Цивільним людям звично сприймати війну, як казку. Яскраві кольорові картинки свідомості, що вимальовуються із героїчних легенд і епосів спочатку у художніх творах, шкільних підручниках, а потім і телевізійних новинах.

Читайте також: Що зараз відбувається у звільненому українськими військовими Травневому: ексклюзивні фото

Дитяче, повністю інфантильне, цивільне уявлення чітко ділить війну, як і будь-яку казку, або пригодницьке фантастичне оповідання, на дві біполярні частини. На чорне і біле. Хороше й погане. На героїв і зрадників. Злочин і подвиг.

На жаль, насправді війна є реальністю. З усіма притаманними реальності явищами і процесами. Змішуванням і зміною протилежностей. Підміною понять. Миттєвими перемиканнями героїзму на зраду, подвигу на злочин і, навпаки, їх одночасному здійсненні в одних і тих же діях, одними і тими самими людьми.

Справжня війна має не більше спільного з казковим цивільним уявленням про саму себе, ніж будь-які казкові процеси і персонажі зі своїми казковими прототипами. Ці протиріччя, конфронтацію між традиційним ідеалістичним народним уявленням-стереотипом та брудною військовою реальністю ми чітко спостерігаємо кожного разу при обговоренні небойових втрат, фатальних, смертельних і одночасно зовсім необов'язкових і невиправдуваних помилок, або не надто позитивних, але при тому ж абсолютно типових людських якостей солдата, що пережив десятки боїв.

бговорення тих, здавалось би, ледь не буденних воєнних явищ, про які самі бійці зазвичай без будь-яких проблем можуть поговорити при зустрічі на цивілці у своєму внутрішньому середовищі, своїй власній замкненій компанії – відтвореному симулякрі свого іншого, паралельного воєнного Світу.

На відміну від цивільних, ці бійці вже давно зрозуміли, що паралельні світи не перетинаються. Давно й чітко зрозуміли, наскільки марно щось пояснювати і розповідати комусь, хто не був в тому, в іншому, але надто реальному, не казковому Світі, для кого там завжди будуть існувати тільки герої і чудовиська. І поки таке протиріччя досі існує, ми розуміємо, що переважна частина країна живе у своєму звичному цивільному Світі. Та, мабуть, воно й на краще. Адже світам війни і миру ніколи не перетнутися, повністю не поглинувши і не знищивши один одного.

Читайте також: Навіщо Захарченко та Сурков підтягнули свою людину у керівництво "МДБ" "ЛНР"