Спостереження за роботою українського парламенту показують, що в усі часи перед депутатами стоїть дві найбільші спокуси:

  1. освоєння бюджетних коштів;
  2. внести все на світі в Кримінальний кодекс.

Зверніть увагу! Офіс Президента хоче ввести відповідальність за прослуховування топ-чиновників

Чергова наруга над Кримінальним кодексом

Ініціатива з усього робити злочин часто переходить межі адекватності. Я свідома того, що думка фахівців на тлі рейтингів, власної вигоди та насолоди владою – зайвий елемент. Але надія помирає останньою, раптом цей текст врятує Кримінальний кодекс від чергової наруги.

Йдеться про ідею криміналізувати публікацію таємних записів чиновників.

Річ у тім, що в Кримінальному кодексі вже є відповідальність за порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер.

Закон наразі захищає як приватну, так і службову інформацію.

У нас вже передбачена кримінальна відповідальність за розголошення державної таємниці, за передачу та збирання відомостей, що становлять службову інформацію, зібрану в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, за розголошення відомостей військового характеру.

Що вам заважає вже зараз відкривати кримінальні провадження проти тих, хто продає інформацію, здобуту незаконним шляхом? Я маю на увазі тих, у кого є доступ до зняття такої інформації... Це ж зрозуміло, що не журналісти роблять ці записи.

До речі! Для мене це порожня справа, – Зеленський про "плівки Єрмака"

Неможливо заборонити інтернет! А це означає, що якою б не була заборона на публікацію, якщо станеться витік інформації, то вона буде оприлюднена. Способів – мільйон, і жоден з них не підпаде під нову статтю Кримінального кодексу.

Тому, реагувати треба не на тих, хто публікує, а на тих, хто незаконно прослуховує, записує і передає третім особам.