Про законопроєкт щодо дезінформації
– Це законопроєкт, який винесли на суспільне обговорення для того, щоб його вдосконалити і зробити таким, аби захищав інфопростір України. Обговорення повинно привести до того, що цей закон неможливо буде використовувати в інший спосіб, ніж для захисту інформаційного простору. Зараз пошук недоліків закону – нормальний процес, який дозволяє нам і суспільству зробити більш якісний продукт.
Важливо! Запропонований Мінкультом закон про дезінформацію жорстко розкритикували у Раді: подробиці
– Кримінальна відповідальність настає за систематичне розповсюдження дезінформації. Держава має право захищати свою територію, екопростір, свої кордони, так само і захищати свій інформаційний простір. Тобто надати громадянам право на отримання достовірної і правдивої інформації в час гібридної війни. Ми повинні знаходити механізми, які нас убезпечать від дезінформації через визначення поняття "дезінформація" і запобіжники, які є в цьому законі і елементи, які будуть напрацьовуватись під час обговорень.
– Ми були до готові бурхливої реакції, оскільки цей закон обмежує велику кількість людей, яка зловживає свободою слова і створює факти, яких не існує. Тому буде діалог, для того, щоб люди розуміли наші дії.
Я сподіваюся, що ми ніколи не зайдемо в російський сценарій. Україна не Росія. Завдання цього закону, щоб це було неможливо. Зокрема, через запобіжники, які є в законі. Наприклад, є обов'язковим звернення до ЄСПЧ (Європейського суду з прав людини) перед винесенням кримінального викроку. Поки не дав відповідь – нема вироку. Ми взяли пластилін і будемо з нього ліпити. Так, ми дали пропозицію, і вона гостра.
– Все, що ми робимо, ми робимо публічно та обговорюємо. Зараз ми відкриті до пропозицій. Демократія – це правила, які виконуються всіма. Закон розповсюджується на всіх. І на чиновників, які створюють дезінформацію. І на журналістів. І на людей, які фінансують дезінформацію. І на людей, які створюють ботоферми. Тобто на людей, які спотворюють суспільну думку в пвених інтересах. І ця дискусія, яка зараз відбувається – дуже правильна. Ми давно вже так не говорили про дезінформацію як сьогодні.
– Щодо дати прийняття, то, думаю, мінімум два місяці знадобиться на вдосконалення закону.
Що відомо про законопроєкт про протидію дезінформації Мінкульт представив законопроєкт про протидію дезінформації у ЗМІ 17 січня. За ідеєю, він має діяти тільки протягом періоду російської агресії в Україні. Документ передбачає покарання за поширення недостовірної інформації – від адміністративних штрафів до позбавлення волі. Зокрема, коли представляли законопроєкт, мовилося про максимально суворе покарання за фейки у вигляді ув'язнення на термін від 5 до 7 років.
На сторінці місії ООН у фейсбуці повідомили, що розділяють тривогу громадськості щодо законопроєкту, запропонованого Міністерством культури. В ООН наголосили, що спроба запровадити кримінальну відповідальність за поширення дезінформації може обернутися справжнім переслідуванням журналістів за виконання своєї роботи.
Про поїздки артистів до Росії
– Поїздка українських спортсменів на змагання в РФ відрізняється від, наприклад, поїздки артистів. Адже міжнародні федереції проводять там чемпіонати, які є рейтинговими.
Цікаво! Російські актори намагались потрапити до України: деталі скандалу
– Через те, що такі змагання є рейтинговими, спортсмени, які на неї не їдуть, втрачають очки у загальному заліку. Міністр вважає, що це – міжнародне питання, а не лише України та Росії.
Міжнародній спільноті треба визначитись, як з цим бути: коли країна, яка напала на іншу, проводить в себе спортивні події. А країна, яка виборює свою незалежність, для того, щоб брати участь в чемпіонатах світу, повинна їздити.
– Їздити чи не їздити на змагання в Росію – це не тільки вибір спортсмена, так побудована система отримання очок, і це важлива різниця. "Натомість музиканти їздити на гастролі до РФ не повинні. Адже така поїздка є нормуванням відносин з агресором. Я проти такого нормування", – заявив Бородянський. Проте зазначив, що створення каральних інструментів не передбачає.
Зазначимо, що нещодавно в Україну стали в'їжджати артисти, які відвідували Крим, та на яких поширювалися санкції СБУ. Один з гучних прикладів – приїзд шведського виконавця Dr. Alban. На його думку, їздити чи не їздити на змагання в Росію – це не тільки вибір спортсмена, так побудована система отримання очок, і це важлива різниця. "Натомість музиканти їздити на гастролі до РФ не повинні. Адже така поїздка є нормуванням відносин з агресором. Я проти такого нормування", – заявив Бородянський. Проте зазначив, що створення каральних інструментів не передбачає.
Скандал із Dr. Alban: що відомо?На початку року шведський співак Dr. Alban в Україні взяв участь у новорічному шоу "Вечірнього кварталу", однак раніше виступав в анексованому Росією Криму. Через це виконавцю заборонили в'їзд в Україну. Однак за співака заступився Президент України Володимир Зеленський. Принаймні так спочатку повідомив сам виконавець в інстаграмі, але потім свій допис видалив.
Прикордонники заявили, що рішення пускати виконавця в Україну чи ні приймають лише вони. Згодом СБУ надала офіційне роз'яснення: виявляється, що Служба безпеки щодо відвідин анексованого Криму перевіряє лише артистів-громадян РФ.
Ведучий Сергій Лещенко запитав Бородянського, чи є у Мінкульту певне політичне рішення, як діяти у таких випадках. "Ми діємо в межах своєї компетенції, це – не наша компетенція. За це відповідає СБУ", – відповів чиновник.
Про нову голову Держкіно
– Трохи розповім про те, як відбувається конкурс. Національне агентство України з питань державної служби проводить співбесіди, після цього надає міністерству кандидатів. Що стосується Юлії Сінькевич – вона не дійшла до міністерства. НАДС вирішила не рекомендувати її нам на співбесіду. Все. Я знайомий з Сінькевич. Ба більше, я був тією людиною, яка запрошувала Юлю до участі в конкурсі. Взагалі, міністерство може запрошувати людей до участі і поширювати інформацію про конкурс в різні способи для того, аби кількість кандидатів була максимально фахова.
Що відомо про Юлю СінькевичСпочатку достатню кількість балів набрала тільки Юлія Сінькевич – генпродюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю з 10-річним досвідом роботи у сфері. Та Сінькевич не пройшла співбесіду у комісії Агентства з питань держслужби. Тоді вперше кіномитці вийшли на протест, бо переконані, що Сінькевич "завалили". Вони вимагали переглянути результати конкурсу. Натомість, Агентство з питань держслужби оголосило повторне змагання за посаду.
– З Кудерчук (переможниця конкурсу, – 24 канал) не був знайомий. Однак вже знайомі, адже я був зобов’язаний провести співбесіду. Враження нормальне. Ті експерти, які пишуть, що їх щось не влаштовує, – не подавались на конкурс. Однак треба було це робити. Тоді, пройшовши співбесіду, вони мали б рішення, яке дозволяє очолити Державні агенції. Тут все закономірно.
До теми: Ексголова Держкіно Іллєнко прокоментував скандальне обрання нової очільниці Кудерчук
Що відомо про конкурс на посаду та переможницю Марину КудерчукХоч у першому конкурсі Марина Кудерчук вибула ще на етапі електронного тестування, потім вона повторно подала свою кандидатуру на цей пост. Та за кількістю набраних балів посіла третє місце з п'яти. Найбільше балів мала Ольга Бесхмельниціна – продюсерка та виконавча директорка Фонду культурної дипломатії UART. А також високий бал від комісії отримав Сергій Зленко – директор київських кінотеатрів "Бумер" та "Магнат". Проте Кабмін обрав іншого лідера. У кіноіндустрії ім'я Марина Кудерчук – невідоме, тому митці не знають, чого чекати від нової очільниці Держкіно.
Марина Кудерчук очолювала місцевий кінотеатр в Запоріжжі з 2017 по 2019 рік. Також вона була співорганізатором місцевого кінофестивалю. Після нетривалої роботи директором кінотеатру подала свою кандидатуру на посаду заступника голови Запорізької обладміністрації з аграрних питань. У вересні 2019 року отримала посаду, а вже у листопаді її прізвище фігурувало у спуску кандидатів на посаду голови Держкіно.
Очільницею Держкіно стала Марина Кудерчук
– Ми зараз ввели правило для всіх переможців конкурсу – шість місяців випробувального терміну. На цей час виписується чітка процедура щодо обов’язків. І кожного місяця оцінюватимуть, як виконують завдання. Тоді все побачимо.
– Я вважаю, що українське кіно розвивається. Великим поштовхом до розвитку стало створення потужного об’єднання різних фахівців України, яке багато спілкувалось з владою. Тоді, три – чотири роки тому, на кіно виділили більше коштів. Створили закон про кеш-рібейт, який запрацював у 2019 році після внесення всіх остаточних елементів закону. Тобто, був створений потужний поштовх для розвитку кіно. Так, це можливо було зробити ефективніше. Ми зробили оцінку ефективності кіно за останні п’ять років і побачили, як було витрачено кошти. Треба рухатись далі.
Про мовлення на тимчасово окупованих територіях
– Мовник, який в нас існував – UA TV, з 2016 року до сьогодні витратив 620 мільйонів. Це пристойні гроші. Перше питання, яке я задав керівникам каналу: "Яка у вас аудиторія. Скільки глядачів вас дивляться?". На це питання не було відповіді. Це дуже дивна історія, коли на просте питання немає відповіді. Ми почали шукати різну інформацію. Те, що ми з'ясували: цей канал дивиться в середньому людина 6,5 хвилин на місяць.
Цікаво: Мінкульт виділить гроші на розвиток кримськотатарської культури і каналу ATR
– За нашими оцінками, жива аудиторія, яка включає і дивиться цей канал, вимірюється десятками тисяч. Тобто порівняно з витратами, які витрачаються на канал, це дуже мало. Для нас дуже важливим є мовлення на окуповані території. Ми протестували спосіб доставки сингалу – працює. Ми знайшли варіант наземного розповсюдження сигналу – на звичайну ефірну антенту. За нашими розрахунками, ми покриємо 80% населення тимчасово окупованих територій.
– Ми домовилися практично з усіма українськими медіагрупами про надання прем'єрного контенту для цього каналу. Буде футбол на цьому каналі, медіагрупа "Україна" передасть право на трансляцію цьому каналу всіх футбольних матчів, зокрема "Шахтаря". Це буде потужний канал. Інформація про Україну там буде подаватися у правдивому світлі. Це – наше завдання.
Мапа тимчасово окупованих територій Донеччини та Луганщини / інфографіка 24 каналу
– Цей мовний буде лише на тимчасово окупованій території. У Харкові, наприклад, його не зможуть ловити. Ми планували 15 лютого запуск каналу, але розуміємо зараз, що не встигаємо. Плануємо, що це буде з 1 березня. Назва, обличчя каналу – це все в процесі.
– Також важлива історія з кримськотатарським каналом. Нас критикували. Я хочу сказати, що ми активно співпрацюємо з Меджлісом для того, щоб робота каналу ATR була прозорою і ефективною. Збільшення його фінансування у 2020 році. Крім того, ми з Українським культурним фондом зараз працюємо над створенням різних програм для розвитку кримськотатарською культури та мови. Тобто у нас є багато елементів, які дозволяють нам розвивати культурний україснький простір та інформаційний простір на окупованих територіях.