Про побиття у Раді

Ви стежити за тим відліком, скільки вже днів не били Шуфрича?

Чесно кажучи, ні. Таким не переймаюся.

Читайте також: Про Авакова, "користь" кнопкодавства, перехід до "ЄС" і скандали: інтерв'ю з Тетяною Чорновол

Для вас це припустимо з точки зору свободи слова?

Не припустимо. Якщо ви уважно передивитеся всі сутички, в яких, на жаль, я змушений був взяти участь, я жодного разу не починав. Я завжди відповідав.

Я про те, чи припустимо з точки свободи слова вести такий відлік щодо інших людей?

Я скажу чесно, мені просто жаль цих людей. Я вважаю, що це не нормально, але, якщо вони не мають чим себе зайняти, то хай рахують, якщо їм від цього краще жити, то – будь ласка. Я за те, щоб людям жилося краще, навіть у такий спосіб.

Довідка: йдеться про сутичку у грудні 2018 року, що відбулася між Нестором Шуфричем та Юрієм Березою. Це сталося після голосування за законопроєкт про перейменування новоствореної української церкви.

Про посаду очільника комітету з питань свободи слова

Коли вас обрали головою комітету з питань свободи слова, то виникло перше питання: "А що Шуфрич має до свободи слова?". Шуфрич двічі був міністром надзвичайних справ, був членом комітету з питань бюджету. Тобто, де це все і де свобода слова?

Я міг би багато говорити щодо питань, які стосуються реально захисту свободи слова. Це і захист "5 каналу"під час відомого скандалу з Януковичем. Захист TVi, тоді я захищав права Костянтина Кагановського. Хоча і "5 канал», і TVi не зовсім симпатизували моїм політичним принципам. Але я вважав, що це їх право – говорити про те, що вони вважають за потрібне. І, якщо у ситуації з TVi був майновий конфлікт, то у "5 каналу"– суто політичний.

І тоді я зайняв позицію, що ми маємо зупинити цей тиск і залишити журналістський колектив. Це я захищав канали, які були моїми ідеологічними супротивниками. Щодо "Інтеру"та "НТН", то я захищав право журналістів надавати інформацію. Ці канали були для мене дружніми. Там у мене збігалася й ідеологія, і ставлення до журналістики в цілому. Але я вважаю, що кожен політик вже є спеціалістом з питань свободи слова інакше він не міг би ним бути.

Є політики, що є спеціалістами з придушення свободи слова.

На жаль, змушений погодитися з вами. На жаль. Я не думаю, що ви можете мені у цьому дорікати, що я колись придушував свободу слова. Навіть "1+1" я колись захищав.

Ми, можливо, ще повернемося до "1+1", але я хочу поговорити про те, що зараз відбувається. Я не дарма вам ставлю запитання щодо того, який стосунок ви маєте до свободи слова.

Можна я проведу паралель? От ви кажете, що я двічі був міністром з питань навчальних ситуацій. Згадайте, коли мене вперше призначили, то Україна ледь з ніг на голову не стала. Я зараз можу взяти на себе відповідальність і сказати, що у МНС мені точно не дорікають. А, коли мене вдруге призначили, то це вже ні у кого не викликало сумнівів.

Про ставлення ОПЗЖ до свободи слова

Коли я читаю передвиборчу програму ОПЗЖ, я не знаходжу там нічого про свободу слова. Навіть, коли тут йдеться про опозицію до влади.


Програма партії "Опозиційна платформа – За життя"

Я спробую швидкою відповіддю закрити це питання. Свобода слова для нас – це як сонце на небі, як ранкова роса.

Тому його навіть немає у передвиборчій програмі?

Але це настільки для нас самодостатнє та абсолютно вирішене питання, яке не має права навіть на якусь редакцію, то це 100%. Для мене вона очевидна. І я зараз у світлі останніх подій, пов'язаних з "112 каналом"та NewsOne, згадаю цитату Медведчука. Він сказав, що навіть при попередніх режимах, які потім визнавали злочинними, телеканали не закривалися. І це правда. А хіба будь-яка влада не доводить у той чи інший спосіб свої "Темники"?

Довідка: "Темники"– це закриті, неформальні інструкції для ЗМІ від Адміністрації Президента Леоніда Кучми, що були чинними з 2001 по 2004 роки. У них висвітлювали те, ким чином треба висвітлювати в новинах політичні події в Україні.

Нагадаю, що тоді журналісти самі сказали про те, що Медведчук розсилає "Темники».

Якщо було бажання влади подавати інформацію і певні факти, то це робили й до того, і після. Я вважаю, що питання "Темників"було і до того, як Медведчук став головою АП, і після того. Ми бачимо, що влада завжди намагалася, аби її діяльність висвітлювали у певному ракурсі. Чесно кажучи, це практика, що є зараз в усьому світі.

Ми говоримо про те, що АП розсилала вказівки, що і як висвітлювати телеканалам, які мали б не залежати від держави взагалі. І це пов'язується з прізвищем Медведчука.

Це пов'язувалося, але не доводилося. Я б зараз хотів уникнути говорити про Віктора Медведчука, але я скажу, що подібні речі були й з боку попередніх адміністрацій. Не хочу нагадувати, що робили з журналістами до Медведчука, бо ми вийдемо на дуже трагічне питання, яке для мене досі не з'ясоване.

Ви про Гонгадзе?

Безумовно. Питання свободи слова по-різному в різні часи. А намагання будь-якої влади нав'язати таке бачення подачі інформації – це природно для кожної влади в усьому світі. Це не нормально, але це стала практика. Я вважаю, що влада має спокійно відноситися до того, що про неї говорять і робити все б це робили позитивно. До прикладу, на сьогодні президент реально може вплинути на зменшення тарифів на 1,5 чи навіть 2 рази.

А як це стосується до свободи слова?

От я й кажу, що він цього не робить. Його за це вже критикують і ми відчуємо, що три канали. Які це робили, вже відчули на собі тиск влади. Це просто приклад – реакція влади на критику.

Я можу припустити, що це і відповідь на критику, яку зараз відчуває Офіс Президента з боку цих трьох каналів. Я не кажу, що вони опозиційні. Адже коли були позитивні дії з боку президента – обмін полонених і розмова з Путіним, які дали результаті – то ці журналісти підтримували позицію Зеленського.

Якщо ви пам'ятаєте, що з "112" і NewsOne почали розбиратися ще за часів Порошенка.

Так, Зеленський теж так сказав. Але завершується процес знищення цих каналів вже при Зеленському. І при такій владі, яка є в нього, я б сказав, що він мав би відреагувати.


Які ЗМІ контролюють українські олігархи / Інфографіка 24 каналу

Ви говорили з Медведчуком про "Темники" тоді? Ви вже були політичними союзниками. Ви запитували у нього, як таке може бути?

Ви знаєте, я самих "Темників"не бачив, але коли подавалася певна інформація від журналістів, то я там не бачив нічого такого, що викликало (примусу, – 24 канал).

Знаєте, другий президент України теж дуже складно сприймав критику. Однак вона була від журналістів, і на головних каналах: і "1+1", і "Інтері". Адже журналісти опозиційні по своїй суті.

Ви розумієте чому частина журналістів "у штики" сприйняла ваше призначення на посаду голови Комітету з питань свободи слова?

Приблизно так, розумію. Просто вони не сприйняли те, що цю дуже відповідальну і вагому посаду зайняв представник політичної сили, яка багатьма не розповідається. Я вважаю, що це була основна причина. А щодо мене особисто, то час покаже.

Про голосування за "диктаторські закони"

Одне з того, що одразу почали згадувати, то це що ви голосували за закони 16 січня.

Не хочу зараз виправдовуватися, але ми не знали, за що голосуємо. Ви пам'ятаєте умови: розгромлена зала Верховної Ради, заблокований голова ВРУ без жодної можливості звідти вийти. Потім через дахи перший заступний зайшов в ложе, де зараз розміщена фракція ОПЗЖ і звідти оголосив номери законів.

Ми руками проголосували, не знаючи про що, а потім почали розбиратися. Згодом ми підписами підтвердили голосування, а через деякий час його скасували.

Часто у вас таке бувало, що ви не знали, за що голосуєте?

Чесно скажу, бувало, особливо під час протистоянь. Одна справа, коли ти знаєш закон, але під час обговорення ти його чуєш, твої експерти дають потім висновки й ти вже приймаєш рішення безпосередньо перед голосуванням, або – є фракційна відповідальність.

Тобто ти можеш бути проти закону і маєш тоді дві можливості: висловити свою позицію на фракції або під час голосування. В мене у "Партії регіонів" був привілей голосувати як я вважаю за необхідне, на мене ніколи не тиснули. Це я пов'язую з певним авторитетом, який я мав у певному регіоні 13 років.

І вони це показали на голосуванні, вони змогли розібратися в умовах заплутаного протистояння між "Опозиційною платформою – "За життя" і "Опозиційним блоком". А хто не розібрався – пішов голосувати за Зеленського.

Про ставлення до "112" та NewsOne

Ви вважаєте канали "112" та NewsOne незалежними. Так зійшлося, що саме ці канали пов'язують з Медведчуком.

Прив'язка до Медведчука умовна. Ми можемо його конкретно прив'явати до Тараса Козака, що є не чужою нам людиною. Я це одразу кажу. Близькою, я цього не заперечую. Але ви ж знаєте журналістів цих каналів?

Я знаю десятки журналістів, які звільнилися.

А навіщо? Я зараз не хочу їх звинувачувати, але на їхньому місці я нікуди б не пішов. Я б відстоював своє право на подання інформації, як я вважає за необхідне. І хай мене звільняють.

Ви розумієте, чому вони зробили такий вибір?

Мені складно зрозуміти, бо це не притаманно моєму характеру. Я не тікаю з поля. Я читав, що вони це пов'язали з Медведчуком. А якби Медведчука обрали президентом України, вони з країни поїхали чи як?

Ну, якби Медведчука обрали президентом, то це була б трохи інша країна.

Я зараз не хочу давати оцінку журналістам, виходячи з посади, яку я зараз обіймаю. Я вважаю, що вони просто вирішили у такий спосіб висловити свій протест.

Ви вважаєте "112", "NewsOne" і "ZIK" незалежними каналами?

Незалежними в якому плані?

От я вас і питаю, в якому плані.

В незалежності подання інформації – так.

Тобто вони не мають жодного втручання в редакційну політику?

Я не відчуваю це. Що таке втручання в редакційну політику? Це фаршування певного інформаційного простору конкретними тезами, конкретними особами й конкретним світоглядом. Всі три канали запрошують представників всіх політичних сил. А це означає, що не може бути домінації ідеології, а далі це вже суперечка на майданчику.


Нестор Шуфрич

Насправді ж воно все трішки складніше і тонше відбувається. І ви, напевно, це знаєте не гірше за мене.

Інакше я питання поставлю.

Давайте я закінчу формулювати своє питання.

"Прямий канал"…

Що? Чи вони незалежні? Ні, я не вважаю цей канал незалежним.

Тоді я скажу так, тоді ці три не менш незалежні, ніж "5 канал", "Прямий", "1+1", "Україна". "1+1", "Україну", "5 канал", "Прямий канал" ви вважаєте незалежними? Оці чотири канали.

Ні, я не вважаю ці канали незалежними.

Тоді давайте…

Я не вважаю жоден канал, який належить так чи інакше власнику, пов'язаному з політикою або просто олігарху, незалежним. Це неможливо.

Я погоджуюся з вами, але рівень залежності може бути різний. Я вважаю, що на цих трьох каналах авторитет генеральних продюсерів. Я скажу, що на них дуже складно впливати. Дуже авторитетні самі по собі люди і я бачу, що вони відкриті й надають майданчик для всіх. Але я не бачу, такої свободи на інших каналах. Вибачте мені, не бачу.

Тобто ви вважає, що це все ж найвільніші канали в Україні?

Я вважаю, що там більші можливості побачити різні точки зору.

А, до речі, якщо ми говоримо…

Нещодавно "1+1" на своїй програмі. Я зараз не стежу за новиною, хоча, можливо, й варто. Але от в "Право на владу" вони почали трошки розширювати присутність гостей. Савік почав трошки протискувати свій авторитет присутність не прийнятних, як для мене, для Рената Ахметова гостей. Але це знову таки авторитет Савіка спрацював.

Повернімося до того, як воно працює. Може бути декілька флагманських шоу, в яких є нібито плюралізм, а потім в новинах навалюють те, що потрібно.

Данило, я зараз не хочу вам "ляща пускати" чи як це говориться? Але у вас точно незалежний канал.

Який? В нас "bihus.info" ви маєте на увазі? Так!

Абсолютно. От я б хотів, щоб всі канали були такі, як ви.

Дуже вам дякую. Від компліментарності переходимо далі.

До цього треба прийти.

Окей.

Але ж ви й не настільки залежні від певних обставин, як залежні інші канали. Ціна вашої незалежності теж не мала.

Окей, дивіться. Якщо ми говоримо про…

Вибачте мені, я не знаю. Ви супутниковий канал чи інтернет канал.

Інтернет в першу чергу, але ми виходимо і на телебаченні.

А ліцензія супутникова у вас є?

Я не можу вам сказати. Це не до мене запитання. Я проста людина, простий журналіст. І, як простий журналіст, я вас питаю чому краще комітет з питань свободи слова від вашої партії не очолив Тарас Козак чи Віктор Медведчук? Це люди, яка мають в медіа досвід.

По-перше, фракція визначила, що перша посада, яка буде надана нашій фракції, вони на неї запропонують мене.

Щоб це не було?

Так, щоб це не було. Таке було рішення. Я вдячний за довіру.

Тобто було б це місце в ЦВК, ви б пішли в ЦВК?

Ні-ні, у Верховній Раді. Коли, я вважаю, що це було би справедливо, мене заявили на посаду заступника голови Верховної Ради. Але там ми побачили певний маневр збоку "Слуги народу", Пінчука і "Батьківщини". Не знаю навіщо, але цю посаду віддали "Батьківщині", хоча я вважаю, що вона сьогодні не є опозицією. Опозиційність "Батьківщини" я міг би назвати тільки в питаннях, можливо, земельного, яке нещодавно проявилося активно. Й, можливо, в тарифному.

Тобто вам було все одно на яку посаду йти?

По комітету цьому я теж був здивований, що запропонували мене. Але, коли ми обговорили цю ситуацію. Дозвольте мені не говорити, як це відбулося. Я прийняв цю пропозицію. І дуже вдячний за довіру.

Але ми повертаємося до того, що свобода слова потрапила до вас випадково. Могла бути свобода слова, могла не бути.

Не погоджуюся, тому що цей комітет для нас був принциповий. Саме комітет з питань свободи слова. Для нашої фракції був принциповий. Ми поступилися заради нього іншими комітетами.

На що ви звернули увагу щодо свободи слова в пресмарафоні Володимира Зеленського, окрім "112", "NewsOne" і "ZIK".

Я скажу своє загальне враження. Було дуже ефектно, але не ефективно.

По змісту? На що ви звернули увагу?

Якщо однією фразою, дуже багато "Я не знаю", "Не зона моєї відповідальності". Це мене розчарувало. Що позитивно я сприйняв? Це те, що Зеленський взяв на себе відповідальність й виправив стратегічну помилку Офісу Президента. Це помилка Богдана була. Юлія Мендель підіграла загальній ситуації й не сприйняття ставлення Офісу Президента до журналістів. І він виправив цю помилку, тому що 14 годин спілкуватися не залежно ефективно чи не ефективно, але висидіти 14 годин і спілкуватися з журналістами – це заслуговує поваги. Інше питання, що вона була, як на мене, не ефективною. Тому що ми не отримали тієї інформації, яку зараз потребує суспільство.

Більше – дивіться у програмі.