Учасники акції протесту вважають, що КСУ не мав би розглядати подання про державну мову. Судді повинні були повернути без розгляду заявникам. Оскільки вже є розгляд, то це свідчить про наміри прийняти негативне рішення. Детальніше – читайте в матеріалі журналістів 24 каналу.

Зверніть увагу Під КСУ відбулась акція протесту через розгляд закону про мову: фото

Протестувальники називають це реваншем "Опозиційної платформи – За життя". "Ви ж знаєте, що ОПЗЖ ніколи не була українською партією і не думала про український народ", – наголосила одна з учасниць протесту.

Експерти: Подання до КСУ про мову – маніпулятивне

Автори подання до КСУ – 51 народний депутат. Більшість з них зі фракції ОПЗЖ і кілька позафракційних. Мотивація – закон нібито порушує права національних меншин на вживання рідної мови, чим дискримінує російськомовних громадян. Її юристи називають маніпулятивною.

За словами експерта з конституційного права Олександра Марусяка, прикриваючись питаннями нацменшин, депутати стверджують, що оскаржать зміст закону.

Але якщо порахувати кількість сторінок подання, присвяченій змістовим і процедурним питанням, то на процедуру вони більше увагу звертають,
– пояснив він.

Мовиться про нібито зайві 22 голоси народних депутатів під час голосування за закон про мову. Мовляв, їх не було на засіданні парламенту 25 квітня 2019 року.

"Депутати самі потім говорять у цьому поданні, навіть якщо відняти 22 голоси, то все одно кількість нардепів, яка підтримала цей закон, буде понад 226", – зазначив Олександр Марусяк.

В Україні ще не ухвали закон про нацменшини

На думку експертів, питання щодо змісту теж притягли за вуха. Адже від початку було два варіанти регуляції мов в Україні. Прийняти один закон для усієї мовної політики.

Але, як відзначила експертка Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, попередній склад парламенту обрав шлях регулювання вживання української мови – єдиної державної. Натомість окремим законом – захист національних мов і національних меншин. І цей закон це питання не зачіпає.

Читайте також КСУ не ухвалив рішення щодо закону про державну мову, – ЗМІ

На це вказує і співавторка чинного закону Ірина Подоляк. У ньому регулюється виключно державна українська мова і жодна інша. Мовляв, його таким чином і виписали, аби питань з боку проросійських сил було менше.

Народна депутатка 8 скликання дорікає щодо затягування розробки закону про нацменшини вже чинним посадовцям.

Міністерство культури вже навіть коли міністром став Ткаченко, це з червня, повинно було б розробити законопроєкт про права нацменшин,
– прокоментувала Ірина Подоляк.

Голова Конституційного Суду Олександр Тупицький вказав на цю проблему під час брифінгу. Однак від прямої відповіді він ухилився.

"Нема там особливих проблем. Є питання нацменшин", – ствердив він.

Але фахівці наполягають, що для визнання закону неконституційним через відсутність іншого – такий аргумент юридично слабкий. Відтак малоймовірно, що мовний закон використовуватимуть під час чинної кризи для її ескалації. Адже поки все за процедурою.

Порядок денний було сформовано 2 тижні назад. Ця справа постійно розглядається і десь 1 – 2 рази на тиждень вона туди потрапляє,
– розповіла Юлія Кириченко.

Водночас це ще не гарантія, що обійдеться без сюрпризів. Фахівці наголошують, що скасування покарання за брехню у деклараціях суспільство взагалі не очікувало.

що передбачає закон про мову
Що передбачає закон про мову / Інфографіка 24 каналу