Одне з наших джерел зі світу протезування детально розписало нам, як була організована одна із найсвіжіших схем із розпилу коштів, які мали піти на забезпечення українців (в тому числі – і ветеранів) із інвалідністю спеціальними засобами реабілітації.
Читайте також: Рецепти успіху від Мінсоцполітики: як грамотно розпилити більше 150 мільйонів
Одразу попередимо: редакція 24 каналу готова надати можливість висловити свою позицію всім, кого підозрюють у причетності до цих схем.
Далі ж – просто наведемо розбір нашого автора, анонімність якого, поки що, ми вирішили зберегти:
Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, про яке сьогодні піде мова
"В Україні працює 93 підприємства, які забезпечують людей з інвалідністю необхідними засобами реабілітації. З них 12 – належать державі. Найбільшим – можна навіть сказати тим, навколо якого закручена вся система протезної галузі, – є Київське казенне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство. Київське КЕПОП, якщо скорочено.
Фігуранти оборудки
Не секрет, що в Україні триває приватизація державних підприємств. Протезні заводи теж є у списку на приватизацію до 2020 року. Зараз продається більш "вагоме" майно, ніж яким володіють протезні підприємства. Але поступово черга дійде і до них. Минулого разу така приватизація перетворилась на перерозподіл майна та грошей. Зараз є надія уникнути більшості ризиків. Але є нюанси.
Уявіть, що ви – інвестор. За яку фірму ви заплатите більше: за успішну та прибуткову чи за ту, у якої купа боргів? Думаю, відповідь очевидна. У нашій історії із протезними заводами так само виникає необхідність у прописанні серйозних інвестиційних зобов’язань. Оскільки всі заводи розташовані в центрі великих міст, то рано чи пізно знаходяться люди, які думають, а чи не простіше їх знести та побудувати ТРЦ?
Наприклад, Київський КЕПОП знаходиться у центрі туристичного Подолу. Тут потенційно маємо на чому заробити: вивід оборотних коштів; зниження вартості заводу для подальшої покупки через афілійованих осіб або замовників; перепрофілювання бізнесу на більш дохідний.
З цією метою директори державних заводів відкривають на близьких осіб приватні фірми та перенаправляють потік клієнтів туди. Ще можна використовувати виробничі потужності державного заводу для виконання приватних замовлень; списувати гроші на поточний ремонт і таке інше.
Зрозуміло, для такої делікатної роботи мусимо або ставити зручну людину, або брати гроші за посаду наперед. І як зручно, що директори призначаються державним секретарем та міністром напряму. Без конкурсу. Без думки колективу або відгуків людей. Без оцінки професійних якостей.
Керівники КЕПОП
Наприклад, КЕПОП з 31 серпня 2012 року керує Сергій Страшний. За рік після його призначення було створене ТОВ "Приватне київське протезно-ортопедичне підприємство".
Керівники ТОВ "Приватне київське протезно-ортопедичне підприємство"
Засновники ТОВ "Приватне київське протезно-ортопедичне підприємство"
З кінця минулого року ним керує Анатолій Солодко. Також у списку засновників з часткою у 25% від величезного статутного капіталу у 2000 грн ми можемо побачити Олену Солодко – мати керівника, яка також керує кафе "Фролівське" при Київському КЕПОП у центрі туристичного Подолу. Це нам доводить зв’язок приватної фірми з діючим директором КЕПОП.
Історія оборудки
За даними сервісу spending.gov.ua цього року приватне протезне підприємство отримало більше 2,7 мільйона гривень, минулого року – більше 17,6 мільйона. Тим часом, КЕПОП за поточний рік заробив 16,4 мільйона гривень, а минулого – 51,5 мільйона.
Цікаво, що приватній фірмі у 2018 році з державного бюджету було перераховано приблизно 10% прибутку. Решта – були отримані із столичного бюджету – з Департаменту соціальної політики Києва. Це – 15 мільйонів 884 тисяч гривень. Тобто, 90% бізнесу приватної компанії Страшного тримається на київській програмі "Турбота", а не на коштах національного бюджету.
Давайте проаналізуємо – яка ж частка коштів місцевого бюджету у долі державного підприємства.
2018 рік: КЕПОП з програми "Турбота" отримав 719 тисяч гривень. Це на 15 мільйонів 165 тисяч менше за отриману приватним підприємством суму за аналогічний період. Тобто, державне підприємство отримало з київського бюджету лише 0,01% тих грошей, які виділили приватному підприємству Страшного.
2019 рік: КЕПОП з програми "Турбота" отримав 259 тисяч гривень. Або лише 0,02% тих грошей, які виділили приватному підприємству Страшного.
За 2019 рік приватне підприємство отримало від КМДА лише трохи менше 700 тисяч гривень.
Чому так впали перерахунки з Департаменту соціальної політики до приватного підприємства Сергія Страшного? Причин декілька:
- Основна маса грошей перераховується у другій половині року. Це – особливості бюджетного планування та бюрократичних процедур. Зрештою, великі суму грошей зручніше перераховувати в останні місяці року, щоби уникнути надто прискіпливих перевірок.
- До 14 травня 2019 року департамент очолював Юрій Крикунов. Якого мер Кличко звільнив за порушення тендерного законодавства. Крикунов взагалі прославився умінням заробляти на будь-яких бюджетних програмах через таких бізнес-партнерів як Сергій Страшний. Саме тому при відставці чиновника припинився і бізнес.
Замість висновку. Контракт із державою у Страшного закінчується 14 червня поточного року. Потім його потрібно буде або продовжити, або призначити нового директора. Хотілося б закликати міністра соціальної політики Андрія Реву та державного секретаря Мінсоцу Віктора Іванкевича все ж не продовжувати контракт особі, пов’язаній з бюджетними оборудками. А в ідеалі – запровадити прозорий конкурс на посаду директорів державних підприємств. ДумайТе".