Коли та чому з'явилася стаття про незаконне збагачення
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення запровадили тільки після Революції гідності. І саме ця стаття була одним із ключових зобов'язань України перед МВФ.
Читайте також: Нестандартне пояснення подій на Донбасі для тих, хто досі нічого не розуміє
За задумом Міжнародного валютного фонду, повноваження розслідувати незаконне збагачення топ-посадовців ("мавп" при владі, які привласнюють наші з вами гроші) отримувало НАБУ.
З 2014 року поки нікого не посадили, але кримінальні справи все ж таки були відкриті. Не я перший на цьому наголошую, але антикорупційна реформа працює поки, скажімо відверто, малоефективно.
Та найголовніше – це те, що вона є. На мою думку, це означає, що ми рухаємося у правильному напрямку. Рухались. Донедавна.
26 лютого 2019 року Конституційний суд визнав неконституційною статтю Кримінального кодексу, яка передбачає покарання для чиновників за незаконне збагачення.
59 нардепів у грудні 2017 року пішли до суду й попросили її скасувати
Тобто, уявіть собі: парламентарі, незаконне збагачення яких могло бути доведено у суді і які за це могли загриміти за ґрати, пішли скаржитися на покарання за коштовні маєтки та автівки за незрозуміло які гроші. Пекельний сором просто!
Ця стаття дозволяла притягти чиновників до відповідальності у випадку, якщо їхні активи та витрати явно перевищують офіційні доходи.
Логіка проста: якщо чиновник чи його сім'я має безліч будинків, грошей готівкою у доларах чи євро, шикардосні тачки та стиль життя у нього і його сім'ї не гірше, ніж у поп-зіроньки, то, скоріше за все, він причетний до корупції і повинен відповідати за це.
Звичайно, сама "мавпа", яка розбагатіла і не може пояснити як, не прийде із повинною, тому доводити злочин має слідство. Тобто збирати докази, що ця потвора живе далеко не на одну зарплату.
Все зрозуміло як 2+2 – ті, хто при владі і хто сидить біля коритця і краде, не хочуть, щоб їх посадили в тюрму. І тому постійно намагаються дискредитувати роботу антикорупційних органів. Я вже давно казав і кажу, що весь час після 2014 року йде послідовний і свідомий саботаж всіх антикорупційних відомств та ініціатив.
Читайте також: Чому українці дозволяють красти свої гроші, або Як нам подолати корупцію
Я не експерт, а кажу лише про те, що бачу сам. Для мене ця вся ситуація дуже тривожна. Адже дехто втратив страх взагалі. В минулих блогах я розповідав про важливість роботи антикорупційних органів як таких, від яких напряму залежить наш добробут.
Бо вкрадені із бюджету гроші – це в першу чергу наші з вами гроші, гроші платників податків, якими всі ми є. За ці гроші мали б лагодити школи і дитсадки, закуповувати обладнання у лікарні, врешті-решт будувати нормальні дороги тощо. Коротше, є куди витрачати.
А що матимемо тепер? Для початку закриють 65 справ, які у НАБУ розслідують за цією статтею. Журналісти "Української правди" склали невеликий список топ-фігурантів цих справ.
Чиї справи закриють після скасування статті
Заступник голови Служби безпеки України Павло Демчина. За версією слідства, у період із квітня 2015 по грудень 2016 року Демчина та його сім'я придбали машин та земельних ділянок на майже чотири мільйони гривень. За словами детективів, відповідних доходів для таких дорогих покупок у заступника голови СБУ не було.
Павло Демчина
Голова Державної аудиторської служби Лідія Гаврилова упродовж 2015-2017 років отримала у власність майно та коштовності на загальну суму в майже 10 мільйонів гривень. Вартість таких активів значно перевищує доходи чиновниці, впевнені у НАБУ.
Читайте також: Які шпарини в українському законодавстві дозволять РФ просунути своїх людей
Голова скандального Окружного адміністративного суду Києва Павло Вовк, за версією слідства, приховує коштовне майно та елітний будинок, прикриваючись фіктивним розлученням.
Ще є колишній військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик, який зараз обіймає керівну посаду в Генпрокуратурі. Його обвинувачують у набутті майна на суму майже три мільйони гривень.
Костянтин Кулик
Ну і колишній керівник Державної фіскальної служби Мирослав Продан. Його підозрюють у необґрунтованому набутті майна на суму 89 мільйонів гривень під час роботи очільником податкового відомства.
Крім того, у списку фігурують яскраві представники "Радикальної партії" – Євген Дейдей, Андрій Лозовий, Ігор Мосійчук, власне, сам Олег Ляшко. Також, за даними "Української правди", є така справа і проти нинішнього генпрокурора Юрія Луценка.
А знаєте яка загальна сума грошей по цих 65 справах? За підрахунками НАБУ, майже півмільярда гривень. Що ж виходить? Ті, хто мав доходи незрозумілого походження, сьогодні виходять чистенькими з води? Все, немає ніякого незаконного збагачення?
Чи можна переглянути рішення суду
Двоє кандидатів у президенти, один із яких – нинішній глава держави, поспішили запропонувати свої законопроекти, щоб повернути відповідальність чиновників за розкішне життя незрозуміло на які гроші. Хоча і таку альтернативу вже фахово розкритикували – мовляв, законопроекти прописані так, що слідству складно буде довести це саме незаконне збагачення.
Читайте також: Кандидати, які обіцяють мир, хочуть "здати" Україну агресору
Тож наразі маємо таку ситуацію, що поки немає нічого, що б стримувало "мавп" при владі красти наші з вами гроші. Статтю скасували, чи буде щось на заміну і дійсно гідне, а не окозамилювання – невідомо. Як на мене, то це... І тут далі – нецензурна лексика.
Та фішка ще в тому, що рішення Конституційного суду остаточне і перегляду не підлягає. Чорт, та це фактично майстер-клас, як легалізувати накрадене і з цього приводу взагалі не паритися.
Слухайте, а чого б вам тоді вже декларування не скасувати? Так просто: була проблема, немає проблеми. Кінцівку цього блогу я переписував разів 30. І так і не вигадав до чого закликати, бо все, що я хотів би зробити насправді, карається законом. Тому закінчу просто - акстітесь, нешановні. Не борзійте.