Про це пише видання "Дело". У статті наголошується, що за словами виконавчого директора громадської спілки "Розумні електромережі України" Олександра Візира, зношеність електромереж оцінюється на 80% в середньому по країні. Є області, де цей показник наближається до 100%. У 2019 році в електромережах відбулося 156 тисяч аварій.

Прикладом аварійності журналісти називають аварію на столичній комунальній ТЕЦ-5, в результаті якої 7500 будинків опинилися без світла, частково без водопостачання. Згасло освітлення і на кількох станціях метрополітену. На думку експертів, підстрахувати комунальну станцію генерації і зменшити наслідки відключення міг би оператор системи розподілу електроенергії, якби мав розвинену систему резервних ліній.

Проєкт, який дозволив би зменшити негативні явища даної аварії є. Це лінія 110 кіловольтів між підстанціями "Новокиївська" і "Московська". Проєкт лінії розроблений, але його реалізація коштує більше 400 млн грн. У нинішніх умовах її будівництво затягнеться на 10 років,
– говорить Олександр Візир.

Стверджується, що виправити ситуацію необхідно за допомогою масштабних інвестицій в електромережі. За оцінками експертів, до 2030 року на модернізацію електромережі в Україні потрібно витратити до 12,5 млрд. У минулому році в 1 км мережі інвестували 229 дол, а для масштабного оновлення мережі треба 1500 дол/км.

У матеріалі зазначається, що залучити такі інвестиції можливо тільки шляхом заміни системи тарифоутворення "Витрати +", яка є зараз в Україні, на стимулююче тарифоутворення (RAB-тариф) за європейською методологією. Вона передбачає, що інвестуючи в розвиток старих і будуючи нові електромережі їх власник буде отримувати ставку прибутковості на інвестиції на рівні WACC – середньозваженої вартості капіталу, що буде мотивувати його більше вкладати в електромережі.

Журналісти пишуть, що зараз в НКРЕКУ пропонують власну методику, згідно з якою будуть розділені активи електромереж на "стару базу" – ту, що було побудовано до введення стимтарифу – і "нову", ту, що побудовано пізніше. І встановити різні ставки прибутковості на ці бази.

Неефективність такого підходу підкреслила народний депутат, член комітету Верховної Ради з економічного розвитку Людмила Буймистер. За її словами, схожий підхід з поділом баз активів і різними ставками прибутковості намагалися ввести в 2013 році. Але це не допомогло залучити інвестиції, оскільки ставки прибутковості були нижче депозиту в банку, й інвестори не були зацікавлені в таких умовах. Крім того, розподіл баз активів не дозволив вести коректний облік обладнання.

Єдина причина відкату НКРЕКУ до умов 2013 року – це спроба зімітувати реформу, щоб продати державні обленерго на приватизаційних аукціонах за мінімальною вартістю. Адже, по суті, чим менш привабливі умови повернення інвестицій, чим більш зношені електромережі, тим меншу суму запросить за них держава,
– переконує Буймистер.

Журналісти відзначили, що подібна думка підтверджена дослідженнями. Центр відновлення економіки підрахував: якщо приватизувати активи обленерго зараз, при нинішньому тарифі і стані мереж, всі шість об'єктів будуть продані не більше ніж за 2-3 млрд грн. Якщо ж проводити приватизацію після впровадження стимулюючого тарифу, бюджет отримає 10-14 млрд грн.

Нагадаємо, раніше в.о. міністра енергетики Ольга Буславець назвала стимулюючий тариф – єдиним можливим способом залучити інвестиції в електромережі.