ятаєте, яка це була сума?
Ні, я не можу цього говорити.
Серед людей, які вам тоді помогли, ви назвали Сергія Пашинського. Про ваш союз політичний зараз йде мова. То ви розійшлись політично чи ні?
Примітка: Інтерв’ю було записе ще до арешту Сергія Пашинського
Так. Можна сказати, що ми розійшлись, тому що Пашинський вважає, що цій владі можна дати шанс. А я вважаю, що не можна.
Тобто у вас була якась сварка щодо цього?
Знову ж таки, що нас поєднувало? Спільні ідеологічні засади. Тому що в мене був державний інтерес. В нього був державний інтерес. Був такий довгий час, коли накопувалось, що хтось щось таке зробив і це треба якось зупинити, я могла прийти тільки до нього, бо він мене зрозуміє, що це порушує якийсь державний баланс і що працює проти держави України.
А зараз ми ідеологічно розійшлись, бо він вважає, що цій владі можна дати шанс, а я вважаю, що вона вже почала знищення України. І з нею вже треба боротися.
Тобто Пашинський працює на знищення України?
Ні. Він дав цій владі шанс. Він не в цій владі, він взагалі осторонь.
Тетяна Чорновол та Сергій Пашинський
Ви колись говорили, що Пашинський є великим політиком, великою людиною та великим державним діячем. Ви притримуєтесь далі цієї думки?
Звичайно, притримуюсь.
Чому?
Тому що я говорила, що він стояв на певних ідеологічних засадах.
Ви кажете самі, що стояв
Зараз він усунений від влади повністю. Але яке це має значення? На яких засадах він стоїть?
Як яке? Ви сказали, що ви з ним ідеологічно розійшлись...
Ідеологічно розійшлись на тому, що він дає цій владі шанс, а я хочу з нею боротися. Розумієте?
Але він однаково залишається великим політиком та людиною?
Він ні. Він не є зараз великим політиком, а я є.
Він державним діячем залишається…
Як? Щоб бути державним діячем, треба мати якесь застосування можливостей державного діяча.
Якісь впливи особисті зберігає людина...
На кого? На Портнова?
Зараз не тільки Портнов є в українській політиці
Професійний – Портнов. А всі інші непрофесійні, то можна не зважати.
Аваков…
Я не знаю місце його в цій команді. І не знаю, наскільки він там зараз є державним діячем чи не є державним діячем.
Про Схід і війну
Ви в 2018 році пройшли військовий вишкіл. Ви говорили про те, що коли закінчиться ваша політична кар’єра, то ви цілком, можливо, підете в армію, можливо на Схід. Чому ви ще не там?
Я про це зараз дуже багато думала. Є три ситуації, чому в мене зараз це переноситься. Я не кажу, що я на цьому поставила хрест чи не збираюсь цього робити. Переноситься, тому що зараз така ситуація на фронті військова. Насправді, я тоді ще говорила, що мені важливо бути на фронті під час ескалації конфлікту.
Тобто коли не почнеться "гаряча фаза", то вам там робити нічого?
Не те, що нічого. В мене ж двоє дітей і немає в них батька. Поки немає "гарячої фази", як ви сказали, просто там десь сидіти і залишати тут дітей на маму – трохи не правильно. Це перше, що мене зараз зупиняє.
А друге, що зараз зупиняє, я справді бачу, що ця влада падає в авторитаризмі, в узурпацію влади. Летить стрімко. Всі механізми є. Як швидко у нас виявиться, що у нас режим Януковича був насправді демократичнішим порівнюючи з тим, що буде? То я думаю, що це буде дуже швидко. А тому треба закласти якісь основи боротьби.
Читайте також: Одного рішення Путіна достатньо, – Пристайко про те, чого Україна чекає від РФ на Донбасі
Які?
Прості.
Зараз ви не є посадовою особою, не є політиком в практичному сенсі
Задекларувати своє місце перебування в нинішній політичній карті. Моє місце перебування глибо опозиційне. Різко опозиційне. Радикально опозиційне. Мені треба це зараз задекларувати.
Поки я ще можу звертатись до людей. Поки я ще можу щось говорити. Поки я ще можу розкрити очі на деякі процеси, які вже видно. Бо зовсім скоро ніхто в цій країні не зможе говорити. У нас не буде корупції в цій країні, бо про неї ніхто не зможе говорити. Вона то буде, але ніхто про неї не буде дізнаватись.
Ви з одного боку кажете, що про це ніхто не зможе говорити, а з іншого – всі пам’ятають ваш законопроєкт 6688
Слухайте, той мій законопроєкт порівнюючи з тим, що винесла Верховна Рада... Ви будете про нього згадувати? Які ви смішні.
Буду згадувати, тому що це ваша ініціатива була, яка не йде в руслі свободи слова і свободи приватного життя
Порівнюючи з тим, що зараз проголошено в тих законопроєктах, мій законопроєкт – дитячі забавки.
Так, але ви грались в ці забавки. Ви створювали ґрунт для речей, які відбуваються зараз…
Ні-ні. Я створювала лише систему боротьби з кіберзлочинністю.
Яку? З тим що ви фактично пропонували прибити приватність в інтернеті?
Яку приватність? В цьому законопроєкті на що більше за все били – це блокада будь-якого сайту.
Читайте також: Військова, яка виховує дитину на фронті: зворушлива історія
Без рішення суду на 48 годин. Там була повна деаномізація користувачів в інтернеті, заборона шифрувати трафік з’єднання. Ось що там було…
Я підписала цей законопроєкт, я пропонувала його прийняти. В тих умовах, як Портніков сказав, анархічної демократії, яка в нас була, він насправді нічим не загрожував. Кіберзлочинність у нас просто процвітала і свобода брехні у нас була просто шалена. Але дивіться, цей законпроєкт не прийнятий, але скільки сайтів почали блокувати зараз. Але до періоду Зеленського не блокували.
Які сайти заблокували?
Заходите в інтернет, знаходите критику на Зеленського, відкриваєте і у вас буде плажечка.
Який конкретно сайт заблокували?
Я не пам’ятаю, але я дуже багато такі знаходила.
Більше – дивіться у відео.