Сьогодні – про те, як стрес змушує нас більше спілкуватися й чому це корисно для серця?

Зверніть увагу! Стрес знищує знання: як обдурити мозок і згадати вивчене

Що допоможе побороти стрес?

Оточення, є визначальним у нашому житті. Ми також знаємо про гормон окситоцин – гормон довіри, обіймів. Сьогодні про іншу його дію.

Окситоцин – це нейрогормон. Він задіює ділянку мозку, яка в тому числі відповідає за спілкування, заохочує нас зміцнювати відносини, бути більш близькими з друзями, співпереживати, допомагати й підтримувати небайдужих нам людей.

У компаніях, у тому числі українських, зрідка вже навіть практикують вдихати окситоцин, щоб викликати бажання піклування й співпереживання. Назви компаній сказати не можу. Розраховую, що повірите на слово.

Але погляньмо й на іншу сторону цього "доброго гормону". Наш гіпофіз активує окситоцин як частину реакції організму на стрес. Ми знаємо про адреналін, який синтезується у відповідь на стрес і провокує пришвидшене сердцебиття й пульс. Так от, коли під час стресу активується окситоцин, ми починаємо шукати підтримки. Цей природний намір підштовхує нас поділитись емоціями, які переживаємо, з кимось ще, не тримати їх в собі. Це тому у важкі часи, свідомо чи підсвідомо, ми намагаємось опинитися в колі оточення людей, із яким можна розділити складнощі.

Що ще важливо знати про окситоцин ?

Окситоцин впливає не тільки на роботу окремих ділянок мозку, а й на організм в цілому. Серед його важливих завдань – захист серцево-судинної системи від наслідків стресу, він дозволяє кровоносним судинам розслабитися.

Рекомендуємо! Секрети мозку: як ефективно запам'ятовувати важливе

Окситоцин і серце.

У серці є рецептори, які приймають гормон окситоцин. Коли це відбувається, окситоцин допомагає відновити клітини серця й ліквідувати будь-які пошкодження, нанесені пережитим стресом. Окситоцин буквально зміцнює серце і ця його відновлювальна функція ще більше активується за рахунок соціальної взаємодії.

Коли ми, переживаючи стрес, звертаємося до інших по допомогу, кількість виділення гормону збільшується й реакція на стрес стає спокійнішою. Крім того, відновлення організму після стресу в такій взаємодії також пришвидшується.

Замість висновків:

1. Шкідливих наслідків стресу можна уникнути. Чим більше ми спілкуємося з іншими людьми під час переживання стресу, тим швидше відбуватиметься відновлення.

2. Довіряти собі й уміти бути собі опорою – справді важлива навичка, як і вміння просити про допомогу і не залишатися з проблемами наодинці.

Нехай у нас із вами буде менше приводів для стресу! А якщо так станеться, то зичу кожному з нас мати оточення, із яким ми з легкістю ділитимемося й радощами, і тимчасовим стресом. З користю для здоров'я!