У проміжку між двома турами президентських виборів в Україні набирає обертів міжнародний скандал. Китайський інвестор збирається подати інвестиційний позов проти нашої країни, оскільки вважає, що його право на доступ до правосуддя в Україні було порушено.


Павло Фукс

Що сталося?

Напередодні ЗМІ поширили інформацію про те, що китайська державна корпорація CNBM, яка володіє в Україні десятьма сонячними електростанціями загальною потужністю 267 МВт, через свої дочірні компанії подала до Міністерства юстиції так званий "notice on dispute" ("повідомлення про суперечку") про свій намір судитися з нашою країною.

Notice on dispute – механізм в міжнародному праві, згідно з яким, перш ніж суб'єкт подає позов до суду проти держави, він зобов'язаний повідомити уповноважені урядові органи про існуючу проблему і спробувати її врегулювати в досудовому порядку. Уряд має 6 місяців на відповідь. У разі, якщо сторони не домовляться за цей час, позивач отримує можливість подати позов до міжнародного суду.

У CNBM вважають, що держава Україна порушила їх права як міжнародного інвестора і допустила участь державних органів в незаконній експропріації активу на користь приватної структури. Згідно notice, в господарському конфлікті навколо однієї з сонячних станцій судові і правоохоронні органи незаконно і безпідставно стають на бік опонентів CNBM.

Такими діями Україна не тільки не захищає іноземні інвестиції, порушуючи відповідні міжнародні договори, а й сприяє експропріації таких інвестицій, вважають в компанії.

Діючі сторони:

• CNBM (Китайська Національна Група Корпорацій Будівельних Матеріалів) – одна з найбільших державних корпорацій Китаю. CNBM підпорядковується безпосередньо Комітету з контролю і управління державним майном при Держраді КНР. Сумарні активи CNBM становлять 52 млрд доларів США, штат компанії по всьому світу налічує близько 220 000 співробітників. Компанія вже більше 8 років включена в список найбільших світових компаній Fortune Global 500 – в 2018 році CNBM зайняла 243 позицію, обігнавши таких гігантів як Morgan Stanley (249), E.ON (254), Swiss Re (257), Facebook (274), Volvo (286). Виробничі потужності CNBM займають позиції №1 в світі по виробництву будматеріалів (цементу, бетону, скловолокна та ін.) Крім того, компанія активно розвивається в галузі поновлюваних джерел енергії, нарощуючи інвестиції в "зелені" потужності, виробничі лінії і нові проекти по всьому світу. CNBM володіє в Україні 10-ма сонячними електростанціями загальною потужністю 267 МВт. За результатами 2018 року, 10 СЕС CNBM в Україні виробили 310 млн кВт-год електроенергії, що дозволило забезпечити річне споживання електроенергії для більш 70 тис. домогосподарств. За 2018 рік СЕС CNBM в Україні заплатили 426,5 млн грн податків, діяльність підприємств допомогла скоротити викиди СО2 в атмосферу в розмірі понад 330 тис. тонн.

• ТОВ "Схід Солар" – компанія, що володіє 1 сонячною електростанцією в смт. Березанка Миколаївської області, потужністю 53 МВт, входить до групи CNBM.

• ТОВ "ФК "Веста" – фінансова компанія, яка купила спірний борг ТОВ "Схід Солар" на аукціоні Фонду гарантування вкладів фізосіб, і за наявними даними, діє за рахунок та в інтересах підприємця Павла Фукса.

Найбільший сонячний гравець

CNBM почала працювати в Україні з 2011 року, коли профінансувала установку устаткування для ряду сонячних електростанцій групи Activ Solar. У 2014 році після економічної кризи в Україні Activ Solar перестала обслуговувати свої фінансові зобов'язання перед китайською стороною і 10 сонячних електростанцій перейшли у власність CNBM за борги. В результаті CNBM стала власником найбільшого пулу електростанцій в Україні, і доповнила свої виробничі активи в галузі відновлюваної енергетики в Китаї.

Втім, поява на ринку китайського інвестора, який є ще й однією з найбільших держкорпорацій Китаю, не завадило прийняттю в парламенті ряду заборонних дискримінаційних заходів. Зокрема, спеціально для станцій CNBM був знижений "зелений тариф" на виробництво електроенергії. Це вже спричинило пред'явлення майнових претензій китайських інвесторів, оскільки істотно змінило правила ведення бізнесу в Україні.

У 2018 році з'явився новий привід для розвитку дипломатичного скандалу – китайська компанія заявила про спробу рейдерства своїх активів з боку силових органів – МВС, СБУ та Генеральної прокуратури.

Спірні борги

Ставши власником сонячних електростанцій, CNBM отримала в спадок і їх численні борги перед українськими банками, (за заявою компанії кредитний портфель в Україні становить понад 230 млн євро), які продовжує повністю погашати і обслуговувати. Але якщо в разі державних і інших нормально функціонуючих банків обслуговування кредитів не викликає сумнівів, то Фонд гарантування вкладів від імені ліквідованого "Актив-Банку" оскаржив здійснене погашення кредитів на суму близько 8,2 млн доларів США. Цей кредит був погашений шляхом заліку з депозитами в тому ж банку. Але щодо спірної думки банку, депозити не можуть бути спрямовані на погашення кредиту в тому ж банку – з чим природно не погодилися китайські акціонери, адже де-факто кредитні кошти були повернуті. В результаті в 2015 році почався тривалий судовий процес. У той же час Фонд гарантування вкладів почав процес ліквідації "Актив-Банку" і продажу його активів (спільно з активами інших банків, що ліквідуються).

Як продавали активи

Фонд гарантування вкладів розпоряджається активами неплатоспроможних банків на сотні мільярдів гривень. 12 грудня 2018 року Фонд повідомив про перший успішний продаж об'єднаного пулу таких активів. Історія ж тягнеться з 2017 року. Тоді ФГВФО вперше привернув для продажу проблемних активів зовнішніх радників – міжнародні компанії First Financial Network (FFN) і The Debt Exchange (DebtX).

Генеральний консул Китаю в Одесі Сун Ліцюнь відвідав сонячну електростанцію CNBM в Миколаївській області

У цей пул активів увійшли права вимоги по 35 (!) різних кредитів "Дельта Банку", "Актив Банку", "Єврогазбанку" загальною номінальною вартістю понад 5,8 млрд грн.

Саме в цей виставлений на продаж пул активів був включений борг ТОВ "Схід Солар" по кредиту в повному обсязі, не визнаний ні боржником, ні судом. Адже на той момент судовий процес був далекий від остаточного прийняття, який набрав чинності рішення. Таким чином, фонд завідомо продавав неіснуючий актив.

12 грудня торги відбулися, з точки зору Фонду, "успішно": в них взяли участь 6 інвесторів, активи продали за 130 млн грн, що становило близько 2% від початкової вартості цих боргів!

Однак знову не обійшлося без скандалу. Один з учасників торгів, який мав право і був готовий заплатити за лот більше, з технічних причин не зміг цього зробити. Згодом, Господарський суд міста Києва (суддя – Удалова Е.) відмовився визнавати результати конкурсу недійсними і визнавати переможцем компанію, яка запропонувала ставку на 3 млн грн більше.

В результаті права вимоги щодо спірних активів купила ТОВ "ФК "Веста". У Фонді називали цього покупця інвестором з англійськими грошима, однак за фактом, як згодом з'ясувалося, профінансували цю угоду компанії, пов'язані з недавно переїхали в Україну російським підприємцем Павлом Фуксом.

Про Фукса і специфіки його бізнесу написано в ЗМІ досить багато, тому немає сенсу переказувати всі його зв'язки і схеми. І сам по собі факт придбання чергового спірного активу міг би пройти повз громадського інтересу.

Якби не кілька важливих "але", які пов'язані з завзятим сприянням "Вести" (читай: пану Фуксу) з боку української державної машини і повним ігноруванням прав і законних інтересів іншої сторони, якій опинилася китайська держкорпорація CNBM.

​Генеральний консул Китаю в Одесі Сун Ліцюнь відвідав сонячну електростанцію CNBM в Миколаївській області

"Успіх" в господарському суді

9 січня 2019 року компанія "Веста" подала до Господарського суду Миколаївської області заяву про заміну позивача в суперечці з "Схід Солар". І вже 23 січня Господарський суд Миколаївської області (у складі колегії суддів: головуючого судді смородиновий О.Г., суддів Семенчук Н.О., Коваля С.М.) не тільки справив цю заміну, а й негайно виніс рішення на користь ФК "Веста" – ухваливши китайську держкорпорацію (в особі її дочірньої української компанії) виплатити вже новому кредитору майже $ 10 млн.

Варто відзначити, що поки сторону кредитора в цьому суді представляв "Актив-Банк" і Фонд гарантування вкладів, судовий розгляд тривав більше 3 років. І за цей період пройшли неодноразові засідання і рішення судів всіх інстанцій, відповідно до яких були визнані законними угоди, на підставі яких "Схід Солар" є кредитором, а "Актив-Банк" є його боржником. А сам залік зустрічних вимог є дійсним, тобто заборгованість "Схід Солар" перед банком відсутня!

На думку міжнародних юридичних консультантів, це раптове рішення Господарського суду Миколаївської області було незаконним, і на нього була подана апеляція, як наслідок – воно не вступило в законну силу. Але це був лише початок наступу з боку опонентів.

Забезпечення віртуального позову

Втім, відсутність правових підстав не зупинило компанію "Веста", і на "китайську дочку" продовжився тиск. 19 березня Господарський суд Миколаївської області (суддя – Алексєєв А.П.) прийняв чергове рішення проти ТОВ "Схід Солар". Тепер – про арешт рахунків в забезпечення ще не поданого майбутнього (!) позову ФК "Веста" на суму близько 7 млн дол. США.

В якості аргументів для такого забезпечення позову суд вказав нібито пені і штрафи за невиконання ТОВ "Схід Солар" своїх зобов'язань за кредитним договором. Однак нагадаємо, ці зобов'язання до сих пір є предметом судового розгляду – адже рішення Госпсуду Миколаївської області від 23 січня 2019 року – оскаржене і не вступило в законну силу. Тобто з точки зору права, китайській компанії просто нічого виконувати – поки суд остаточно не затвердить її обов'язок розрахуватися по "кредиту".

Зустрічне забезпечення можливих збитків ТОВ "Схід Солар", яке "гуманний" суд запросив від ФК "Веста", склало всього 2 тис. дол. США, що непропорційно з об'ємом заблокованих на рахунках "Схід Солар" коштів.

На цьому "дивовижні" рішення не закінчилися – справа від судді Алексєєва було передано судді Семенчук Н.О. Тій самій, яка раніше винесла рішення про незаконність заліків та стягнення всієї суми боргу з ТОВ "Схід Солар". Більш того, всі нові позови в Миколаївському суді, де фігурує ТОВ "Схід Солар", почали розподілятися саме на неї (!).

"Непосильне допомогу" силовиків

На початку березня 2019 року на територію підприємства ТОВ "Схід Солар" в Миколаївській області прийшли представники Національної поліції і Служби безпеки України. На території станції були проведені обшуки і проведена незаконна спроба відключення і зупинки роботи електростанції.

Ці дії проводилися на підставі рішень вже Печерського районного суду (суддя – Смик С.І.). ФК "Веста" подала заяву в Службу безпеки України про нібито шахрайство з боку "Схід Солар". Компанії ставили, нібито, передачу одного і того ж обладнання в заставу різним банкам ( "Актив-Банку" і "Укргазбанку"), і виведення з-під застави фотогальванічних елементів з метою ухилення від виконання зобов'язань по кредиту. Обидва звинувачення в "китайській дочці" вважають абсурдними і таким, які не відповідають дійсності.

Проте, без виклику сторін, вислуховування позицій і аргументів, Печерський суд виніс рішення про арешт і заборону користування всім майном, що належить ТОВ "Схід Солар". Це рішення також було оскаржено, як повністю невідповідне закону і фактичним обставинам.

І тут знову повторилася історія з "успішним автоматичним розподілом справ" вже в Печерському суді – всі наступні позови, в яких фігурував "Схід Солар" почали чудесним чином потрапляти до судді Смик С.І.

Дуже примітно, що це кримінальне провадження за заявою приватної компанії ФК "Веста" щодо компанії ТОВ "Схід Солар", що належить китайській державній корпорації CNBM, веде Головне слідче управління МВС, оперативний супровід здійснюють співробітники департаменту захисту економіки СБУ (так зване управління К, яке очолює перший заступник СБУ П. Демчина), а прокурорський нагляд здійснюється Генеральною прокуратурою України, і особисто генеральний прокурор Луценко створив групу з 12 прокурорів.

Мабуть, найбільш високопоставленим правоохоронним органам вже більше нічого в Україні робити, окрім як лобіювати інтереси приватної компанії ФК "Веста", що представляє фінансові інтереси П. Фукса. При цьому прямо втручаючись в спір між господарюючими суб'єктами, який не був вирішений.


Юнчжи Чен

Китайська сторона вирішила продовжувати йти правовим шляхом і оскаржила постанови. Консул КНР відвідав підприємство, заявивши, що забезпечення безпеки інвестицій є пріоритетним завданням в Україні. CNBM зі свого боку публічно заявила, що дії силовиків є спробою рейдерського захоплення активів компанії і одночасно офіційно звернулася до Міжвідомчої комісії з захисту прав інвесторів і протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств. Більш того, в інтерв'ю "Українським новинам" Генеральний директор CNBM New Energy Engineering Юнчжи Чен, який прибув в Україну, заявив про намір компанії подати в суд на Україну через тиск на інвестора і позбавлення його доступу до справедливого правосуддя на користь конкретного підприємця Фукса.

Початок досудового процесу з Україною

Оскільки публічні заяви одного з найбільших китайських інвесторів в Україні, втручання посольства і правові методи в рамках українського законодавчого поля показують свою неефективність, CNBM вирішила ініціювати початок процесу підготовки до судового позову проти України, як держави, на міжнародному рівні.

Відповідний notice on dispute був оприлюднений напередодні в ЗМІ.

"Уряд України в особі своїх правоохоронних органів, державних судів і прокуратури активно і постійно використовує свої суверенні повноваження для захисту комерційних інтересів приватної компанії "Веста". Даними діями Україна грубо порушує своє зобов'язання перед CNBM як іноземним інвестором в створенні сприятливих умов для інвестицій, а також забезпеченні їх захисту, так як допустила участь державних органів в незаконній експропріації активу на користь приватної структури, що є грубим порушенням двосторонніх угод про захист інвестицій", – сказано в документі.

Якщо протягом 6 місяців уряд не відреагує і не вирішить проблему, наступним кроком стане подача позову проти держави з вимогою відшкодувати завдані збитки діями силовиків і судів, що відповідно до документа становить понад 3,5 млрд грн.

І як раніше озвучував представник CNBM Юнчжи Чен – "З нами і з китайською державою, так само як і з Україною, нічого не трапиться...". Китайська сторона впевнена, що всі незаконні рішення судів, а також ті, хто їх приймають і виконують, рано чи пізно отримають належну оцінку. Тепер уже і на міжнародному рівні.

Таким чином, очевидна низка подій від виставлення на продаж невизнаного боргу, проведення непрозорого конкурсу з продажу цього боргу під конкретного покупця, спірна робота судової системи в інтересах одного боку, використання структур МВС, СБУ і Генеральної прокуратури проти китайської державної компанії для досягнення інтересів приватної структури приведуть до збитків кожного конкретного українця.

Автор Сергій Кривенко