Нещодавно Олександр Усик дав інтерв'ю колишній регіоналці Олені Бондаренко, яка голосувала за диктаторські закони. А у 2014 році, під час загострення на Євромайдані, в інтерв'ю німецькому Spiegel говорила про те, що поліція на майдані діяла достатньо м'яко і в Україні ледь не державний переворот.
До теми Намагаємося не зачіпати політичні речі: Усик розповів про настрої в Криму
Бесіда з Усиком була на порталі "Ехо Києва". Це така собі українська платформа з проросійською пропагандою, яка працює на російські гроші. У цьому інтерв'ю регіоналка Олена Бондаренко поцікавилася в боксера, чи потрібна декомунізація. Олександр лаконічно відповів, що байдуже на якій вулиці жити, головне, щоб був хліб на столі.
Олена Бондаренко / Фото Liga.net
Дивно, що Олександр позиціонує себе як людину православну, сам каже про те, що радянська влада не приймала ченців та "батюшок", що багато з них загинули в концтаборах або провели там добрячу частину свого життя, але при цьому нічого поганого в радянських назвах він не вбачає. Тобто, є вулиці людей, які підписували накази про на масові арешти, розстріли й заслання в табори, але це не є проблемою – усе добре.
Дивіться відео блогу Леоніда Остальцева "VETERANO блог" за 21 березня 2020
У цьому інтерв'ю Олександр також прямим текстом сказав, що для нього бокс і впізнаваність – це можливість доносити думки до людей. Слава і впізнаваність – це величезна відповідальність. Але як використовує її боксер? На жаль так, щоби підігравати тим, хто калічить та вбиває його ж співгромадян.
Усик на інтерв'ю в Бондаренко / Скриншот з відео
Потім Бондаренко відкритим текстом каже про внутрішній конфлікт, а Усик "з'їжджає" з відповіді й розповідає про кинутих напризволяще людей. Кинутих "нами".
Олександр, будучи чемпіоном світу з боксу, будучи українцем зобов'язаний мати чітку й обґрунтовану позицію, а не півтори години говорити про "мир дружбу жвачку" і зверху приправити це православ'ям і дружбою "во Христі".
Мухаммед Алі, про якого ти сказав, був не тільки великим боксером – він не боявся йти проти системи, яка пригнічувала його народ, проти найсильнішої держави у світі, яку підтримувала більша частина її населення.
Мухаммед Алі / Фото АР
Він не розповідав, що вони не винуваті, що це все "поганці" обзивають нас і хочуть, щоби ми були прислугою. Він зайняв свою позицію й жодного разу не відступив від неї, що і зробило його по-справжньому великим. Олександр Усик разом із Василем Ломаченком могли би бути нашими Алі. Могли би стати символами, тими, хто надихає, мотивує, піднімає людей.
На твоєму плечі, Саша, такий самий герб, як і на моєму, але різниця між нами в тому, що я українець, а от чи можна так назвати тебе – не знаю.
Також різниця в тому, що я не пробачу тисяч вбитих українців, і я, як і багато таких як я, є тим добром із кулаками, про яке ти казав – дійсно, у мене є зброя, і яйця, щоб її застосувати щодо тих, хто бажатиме зла мені або моїм рідним, або моїй країні, бо так мене виховали бо я солдат і чоловік.
Мій батько, як і твій – офіцер, який так само служив в Афганістані. Я давав присягу на вірність Україні й казав, що захищатиму її – і не відмовлятимусь від неї, бо чоловіки так не роблять.
А тобі, Олександре, нагадаю, що перший вбитий військовослужбовець української армії був Сергій Кокурін, кримчанин. До цього причетні ті, з ким ти вітаєшся і з ким ти не хочеш говорити на незручні теми, а твій побратим Василь постить їх у себе в інстаграм і не вбачає в цьому проблеми.
Читайте також Зеленський деморалізує військових, а його політика "миру" не дає результату
Проаналізувавши сказане мною щодо тебе, передивившись інтерв'ю, прочитавши вислови – я таки маю вибачитися. Ти – не мавпа. Мавпи – це мирні тварини. Про тебе Олександр можна сказати іншим словом – звичайний манкурт.