Дещо про підсумки виборів у Києві. Загалом, результати уже більш-менш зрозумілі, тому є про що говорити.

На вибори як на політичну "смерть"

Загалом, найбільшою сенсацією стала не перемога Віталія Кличка (навіть у першому турі), а друге місце Олександра Попова, яке, тим не менше, не дало йому можливості продовжити боротьбу за крісло міського голови.

Зверніть увагу! Десь радіє Путін: чому Попов – це наше ймовірне жахливе майбутнє?

Найбільш медійно та рекламно активні кандидати (І. Верещук, А. Пальчевський) програли не лише Кличкові, але й іншим конкурентам, що, мабуть, дозволяє повторити просту істину: "яскрава" картинка не може компенсувати відсутність політичного смислу, а останній завжди зводиться до відповіді на просте питання: чому мають підтримати саме цього політика, а не когось іншого? Як пояснити необхідність саме такого вибору.

Створення інформаційних приводів не може підміняти кампанію. І орієнтація на переможну кампанію Зеленського тут ні до чого, адже там ситуація була зовсім іншою.

Загалом, у мене складається таке враження, що більшість опонентів Кличка йшли на вибори як на "смерть" – політичну, звісно. Як гладіатори, що салютували, і навіть боролися між собою, однак без надії здобути реальну перемогу.

За таких умов Кличку взагалі не треба було організовувати якусь кампанію. Лише точкові дії для нагадування. Тому я думаю, що ця виборча кампанія може бути уроком для багатьох.

Висновки я бачу наступні

1. Хочеш кинути виклик міському голові, що міцно стоїть на ногах? Потурбуйся про змістову складову кампанії.

2. Реклама – не те саме, що кампанія. Генерування інформаційних приводів – не те саме, що кампанія. Заміна міської влади – це завжди "ризик" з точки зору виборця, і цей ризик має бути більш ніж виправданим.

3. Місцеві вибори – не те саме, що загальнонаціональні.

4. Бренди теж не підміняють змістовну складову кампанії.

Читайте також Чому мені сподобалися підсумки місцевих виборів

Ні, якщо задача була бути "масовкою" у кампанії Кличка, то вона виконана цілком нормально. Хоча найкраще впорався Попов. Він взагалі інформаційних приводів не генерував і рекламою не зловживав. Не встиг набриднути і навіть зайняв "почесне друге місце", яке, звісно, йому теж нічого не принесе.