На початку 13 століття монголи остаточно закріпилися в статусі жаху Азії, Близького Сходу та східної частини Європи. Детальніше про них – у матеріалі 24 каналу.

Цікаво Хто такі вікінги насправді: як вони підкорювали світ і відкривали Америку

Незабаром, охопивши чверть суші планети Земля Монгольська імперія стане найбільшою державою в історії людства (згодом її посуне Британська імперія). Вона розтягнеться від центральної Європи і аж до Японського моря, від частини Арктики – до Індійського субконтиненту.

Монгольська імперія
Монгольська імперія / Скриншот з відео

На піку своєї могутності імперію населяли понад 100 мільйонів людей. Це коли уся Європа не дотягувала і до 200. Територія Монголії сягала 24 мільйонів квадратних кілометрів. Для порівняння: сучасні загарбники, а це Російська федерація, розвалилася на 17 мільйонів квадратних кілометрів.

Секрет успіху монголів наче очевидний – багато озброєних людей. Та, крім того, це ще й той рідкісний випадок коли кількість зустрілася із якістю. Грамотні, гнучкі, інколи революційні ідеї ведення бою зробили монгольську орду одним із найкращих військ, що лише створювали люди. А Чингісхана – ймовірно найуспішнішим полководцем, богом війни.

Що відомо про Чингісхана

Темуджин (це справжнє ім'я хана) — не просто полководець, а щось на кшталт вожака, володаря усіх степових народів. Коли нашому герою було 9 років, його батька отруїли, а хлопця зі сім'єю вигнали бігати степами. Він якимось дивом вижив, підріс та зміг повернути собі владу у батьковій банді.

Потім Темуджин взявся захоплювати сусідні табори і збільшувати військо. Наростивши м'язи, він помстився убивцям батька і врешті вервичка таких перемог зробила юнака справжнім царем степів.

Чингісхан
Чингісхан / Фото Вікіпедія

У 1206 році відбувся курултай – це з'їзд степових народів. На ньому Темуджина оголосили верховним ханом, лідером всіх племен і нарекли Чингісханом.

Формування армії

Свою новостворену армію з об’єднаних монгольських племен Чингісхан максимально примітивно поділив на десятки, сотні і тисячі. Утім була і особлива фішка.

► До одного десятка входила лише найближча рідня.

► Сотню формували дальні родичі, або як мінімум близьку друзі та сусіди. Без жодного перебільшення, пліч-о-пліч билися чоловіки готові віддавати життя одне за одного.

Поділ на ті ж самі десятки, сотні і тисячі залишався навіть у цивільному житті війська. Сьогодні ви десятеро сидите за столом і порпаєтеся біля коней, а завтра у тому ж складі стинаєте комусь голови.

Між сотнями процвітало змагання. Усі прагнули першими захопити фортецю чи бодай перебити більше ворогів. А про міжусобні чвари монголи просто не встигали подумати. Хитрий Чингісхан, як ви зрозуміли, постійно знаходив їм цікаве заняття.

Правила Чингісхана

Залізши на трон, Темуджин створив нову Ясу – своєрідну конституцію. Там записав закони, за якими монголи повинні були жити і воювати. Солдатам у прямому значенні слова було заборонено боятися та тікати з поля бою. Дезертирство одного вояка вело до страти усього його десятка. Це працювало в обидва боки.

Хоробрість і честь Чингісхан шанував настільки, що ворогам які проявили ці риси у битві, він особисто пропонував приєднатися до свого війська.


Монголи / Фото sohu.com

Ці "дикуни" започаткували щось на кшталт правил дорожнього руху, чи точніше принцип – винен той хто ззаду. Тобто той, хто їхав позаду, життям відповідав за чоловіка попереду себе і навіть за його майно. Якщо неуважний монгол губив гаманець, сусід ззаду був просто зобов’язаний повернути його власнику.

А ще "примітивні варвари" вибудували найкращу у свій час поштову мережу. Кожен, навіть маленький, табір мав поштовий намет. Добре забезпечений їжею, водою, охороною та свіжими кіньми. Між ними кочували два гінці, які мали спеціальні знаки. Все працювало мов годинник. Це давало монголам велику перевагу під час війни, адже накази Чингісхана і його нащадків швидко розповсюджувалися навіть стотисячним військом.

Життя в дорозі

Монголи – кочівники, які звикли жити в дорозі. Їм вистачало хвилин 15-20, аби зібрати свої намети і помчати в пошуках нового дому. Навіть у дальніх довгих походах вони не втомлювалися.

Орда використовувала породу низьких коней, тому в дорозі, прямісінько у сідлі воїни спали ледь не зручніше, ніж на землі. Тож поля бою монголи зазвичай діставалися повними сил і швидше, ніж їх там очікували вороги.

Правила бою

Орда ніколи не покладалася лише на кількість та грубу силу. Попри усталений стереотип Чингісхан не закидував ворогів гарматним м’ясом. Навпаки – вони діяли хитро. Деякими прийомами монголів і досі користуються провідні армії сучасності.

Активно використовували розвідку. Яка давала детальну інформацію про ворога та зручні стежки для наступу. Темуджин шукав слабкі місця куди і націлював акцентований удар монголів. Саме так орда подолала Велику китайську стіну, повністю дискредитувавши оборонну функцію цього гіганта. Монголи просто захопили одну фортецю на стіні і спокійно перевели через неї стотисячне військо.


Захоплення фортеці / Фото sohu.com

Навіть якщо ворог мав більшу армію, в гарячій точці бою орда кількісно не поступалася. Усе завдяки ретельній підготовці до битви. Вони використовували свою головну перевагу – довершену їзду на конях. Скажімо, могли під'їхати до ворога одним рядом, а потім несподівано блискавично розлетітися і оточити суперника. Так званий розсипний лад. Це страшенно тиснуло на опонентів. Чингісхан взагалі любив залякувати ворога.

Уявіть картину. Вашу фортецю охороняє рів з водою. Та для хлопців Чингісхана – це не проблема. Вони кидають у воду сотні полонених у попередніх боях, яких завбачливо тягнули зі собою, і просто проходять по їхніх головах. Як взагалі після побаченого воювати?

В чому були успішні вояки Чингісхана – дивіться у відео: