У пресі вже багато інформації про те, як використовується адміністративний ресурс і так звані "мережі" по підкупу виборців. Усі топові кандидати уникають незручних інтерв’ю. Навіжені прибічники політсил цькують усіх незгодних з собою до такої міри, що починати з ними розмову чи заходити у соціальні мережі немає жодного бажання. Таке враження, що вся країна на грані одного великого нервового зриву.
Читайте также: Війна за реальність: навіщо Росія змушує українців в усьому бачити лише негатив
Це не вперше вибори супроводжуються масовою істерією і коли на них намагається вплинути Росія.
Стати депутатом перших двох каденції було відносно нескладно. Так учитель історії Роман Безсмертний зміг потрапити до Верховної Ради в 1994 році, витративши 300 доларів, хоча він стверджує, що витратив 120. Майбутній ведучий Андрій Куликов балотувався і самотужки клеїв свої агітаційні матеріали на стовпах. А так, наприклад, виглядала передвиборна агітація Віктора Януковича на початку 90-х роках.
Агітація Віктора Януковича у 90-х роках
Значну частину 90-х роках парламентом ходили невеликі суми грошей і депутати мали совість. Проте у 1998 році, після виборів за змішаною системою, до Верховної Ради пройшов великий бізнес й усе змінилося. На той момент в країні уже відбулося швидке накопичення капіталу новими бізнес-елітами, які зрозуміли, що маючи вплив на владу, зможуть отримувати значно більші прибутки.
У 2000-х роках українські політики почнуть запрошувати експертів з Росії. Вони лишилися без роботи вдома, де путінський режим усе швидше узурпуватиме владу, й вирішать заробити її в Україні. Та це не змінить їхньої зверхньої позиції до українців. Завдяки росіянам з’являться технології, що посіють ненависть між українцями з різних регіонів.
Передвиборча кампанія у 2014 році
Росіяни принесуть на початку 2000-х років в Україну технологію, яку візьме на озброєння адміністрація президента Кучми. У кінці 2001 року на українських каналах з’являться темники – це листи з роз’ясненнями що можна коментувати, а що ні, яких експертів про що питати та у якій тональності про кого говорити.
Кампанія часів першого Майдану вважається найдорожчою за усю історію України. Витрати не рекламу та піар одного лише Януковича тоді оцінювалися у суму близько мільярда доларів. Тоді ж масово використовувалась технологія "чорного піару", яка так само залучена і зараз.
У 2000-х стали масового використовувати інші технології
• Використання зірок. Відомі українські і не тільки співаки за гонорари давали концерти по усій країні під прапорами політичних сил.
Гурт Scorpions давали концерт під прапором одного з політиків
Частина митців була більш орієнтована на "Партію регіонів", де був покійний Кузьма. Частина їздила з "Помаранчевим табором", наприклад, Руслана. А Наталія Могилевська на різних кампаніях устигла попрацювати в різних таборах.
Коли формат із зірками себе вичерпав, то їх почали включати у списки політсил. Тоді до Верховної Ради потрапили Руслана Лижичко, Святослав Вакарчук, Ян Табачник та телеведуча Ольга Герасим’юк.
• Масова скупка виборців. Якщо непрохідний Леонід Черновецький став мером Києва, роздаючи гречку, то з кожною наступною кампанією ціна питання росла, поступово вирісши до так званих сіток – багаторівневих мереж з людей, що продають свої голоси за гроші. Де є своя ієрархія і різні рівні оплати на кожному з її рівнів.
Леонід Черновецький
• Використання своїх людей у виборчих комісіях для фальшування результатів виборів, їх зриву або прикриття порушень на користь когось з кандидатів. Першим дійсно гучним випадком були вибори мера міста Мукачево у 2004 році. Ця технологія частково пояснює кількість кандидатів у президенти, адже кожен з них має право висувати своїх представників у тервиборчкоми.
• З появою цифрових технологій усі політсили почали скуповувати так звані "ботоферми" для розгону потрібних їм меседжів у соціальних мережах й цькування прихильників опонентів.
Вибори в Україні
У 2004 році, не очікуючи остаточних результатів підрахунку голосів, Володимир Путін привітав Віктора Януковича з обранням. Починаючи з тих виборів і на усіх подальших, Росія мала своїх прямих, технічних і завуальованих протеже. Кандидатів – які будуть для неї більш зручними та вигідними.
Якщо Росії це вдалося зробити в Америці, то що говорити про Україну. Це одна з головних причин чому вибори настільки брудні, а в суспільстві така кількість ненависті і зневіри. Нас продовжують розколювати і ділити на сорти, як раніше. А ми продовжуємо на це вестись.
Ці вибори будуть важкими, але у них багато хорошого, бо вони непередбачувані. Ніхто зараз не візьметься прогнозувати їх результат, а це ознака справжньої демократії. Кричуща різниця між Україною та Росією. На цих виборах немає "Комуністичної партії", а антиукраїнські сили, утворені з решток "Партії регіонів", слабкі і розпорошені.
Читайте также: Або громадянство РФ, або доля Сенцова: кримський татарин і боєць ЗСУ про захоплення Криму
І найголовніше, що вибори цього року стануть останніми, на яких політики породжені часами Кучми матимуть серйозний вплив. Це дає надію на часткове оновлення нашого політикуму від цього баласту.
Тому прийдіть на вибори. Навіть, якщо ви не прийдете, то продаж голосів, фальсифікації, силові протистояння на дільницях усе одно будуть, а ваш голос ні. Проплачені за гречку бабусі прийдуть і вирішать майбутнє за вас.