Чому невеликий стрес може мати позитивний ефект у навчанні, а хронічний – мінімізує ефективність процесу до нуля? Такий вплив стресу було доведено спочатку на пацюках, яким під час експерименту вводили гормон стресу. У процесі поступового збільшення дози кортикостероїда результати тестування пам'яті спочатку покращувались, а потім при високих дозах різко погіршувались.
Цікаво! Секрети мозку: як ефективно запам'ятовувати важливе
Якість навчання залежить від здатності запам'ятовувати й відтворювати матеріал. Те, як ми запам'ятовуємо і згадуємо матеріал, залежить від того, у якому психоемоційному стані перебуваємо. Те саме і з важливими виступами й презентаціями.
Визначальна теза: ми не здатні обманути мозок, не здатні ним маніпулювати. Насправді, це мозок уводить нас в оману, керує нами й маніпулює на власний розсуд. Із цим сьогодні нічого не зробиш.
Проте ми можемо створити для мозку контекст, у якому він захоче зробити те, що нам необхідно. Тобто наше з вами завдання – увесь час створювати умови, у яких мозок буде ухвалювати рішення й діяти відповідно до наших потреб.
Тепер послідовно. Запам'ятовування інформації – трирівневий процес:
1. Запам'ятовування (як результат кожного чуттєвого досвіду активуються певні ділянки мозку). Для того, щоб інформація збереглася в довготривалій пам'яті, кожен досвід консолідується гіпокампом. На цьому етапі важливу роль відіграє мигдалеподібне тіло, яке відповідає за формування в пам'яті подій, пов'язаних із сильними емоціями.
2. Кодування. Далі гіпокамп кодує інформацію – укріплює синаптичні зв'язки, які активувалися на першому етапі. Усе.
3. Утилізація. Тепер, коли інформація закодована, вона або запам'ятовується, або через певний час вилучається із пам'яті. Тут працює просте правило: те, що мозок використовує, він зберігає, а те, чого не використовує, – утилізує.
Важливо! Інформація зберігається в різних ділянках мозку, а от за вилучення її відповідає префронтальна кора.
Зверніть увагу! Що руйнує плани на майбутнє?
Як стрес впливає на запам'ятовування?
Розберімося в тому, як стрес впливає на кожен із цих етапів. На першому і другому етапах помірний стрес навіть сприяє запам'ятовуванню сенсорного досвіду – у відповідь на подразник, який викликає стрес, мозок виділяє гормони (кортикостероїди), які запускають в мигдалеподібному тілі процес розпізнавання загроз і відповідну реакцію. Далі мигдалеподібне тіло впливає на гіпокамп, буквально закарбовуючи в пам'яті стресову ситуацію. Секреція кортикостероїдів стимулює роботу гіпокампу й сприяє консолідації пам'яті.
Коли людина відчуває хронічний стрес протягом тижнів чи навіть місяців, високий рівень кортикостероїдів обмежує здібності до запам'ятовування.
Стрес знижує активність префронтальної кори, яка відповідає за процес запам'ятовування. Така функція необхідна мозку для реакцій "бий, біжи або нападай" у небезпечних ситуаціях. Коли при стресі вмикається ця реакція, мисленнєвий процес буквально вимикається. Саме такий механізм спрацьовує, коли під час іспиту ми ми не можемо згадати матеріалу, який точно вчили, під час виступу не можемо згадати ні слова з промови, яку ретельно готували. У намаганні згадати матеріал ми починаємо нервувати і запускаємо замкнене коло – підвищується секреція кортикостероїдів, які ще більше пригнічують здатність згадати матеріал.
Що робити?
Коротко: ми не здатні ні керувати, ні паніпулювати мозком. Ми можемо створювати для нього умови!
1. Імітуйте подію.
Якщо ми знаємо, що в планах важливий виступ чи складання іспиту, то можемо підготувати мозок, створивши імітацію стресової ситуації. Усе нове викликає стрес. Готуйтеся до виступу чи іспиту, буквально відтворюючи ситуацію, до якої готуєтесь. Нехай усе буде точно відображати заплановану подію: та сама сцена, одяг, часові рамки. Коли мозок відтренерує кілька разів стресову ситуацію, то її контекст для мозку стане знайомим і секрецію кортикостероїдів буде зменшено.
2. Зробіть руханку.
Безпосередньо перед подією зробіть кілька фізичних вправ. Пришвидшене серцебиття й дихання викликаютьу мозку хімічні зміни, які знижують нервовість і підсилюють відчуття благополуччя.
3. Дихайте.
Безпосередньо перед подією зробіть кілька дуже повільних вдохів і видохів. Це подавить реакцію "бий, біжи, завмри". Концентрація на диханні впливає на зниження рівня стресу: це "працює" для широкого кола аудиторії – від третьокласників до студентів і керівників.
І не забувайте! Побороти прокрастинацію можна: пояснюємо як це зробити за 25 хвилин
Корисна звичка на майбутнє: кожного разу, коли мозок опинятиметься в критичній ситуації, зробіть кілька глибокіх вдохів і видохів. У повсякденні завжди дихайте на повні груди. А коли рахуватимите вдохи й видохи, дякуйте і за дихання, і за життя. Бо життя – це найголовніша цінність, якою варто перейматися. З усім іншим ми точно впораємося!