Руслана Рябошапку призначили заступником глави Офісу Президента України 21 травня, одразу після інавгурації Зеленського. Вже 29 серпня він став генпрокурором, коли відповідне рішення ухвалила Верховна Рада. Та вже через пів року Рада відправила його у відставку, повідомляє 24 канал.

Детальніше Проти Рябошапки відкрили кримінальне провадження, – ЗМІ

Кримінальне переслідування Рябошапки

Проти колишнього свого вищого керівника відкрила справу Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Це було зроблено за зобов'язанням Антикорупційного суду.

Справа стосується імовірних декларування недостовірної інфорамції та корупції. За це колишньому очільнику Офісу генпрокурора загрожує до 12 років за ґратами.

Нині сам Руслан Рябошапка перебуває у Французькому Страсбурзі, де працює його дружина – у суді з прав людини.

Біографія Руслана Рябошапки

Сім'я та освіта: цікаві факти

Руслан Рябошапка – 43-річний політик та юрист. До призначення на посаду генпрокурора працював заступником глави Офісу Президента Володимира Зеленського, де відповідав за правовий блок і відносини глави держави з судами.

Вищу освіту здобув за спеціальністю правознавство у тепер вже неіснуючому приватному українсько-ізраїльському Міжнародному Соломоновому Університеті в Києві.

Рябошапка – одружений з юристкою Олесею Бартовщук, яка працює у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ) в французькому Страсбурзі. Пара виховує трьох синів – Тимура, Луку та Марка. Усі вони мають громадянство Франції та живуть з матір'ю на території ЄС.

Кар'єра: де встиг попрацювати Рябошапка

Після закінчення університету в 1998 році Рябошапка працював на різних посадах в Державному департаменті з питань виконання покарань та влаштувався у Міністерство юстиції. Робота у відомстві затягнулась на 12 років. Саме там політик і сформувався як фахівець.

У Мін'юсті Рябошапка пройшов шлях від головного спеціаліста до начальника Департаменту законодавства про правосуддя, правоохоронну діяльність та антикорупційну політику.

У 2010 році отримав звання Заслуженого юриста України. У цей же рік його призначили директором новоствореного Бюро з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів, який очолював Микола Азаров. Але вже у лютому наступного року уряд ліквідував цю структуру. За однією з версій, причиною стало те, що корупціонерів почали шукати "не там, де треба".

Після закриття Антикорупційного бюро Рябошапка і далі відповідав за ті самі питання – але вже у статусі заступника керівника Департаменту юридичного забезпечення апарату Кабміну. "Польової" боротьби з корупцією у його роботі було мало – чиновник нікого не "ловив", не затримував і не контролював чиюсь діяльність. Проте, Рябошапка став одним із провідних в Україні авторів правових норм із запобігання та недопущення хабарництва у системі органів виконавчої влади.

Радимо ознайомитися Рябошапка розповів про останню розмову з президентом Зеленським

Коли ж восени 2013 року на вулиці міст почали виходити незадоволені політикою Януковича люди і в країні розпочався Євромайдан, Рябошапка пішов з уряду Азарова.

Роботу він знайшов у неурядовій організації Transparency International Україна, де півроку займався антикорупційними питаннями.

Після перемоги Революції гідності у 2014 році юрист повернувся до рідного Мін'юсту, де обійняв посаду заступника міністра Павла Петренка. У жовтні Рябошапка вдруге у звільнився з Міністерства юстицію. Можливо, цього разу назавжди.

Через півтора року, у березні 2016, правознавець став членом Національного агентства з питань запобігання корупції. Там він займався питаннями антикорупційної політики та запобігання конфлікту інтересів.


Рябошапка разом з керівництвом НАЗК

Однак у червні 2017 року Рябошапка написав заяву про звільнення і пішов із НАЗК з гучним скандалом. Він звинуватив голову органу Наталію Корчак у неефективній роботі, небажанні вирішувати проблеми агентства та зволіканні з перевіркою електронних декларацій прем’єра Володимира Гройсмана та інших міністрів.

Співпраця з Зеленським: як Рябошапка потрапив у команду президента

Подейкують, що Руслана Рябошапку у команду кандидата в президенти Володимира Зеленського привів Андрій Богдан, вже колишній Офісу Президента. Сам Зеленський напередодні другого туру президентських виборів представив Рябошапку як головного спеціаліста з правоохоронної та антикорупційної політики у своєму штабі.

Після перемоги на виборах Зеленський призначив юриста заступником глави Офісу Президента. На цій посаді Рябошапка курував антикорупційні питання і Національну раду у боротьбі з корупцією при президентові.

Щодо ініціатив, то Рябошапка лобіює скасування "поправок Лозового" в кримінальному кодексі. Вони вводять низку обмежень для слідства: скорочують термін досудового розслідування, вводять проведення експертиз тільки за рішенням суду і так далі. Також Рябошапка виступає за посилення захисту свідків і викривачів у справах про корупцію, адже в іншому випадку вони бояться свідчити на хабарників.

Читайте також Руслан Рябошапка після емоційного виступу залишив залу Верховної Ради

Декларація Рябошапки: яким статками володіє представник Зеленського

Останній раз Руслан Рябошапка подавав електронну декларацію в березні 2018 року за попередній 2017 рік. Згідно з нею, він власної нерухомості немає. Проте, його дружина Олеся є власницею:

  • квартири площею 150 метрів квадратних в елітному селі Нові Петрівці на Київщині (співвласниця);
  • земельної ділянки площею 318 метрів квадратних в селі Нові Петрівці на Київщині (співвласниця);
  • житлового будинку у Франції площею 145 метрів квадратних;
  • земельної ділянки площею 440 метрів квадратних у Франції.

Їздить Рябошапка на автомобілі Volvo XC90, а його дружина – на Volvo XC70.

Зарплата за 2017 рік, яку Рябошапка отримував в Національному агентстві з попередження корупції, склала 414 тисяч 147 гривень. Зарплата його дружини в Європейському суді – майже 3 мільйони гривень.

Окрім того, Рябошапка отримав дохід від відчуження рухомого майна майже на 400 тисяч гривень. Окрім того, Олеся Бартовщук брала в Страсбурзі кредит на суму в 430 тисяч гривень.

До речі Рябошапка: "Слуги народу" просили мене призначити своїх прокурорів і "порішати" деякі справи

Що Рябошапка встиг зробити на посаді Генпрокурора

Реформа ГПУ

Під час перебування на посаді генпрокурора Рябошапка може занести собі в актив реформу, яка зараз відбувається в очолюваному ним відомстві. Так, колишня Генпрокуратура потихеньку перетворюється на Офіс генпрокурора. Вже пройшов перший етап переатестації прокурорів і розпочався другий. Фінальна третя стадія має стартувати через три – чотири місяці.

Найближчі основні завдання з реформування прокуратури – це:

  • нові люди;
  • нові правила,
  • нові процедури,
  • нові стандарти.
  • нова кримінальна політика.

У пріоритизації справ – виділення того, що становить найбільшу небезпеку для країни та суспільства. Тобто основні зусилля слід спрямувати на попередження та розслідування злочинів, які є найбільш суспільно небезпечними. На жаль, сьогодні органи правопорядку мають погане уявлення про пріоритети,
підкреслював нещодавно в одному з інтерв’ю Руслан Рябошапка.

Справа Шеремета

Одна з гучних справ, яка за керівництва Рябошапки в Офісі генпрокурора набрала нові оберти. Щоправда, до розслідування вбивства журналіста у багатьох виникають питання.

12 грудня 2019 року українські правоохоронці заявили, що у вбивстві Шеремета підозрюють п’ять осіб. Зрештою, усіх їх затримали. Мовиться про Юлію Кузьменко, Андрія Антоненка, Яну Дугарь, подружжя Інну та Владислава Грищенків. Зараз над усіма ними тривають судові засідання.

Водночас активісти та адвокати переконують, що усі вищезазначені особи не є винними і цю справу "шито білими нитками". Крім того, щодня спливають все нові та нові докази, що Кузьменко, Антоненко, Дугарь і Грищенко можуть бути непричетними до підриву машини з Шереметом.

30 січня Руслан Рябошапка заявив, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета триває. Але доводити справу до суду поки що рано.

Мені здається, що зараз треба зібрати додаткові докази, щоб справу можна було передати до суду, оскільки зібраного обсягу доказів недостатньо,
– наголосив він.

Цікаво Розслідування вбивства Шеремета: справа в будь-якому випадку закінчиться погано

Справа Гандзюк

Ще одна гучна справа, що суттєво активізувалася після того, як Рябошапка очолив Генпрокуратуру (Офіс генпрокурора). Так, одного з підозрюваних у причетності до вбивства активістки Олексія Левіна (Москаленка) затримали в Болгарії і вже найближчим часом його можуть екстрадувати до України.

Також затримали ще одного фігуранта цієї справи – Ігора Павловського. Наразі щодо нього тривають судові засідання. За результатами останнього, він має перебувати під вартою до 16 квітня.

Зауважимо, що Павловський вже раніше перебував у СІЗО за справою Гандзюк, але його випустили під домашній арешт начебто через "жахливий стан здоров’я".

Павловський є колишнім помічником народного депутата 8-го скликання Миколи Паламарчука (фракція "Блоку Петра Порошенка"), якого також підозрюють в організації вбивства активістки Катерини Гандзюк.

Про які досягнення звітував Офіс генпрокурора

На сайті Офісу Генпрокурора серед досягнень за лютий вказано:

• нагляд за поверненням до бюджету 2,5 мільйона гривень,
• кримінальне переслідування народного депутата за “кнопкодавство”,
• часткова участь у виявленні на території України контрафактних анаболіків (спільно зі слідчими Франції, Словаччини, Польщі),
• оприлюднення підозри двом співробітникам розвідпідрозділів РФ, які перебувають в Криму,
• направлення до суду справи за обвинуваченням слідчого в переслідуванні "майданівців",
• оприлюднення підозри колишньому керівництву банка "Михайлівський",
• направлення справи до суду щодо заволодіння 5 гектарами землі в Харкові тощо.

З-поміж істотного, прокурори Офісу Генпрокурора відстояли арешт 143 об’єктів нерухомості колишнього голови Вищого Господарського суду України (ймовірно, мова про Віктора Татькова) і відправили до суду справу судмедексперта Давида Валіахметова, який допомагав “хворіти” підозрюваному у вбивствах і замахах Олександру Шепелєву.